Лідери Кіпру шукають "план Б" для отримання міжнародного кредиту

Керівництво Кіпру проводить екстрені переговори після того, як парламент країни відмовився виконувати умови, передбачені міжнародною угодою про надання кредиту.

Президент Кіпру Нікос Анастасіадіс зустрівся з лідерами партій, щоб прийти до певного альтернативного рішення, оскільки жоден з депутатів не проголосував за пропонований єврозоною податок для вкладників.

Німеччина попередила Кіпр, що його банки можуть просто більше не відкритися.

Міністр фінансів Кіпру відправився до Москви, де попросив допомоги у Росії.

Міхаліс Сарріс після зустрічі з міністром фінансів Росії Антоном Сілуановим заявив, що "ніяких пропозицій, нічого конкретного не було", проте додав, що радий "новому початку".

Сарріс зустрічався з російським колегою, щоб обговорити полегшення умов позики розміром 2,5 млрд євро, яку Москва надала Кіпру ще у 2011 році, та перспективи подальшого фінансування.

Пізніше Анастасіадіс також має зустрітись з представниками ЄС, Європейського центрального банку та Міжнародного валютного фонду.

Обурена Росія

Суперечливою умовою кредиту на суму 10 млрд євро, яка викликала суспільний резонанс у кіпріотів, є одноразовий податок у розмірі від 6,7% до 9,9% на депозитні банківські вклади залежно від їхнього розміру.

Парламент її не підтримав: 36 депутатів були проти, 19 утримались і жоден не віддав свій голос за.

Демонстранти біля будівлі парламенту бурхливо привітали таке рішення.

Анастасіадіс заявив, що "повністю поважає" результати голосування.

Він також зазначив, що вже поговорив з президентом Росії Володимиром Путіним у рамках пошуку альтернативного фінансування.

План щодо можливого податку на депозити розлютив росіян, вклади яких становлять від третини до половини всіх депозитів на Кіпрі.

Сума приватних та корпоративних вкладів росіян складає близько 30 млрд доларів. Інвесторів приваблювала саме низькі податки.

Раніше Путін назвав можливе введення податку на вклад "нечесним, непрофесійним та небезпечним".

Уряд Кіпру, своєю чергою, злякався, що цей податок змусить вкладників забрати свої кошти з банків, що зруйнує банківський сектор країни.

Пропозиція допомоги надійшла від православної церкви Кіпру, яка володіє великою частиною акцій третього за розмірами внутрішнього кредитора, банку Hellenic Bank.

Архієпископ Хризостом I заявив у середу, що церква готова закласти свої активи та вкласти кошти у державні облігації.

Банки Кіпру були закриті до четверга через побоювання масового зняття коштів вкладниками. Фондова біржа також не працює.

За словами кореспондента ВВС Марка Ловена, люди досі можуть знімати кошти через банкомати, проте з певними обмеженнями.

Він також додав, що і політики Кіпру, і лідери єврозони, і МВФ хочуть домовитись про "план Б", проте поки цього не станеться, банки країни не запрацюють.

Міністр фінансів Німеччини попередив Кіпр, що його банки, які потерпають від кризи, можуть ніколи не відкритись знову, якщо країна відкине умови надання їй кредиту.

Джерело: ВВС Україна