Корреспондент: Владоугодна справа. Левова частка уваги українських політиків і чиновників дістається УПЦ МП
Великдень більшість українських топ-чиновників і політиків зустрінуть у храмах Української православної церкви (Московського патріархату), яка за рівнем уваги з боку держави та напливу грошей високопоcадових жертводавців претендує на звання церкви № 1 у країні, пише Ксенія Карпенко у №16 журналу Корреспондент від 26 квітня 2013 року.
На Великдень у Києво-Печерську лавру – головний культовий центр Української православної церкви (УПЦ) – з'являться міцні чоловіки в чорних костюмах, які тимчасово встановлять тут порядки, далекі від релігійних. За дві години до початку великодньої служби вони поставлять біля входу в лавру рамки металошукачів, розсадять на дахах церков і дзвіниць снайперів і проситимуть всіх священнослужителів на вході знімати нагрудні хрести перед металошукачами.
Такі суворості трапляються в стародавньому монастирі вже третій рік поспіль, відтоді як Віктор Янукович, прихожанин УПЦ, став Президентом. Разом з ним до влади прийшла команда, яка, як і глава держави, підтримує православ'я в його "московській" версії. І тому головні церковні свята в лаврі перетворилися на справу державної ваги, що вимагає безпрецедентних заходів безпеки.
Час, коли політбомонд на чолі з Віктором Ющенком святив крашанки у Володимирському соборі, що належить УПЦ Київського патріархату (КП), минув. Тепер, за словами архієпископа Євстратія, прес-секретаря глави УПЦ КП, рідкісні чиновники зазирають до храмів помісної церкви, цураючись преси. "У моді" Московський патріархат – саме сюди прагнуть всі можновладці та їхнє оточення.
Для УПЦ МП настав золотий період. Причому мова йде не тільки про наплив високопоставлених парафіян – фінансові проблеми патріархії вирішуються на
найвищому рівні
Оцінивши релігійні настрої вітчизняних держчиновників і провідних політиків, Корреспондент переконався, що для УПЦ Московського патріархату (МП) настав золотий період. Причому мова йде не тільки про наплив високопоставлених парафіян – фінансові проблеми патріархії вирішуються на найвищому рівні, а багато ключових держчиновників за власні кошти облаштовують її храми.
Президентська віра
Про успіх УПЦ (МП) свідчить нинішній активний розвиток її інфраструктури, численні церковні будівельні майданчики, а також високий рівень життя її духовенства.
"Безумовним лідером [серед усіх релігійних конфесій в Україні] виявляється УПЦ (МП). Навіть якщо допустити, що всі забезпечуються за рахунок пожертвувань прихожан, без покровительства з боку влади такий успіх був би неможливим", – вважає Михайло Черенков, релігієзнавець, ректор Донецького християнського університету.
Альфою і омегою тріумфу УПЦ (МП) став Президент Янукович. Саме його прихильність
Московському патріархату зробила цю гілку православ'я головною на різномастому дереві вітчизняного християнства
Альфою і омегою тріумфу УПЦ (МП) став не Вседержитель, як в Євангелії, а Президент Янукович. Саме його прихильність Московському патріархату зробила цю гілку православ'я головною на різномастому дереві вітчизняного християнства.
Сам глава держави не захотів розповісти Корреспонденту про свої релігійні уподобання. Проте рік тому в інтерв'ю російському телеканалу Россия-24 повідав про свого померлого духовного наставника. Ним виявився отець Зосима, який і привів Януковича до бога, тобто до храмів УПЦ (МП).
"Багато всього з того, чим я живу, і все, що живе в мені, пов'язано з отцем Зосимою", – сказав тоді Янукович.
Сьогодні серед отців церкви, з якими регулярно спілкується український лідер, вирізняється владика Антоній, канцлер Київської єпархії УПЦ.
"Під час "протокольних заходів" спілкуємося з Віктором Федоровичем [Януковичем], обговорюємо актуальні питання життя нашої церкви", – розповів Антоній виданню.
Владика кілька разів супроводжував Президента в його паломництвах на Афон – православну чернечу спільноту з правами автономії, розташовану на півострові у східній частині Греції.
"Можу відповідально засвідчити: Президент України – щирий вірянин", – вважає канцлер Київської єпархії.
Судячи з кількості ікон в кабінеті, ті самі слова можна сказати ще про одного високопосадового прихожанина УПЦ – першого віце-прем'єра Сергія Арбузова. Його робочий простір буквально оточений ликами Божої матері, а сам чиновник, відповідальний за фінансовий стан держави, з релігійних мотивів відмовився від надання йому ідентифікаційного коду. Арбузов відмовився і коментувати будь-що для цієї статті.
Така релігійність Арбузова не є дивною, адже чиновник підпорядковується не менш воцерковленій людині – прем'єру Миколі Азарову. Про його прихильність УПЦ (МП) свідчить той факт, що глава уряду, за даними телеканалу Студія 1+1, особисто приїхав привітати з днем народження владику Павла – настоятеля Києво-Печерської лаври.
У вищому ешелоні української влади взагалі важко знайти людину, яка не є прихожанином УПЦ (МП). Та й у політбомонді превалюють "прихильники" Московського
патріархату
У вищому ешелоні української влади взагалі важко знайти людину, яка не є прихожанином УПЦ (МП). Та й у політбомонді превалюють "прихильники" Московського патріархату. І це правило стосується не тільки лідерів Партії регіонів – з опозиціонерів до церков УПЦ (МП) регулярно навідується Віталій Кличко, лідер партії УДАР.
Політик розповів Корреспонденту, що коли він у Києві, то відвідує служби в лаврі. У Кличка є й духовний наставник, з яким члени його сім'ї спілкуються не рідше, ніж раз на місяць. Навіть бокс не в змозі відвернути головного ударівця від релігії. Так, під час Великодня, що припадає цього року на 5 травня, Кличко буде в німецькому Франкфурті, де його молодший брат проведе свій черговий бій.
"Вболіватиму за брата, а після поєдинку з Володимиром, дружиною і друзями підемо на службу в православну церкву, розташовану недалеко від місця бою. Там і зустрінемо світанок", – розповів Корреспонденту Кличко.
А ось два його головних союзника по опозиції – лідер Батьківщини Арсеній Яценюк та голова ВО Свобода Олег Тягнибок – свої великодні світанки зустрінуть у церквах УГКЦ.
Тягнибоку на роду написано перебувати серед парафіян УГКЦ: його предки були священнослужителями цієї церкви, та й дружина лідера українських націоналістів, за словами Юрія Сиротюка, нардепа-свободівця, народилася в сім'ї священиків – католиків "східного обряду".
Яценюк теж отримав віру у спадок від батьків, які живуть у Чернівцях. До них він традиційно і вирушить на Великдень – святити паски в місцевому соборі Пресвятої Богородиці УГКЦ.
А ось заступник Яценюка по партії – Олександр Турчинов – серед місцевого політбомонду виглядає "білою вороною". Він не ходить ні в храми УПЦ (МП), ні в собори УПЦ КП, ні в церкві УГКЦ: багаторічна права рука екс-прем'єра Юлії Тимошенко є пастором-протестантом. І на Великдень читатиме проповідь парафіянам церкви євангельських християн-баптистів Слово життя.
"Ми святкуємо Великдень з усією Україною. Щоправда, у нас немає традиції святити продукти харчування, вона для нас незрозуміла", – розповів Корреспонденту Турчинов.
Від щедрот своїх
До церков високопосадові парафіяни несуть не тільки паски і крашанки, а й дещо серйозніше – фінанси. Левова їхня частка припадає на фаворита нинішньої влади – УПЦ (МП).
До церков високопосадові парафіяни несуть не тільки паски і крашанки, а й дещо серйозніше – фінанси. Левова їхня частка припадає на фаворита нинішньої влади – УПЦ (МП). І тут тон задає Президент
І тут тон задає Президент. Ще в бутність губернатором Донецької області він, за словами Кирила Сазонова, політтехнолога і головного редактора сайту Донецькі вісті, профінансував побудову невеликої Свято-Варваринської каплиці на околиці Донецька, куди тепер часто навідується його дружина Людмила Янукович.
Крім того, Янукович-губернатор підтримував будівництво головного донецького храму – Свято-Преображенського собору, зведенням якого займався регіонал Анатолій Близнюк, нині – нардеп. До того ж родина Президента допомогла у спорудженні невеликого храму Святого Агапіта Печерського на території Донецької обласної клінічної лікарні ім. Калініна.
Сам Президент не любить говорити про допомогу церкви, що й передав через свою прес-службу Корреспонденту. Мовляв, це "дуже особиста тема".
Не захотів говорити про свої богоугодні фінансові справи і головний помічник глави держави – Сергій Льовочкін, керівник Адміністрації Президента (АП). У відповіді прес-служби АП на запит видання сказано, що для чиновника "допомога церквам, лікарням і окремим прохачам є актом християнського милосердя, який він зазвичай не афішує".
При цьому відразу кілька джерел видання повідомили, що Льовочкін профінансував будівництво храму на честь Успіння Пресвятої Богородиці в селі Триліси Фастівського району Київської області. За словами релігієзнавця Юрія Чорноморця, витрати на створення такої культової споруди стартують з позначки 18 млн грн. Втім, Льовочкін може собі таке дозволити: за минулий рік він тільки як дивіденди отримав 10,4 млн грн. доходу.
Не полишає своїми турботами церкву і прем'єр. У письмовій відповіді Корреспонденту Азаров розповів, що найчастіше він відвідує лавру, в неї ж і скеровує пожертвування.
"Протягом багатьох років – і за власним переконанням, і з обов'язку служби – доводилося займатися проблемами відновлення, збереження і розвитку Києво-Печерської лаври. Це велика святиня для всієї людської цивілізації. Тому допомагати лаврі вважаю своїм християнським людським обов'язком", – повідомив чиновник, не уточнивши розміру пожертвувань.
Але якщо розмір особистої прем'єрської допомоги відомий лише Всевишньому, то обсяги держфінансів, які уряд виділяє на відновлення лаври, зафіксовані у постановах Мінфіну. Так, у 2012 році в розпорядження УПЦ (МП) на реставраційні роботи у святині влада виділила 20 млн грн., у 2013-му планують дати ще 10 млн. До того ж напередодні футбольного чемпіонату Євро-2012 Кабмін, за даними видання Вісник держзакупівель, передав лаврі на ті самі цілі 161 млн грн.
За словами джерел Корреспондента, близьких до внутрішньої кухні УПЦ, з
того часу як бізнесмен Віктор Нусенкіс, багаторічний головний жертводавець, припинив допомагати церкві, питання фінансування лаври прем'єр контролює особисто
На цьому фінансова участь уряду в лаврських справах не вичерпується: за словами джерел Корреспондента, близьких до внутрішньої кухні УПЦ, з того часу як бізнесмен Віктор Нусенкіс, багаторічний головний жертводавець, припинив допомагати церкві, питання фінансування лаври прем'єр контролює особисто.
Про таких прихожан інші церкви сьогодні можуть тільки мріяти. Так, за словами Турчинова, зведення храму баптистів у Києві на вулиці Мічуріна йде повільно.
"Держава ніколи не підтримувала фінансово будівництво наших храмів. Держдопомоги немає, але, слава богу, хоч не заважають", – усміхається політик-пастор.
В уряді є ще одна людина, якій близькі проблеми УПЦ, – це Олександр Вілкул, віце-прем'єр, екс-губернатор Дніпропетровської області
В уряді є ще одна людина, якій близькі проблеми УПЦ, – це Олександр Вілкул, віце-прем'єр, екс-губернатор Дніпропетровської області, який довгий час керував гірничо-збагачувальними комбінатами, що входять до структури мільярдера Ріната Ахметова.
Чиновник, який знайшов час, щоб розповісти виданню про свої стосунки з релігією, заявив, що мріє про об'єднання української церкви. Але за традицією своєї малої батьківщини, Дніпропетровщини, відвідує храми УПЦ (МП). Про такого скромного, але щедрого прихожанина будь-яка церква може лише мріяти.
"Я підтримую церкву протягом 20 років, просто це не те, на чому б хотілося піаритися", – сказав 38-річний чиновник Корреспонденту, що цікавився, як він допомагає церкві.
Лише з допомогою уточнювальних питань вдалося дізнатися, що Вілкул – один з головних меценатів будівництва духовно-просвітницького комплексу Дніпродзержинської єпархії УПЦ – єпархіального управління, художньої та музичної шкіл для дітей, недільної православної школи для дорослих.
За оцінками однієї з міжнародних консалтингово-аудиторських компаній, мінімальні фінансові вливання, необхідні для зведення комплексу такого масштабу, становлять $ 10 млн. Наскільки такі витрати до снаги віце-прем'єру, з'ясувати не вдалося: чиновник так і не оприлюднив свою декларацію.
Одним комплексом участь Вілкула в церковних справах не обмежується. За його фінансової підтримки реконструюють Свято-Миколаївський кафедральний собор у Дніпродзержинську, а також Присоборну площу. Коли роботи завершаться, українське місто стане подібним на бразильський Ріо-де-Жанейро, над яким розкинув руки гігантський скульптурний Христос, що стоїть на вершині гори Корковаду: у центрі Дніпродзержинська спорудять пагорб з розп'яттям Христа висотою 13 м.
"Ця статуя буде як у Ріо-де-Жанейро, тільки краще", – не без гордості говорить Вілкул.
Також у Кривому Розі, де живуть батьки віце-прем'єра, чиновник побудував кілька церков, зокрема Мучениці Тетяни. Навіть більше, як вдалося з'ясувати Корреспонденту, два місяці тому віце-прем'єр ініціював спорудження каплиці на Чернігівщині, у місці, де сходяться українська, російська і білоруська території. Культову споруду, яку зведуть за фінансової участі Вілкула, присвятять пам'яті загиблим у Другій світовій невідомим радянським воїнам.
"Війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат", – пояснює мотиви свого рішення чиновник.
***
Цей матеріал опубліковано в №16 журналу Корреспондент від 26 квітня 2013 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.