Корреспондент: Чудо-юдо. Швидкий економічний розвиток Китаю обернувся екологічним лихом для країни
Густий чорний смог, отруйні річки і кислотні дощі – зворотна сторона китайського економічного дива, пише Наталія Мечетна у №8 журналу Корреспондент від 1 березня 2013 року.
У Китаї є популярним жарт про те, що запах величезного ВВП країни можна відчути в повітрі. І все ж людям, які живуть у Піднебесній, не до сміху: з недавнього часу велика держава перебуває на порозі справжнього екологічного лиха.
"У Пекіні дуже забруднене повітря, я б сказав, що 70% днів у році стоїть дуже густий смог", – розповідає Корреспонденту українець Олександр Островик, студент Пекінського педагогічного університету.
Перебування в Пекіні протягом одного дня за завданій здоров'ю шкоді дорівнює 21 викуреній сигареті
А за повідомленням місцевого журналу Xinmin Weekly, який замовив спеціальне дослідження повітря китайської столиці, перебування в Пекіні протягом одного дня за завданій здоров'ю шкоді дорівнює 21 викуреній сигареті.
Що далі – то більше. За інформацією Світового банку, 16 з 20 міст світу з найгіршим повітрям розташовані в КНР. За визнанням самої китайської влади, приблизно п'ята частина міського населення країни дихає буквально відходами виробництв. За даними моніторингу Інституту фізики атмосфери при Академії наук Китаю, в січні поточного року в Пекіні було лише чотири дні, коли якість повітря оцінювалася як гарна.
Основними причинами появи отруйного смогу в містах країни китайська Академія наук називає транспортні та промислові викиди, а також вугільну сажу.
Справа в тому, що Китай близько 80% електрики і 70% всієї енергії виробляє з вугілля, а кількість машин у країні перейшло позначку 240 млн. Для порівняння: автопарк Росії складає трохи більше 80 млн машин. Тільки за минулий рік, за даними агентства Bloomberg, Піднебесна додала до свого автопарку більше машин, ніж було на дорогах країни у 1999 році, – 15 млн одиниць. У 18 китайських містах кількість зареєстрованих автомобілів перевищила 1 млн.
Найпотужніший промисловий стрибок КНР, завдяки якому вона стала другою після США економікою у світі, дає побічний ефект у вигляді смогу, диму, загиджених водойм і кислотних дощів
Таким чином, найпотужніший промисловий стрибок КНР, завдяки якому вона стала другою після США економікою у світі, дає побічний ефект у вигляді смогу, диму, загиджених водойм і кислотних дощів.
"Забруднене навколишнє середовище є зворотним боком медалі економічного розвитку країни", – зазначає в коментарі Корреспонденту Вацлав Сміл, канадський учений, відомий у світі спеціаліст з енергетики та захисту навколишнього середовища.
Міста зі смогу і туману
Українка Юлія Озерецковська, що мешкає в Харбіні, місті на північному сході Китаю з населенням понад 10 млн осіб, зазначає, що взимку вся країна обігрівається винятково за рахунок вугілля.
Причому так звані вугільні станції є в кожному кварталі міста, і всю зиму з їхніх труб валить густий дим. Варто відчинити вікно, і кімната вмить стає запиленою, стверджує українка. За її словами, все навколо чорне від вугілля, включаючи будинки і навіть сніг, що щойно випав.
"Я не кажу вже про те, що спалювання вугілля – це викид в атмосферу діоксиду вуглецю, сполук сірки і цілого букету життєво небезпечних виділень, що також збільшує парниковий ефект", – не приховує Озерецковська своїх побоювань від Корреспондента. Прямим наслідком викиду діоксиду сірки стали кислотні дощі, від яких, за її словами, на куртці залишаються жовто-оранжеві сліди.
А киянин Роман Хівренко, що мешкає в Пекіні, наголошує: китайська зима набагато гірша за українську. "У Києві хоч небо видно. Блакитне не блакитне, але його видно. І хмари. А в Пекіні – як їжачок в тумані ходиш", – сумно усміхається він.
Хівренко зауважив, що пекінці все частіше надягають взимку медичні маски. А Озерецковська спостерігала, як у китайській столиці підприємець прямо на вулиці продавав баночки з киснем і люди охоче їх купували.
У Китаї забруднення різного ступеня зазнали 90%підземних вод, з них 60% – сильного
Однак не тільки склад повітря, а й якість води дає привід для хвилювань. За даними національного Геологічного інституту моніторингу навколишнього середовища, в Китаї забруднення різного ступеня зазнали 90% підземних вод, з них 60% – сильного. Причому забруднення ґрунтових вод внаслідок роботи промислових підприємств безперервно розширюється, переходячи з міст у села.
За словами письменника Чжена І, який також є активістом боротьби за чистоту навколишнього середовища, лише кілька десятків років тому китайці спокійно брали питну воду з наземних джерел і водоймищ. А тепер нерідко в глибоководних колодязях стоїть чорна вода з неприємним запахом.
Хівренко також скептично ставиться до китайської води – водопровідну пити не ризикує, а купує очищену або ж набирає питну зі спеціальних бойлерів – добре, що в цій країні вони зустрічаються повсюдно, навіть на станціях метро, що пояснюється надзвичайною любов'ю місцевих жителів до чаювання.
Екологічна ситуація серйозно турбує багатьох іноземців,що мешкають у Китаї, стверджує Островик, – саме тому деякі з них прагнуть скоріше виїхати звідси
Екологічна ситуація серйозно турбує багатьох іноземців, що мешкають у Китаї, стверджує Островик, – саме тому деякі з них прагнуть скоріше виїхати звідси, не бажаючи продовжувати навчання або роботу після закінчення контракту. Великою популярністю серед експатів користується сайт американського посольства в Пекіні, який публікує погодинний звіт про якість повітря.
При цьому корінне населення практично не хвилює стан екології. "Найчастіший коментар, який я від них [китайців] чую, так це те, що, мовляв, погана погода сьогодні. Хоча насправді це смог, який перекриває сонячне світло", – зазначає Островик.
Водночас навіть за офіційними повідомленнями погодні умови є лише однією з причин частого смогу і туману на китайських вулицях. "Смог склався в результаті природних і людських чинників, зокрема спалювання вугілля, викидів забруднювальних речовин і несприятливих погодних умов", – заявив заступник міністра з охорони навколишнього середовища Китаю У Сяоцін.
Китайська трагедія
Огидна якість повітря вже вдарила по здоров'ю жителів Піднебесної. В останній доповіді Пекінського муніципального бюро охорони здоров'я зазначається, що кількість хворих на рак легенів у столиці лише за останнє десятиліття збільшилася на 56%.
Кількість хворих на рак легенів у столиці лише за останнє десятиліття
збільшилася на 56%
Зараз саме цей вид раку за поширеністю посідає перше місце серед інших видів онкологічних захворювань у країні. Причому, за словами Вана Хойяо, який очолює пекінську неурядову організацію Center for China and Globalization, сплеск захворюваності на рак легенів спостерігається на загальному тлі зменшення кількості курців. Якщо в 1996 році курило 33,7% чоловічого населення КНР, то у 2010-му – 27,9%.
Вода в більшості китайських річок вже стала непридатною для пиття і розведення риби. На думку Чжао Фейхуна, фахівця з пекінської Асоціації охорони здоров'я, у столиці більше 100 річок, проте воду тільки в двох або трьох з них можна вважати чистою, і тільки тому, що їх суворо контролює влада. А вода 40% річок країни вважається дуже брудною, оскільки щорічно в Китаї відбувається понад 1.700 аварій, внаслідок яких токсичні відходи потрапляють у водойми.
Право називатися найбільшим експортером світу дістається Піднебесній дорогою ціною. Влада вже усвідомлює, що стан екології стає проблемою номер один в країні. За повідомленням міністра охорони навколишнього середовища КНР Чжоу Шенсяня, у 2012 році в Китаї сукупний обсяг викидів чотирьох основних видів забруднювальних речовин скоротився на 2% в порівнянні з 2011-м, тобто поставлене на 2012 рік завдання зі скорочення викидів було виконане.
Відомство Чжоу Шенсяня рапортує про те, що вжило ряд заходів зі скорочення викидів на ТЕС, сталеливарних підприємствах, цементних заводах, целюлозно-паперових комбінатах, водоочисних станціях, а також транспортних засобах. У минулому році в країні з'явилося 1.276 природоохоронних об'єктів. А на електростанціях, що використовують вугілля, сукупною потужністю 40 млн кВт були встановлені пристрої з видалення селітри.
Вирішення проблеми з екологією аналітики вбачають в аутсорсингу брудних і шкідливих виробництв, який можуть дозволити собі країни,що досягли певного рівня
розвитку
Однак вирішення проблеми з екологією аналітики вбачають в аутсорсингу брудних і шкідливих виробництв, який можуть дозволити собі країни, що досягли певного рівня розвитку.
"Європа і США стали чистішими, коли перенесли левову частку своїх брудних виробництв у Китай", – зазначає Дабо Гуань, старший викладач Інституту сталого розвитку при Університеті в Лідсі, Великобританія.
І Китай уже бере до уваги цей приклад. Багаті регіони виводять небезпечне виробництво в менш розвинені райони країни, а також в держави Африки і Латинської Америки, наголошує вчений.
У першу чергу КНР необхідно будь-що скоротити споживання вугілля і
пересадити громадян на більш економічні й екологічні малолітражки
Сміл, що присвятив не одну свою публікацію екологічному лиху Піднебесної, говорить про те, що в першу чергу КНР необхідно будь-що скоротити споживання вугілля і пересадити громадян на більш економічні й екологічні малолітражки.
"Однак ці заходи є витратними, і будуть потрібні десятки років на їхнє впровадження", – песимістичний у своїх прогнозах аналітик.
Де страшно жити
Топ-10 найбільш забруднених місць на Землі
Дані Blacksmith Institute
***
Цей матеріал опубліковано в №8 журналу Корреспондент від 1 березня 2013 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.