Корреспондент. Любий серцю друг. Лист із Домініканської Республіки

Неспішність мешканців Карибських островів, яка поширюється навіть на персонал найкращих готелів, відображається у їхніх медичних картках: рівень серцево-судинних захворювань тут завжди дорівнює нулю, пише Ксенія Карпенко у №16 журналу Корреспондент від 26 квітня 2013 року.

14 годин літаком і $4 тис. відокремлюють Київ від Карибських островів. І це найбільш неприємне, що трапляється в подорожі у Домініканську Республіку. Все інше якщо не сам рай, то принаймні його земна філія.

Природа тут дотримується модних колірних тенденцій, поєднуючи ультраяскраві фарби, і фото з Карибів не потребують поліпшення. Втім, як і туристки не потребують у цій подорожі діамантів та технічних камінців: прикраси можна сміливо залишати вдома, адже в п'ятизіркових віллах-готелях Карибських островів пафос - не комільфо.

При першому знайомстві з Карибськими островами згадуєш заїжджену приказку про те, що з милим рай і в курені, і бачиш її у новому форматі: при виході з літака туристів зустрічає міжнародний аеропорт із солом'яним дахом і делегація аборигенів, які співають вічну Besame mucho.

Потім блакитний океан з температурою води 28˚С, морепродукти, що тануть у роті, і ненав'язливий персонал переконують в тому, що рай-таки тут.

Навіть на демократичних і розслаблених Карибах нікуди не дітися від людського фактора

А тепер по порядку. Навіть на демократичних і розслаблених Карибах нікуди не дітися від людського фактора. Інформація для любителів відпочинку "без росіян": значну частину "карибо-туристів" складають американці - їм-то летіти кілька годин. Хоча росіян теж вистачає, їх легко розпізнати за товстим золотим ланцюжком на шиї і матусями, котрі репетують на діточок. Останні - б'юся об заклад - найгучніше з того, що ви почуєте на цьому узбережжі Атлантичного океану.

Домініканська Республіка колись була іспанською колонією, і персонал говорить іспанською, а іноді непогано висловлюється і англійською. Ще одна його відмітна риса - повільність: місцеві мешканці ніколи нікуди не поспішають.

І поки туристи обіцяного три роки чекають, населення Карибських островів пожинає плоди своєї безтурботності: рівень серцево-судинних захворювань тут міцно закріплений за позначкою "нуль". До речі, чи то нам пощастило, чи то це і справді був Royal Service [послуга "королівський сервіс"] - шампанське із самого ранку нам розливали не по-карибськи швидко, як тільки ми спустошували келихи.

У Домінікані всі готелі високого класу, з величезними територіями, засадженими тропічною рослинністю, в якій походжають місцеві красуні-птиці.

Любителів фауни хочу відразу попередити: павичів, що розгулюють тут, годувати не варто - якщо ви, звичайно, не хочете серед ночі виганяти зі своєї вілли нахабну птицю, яка знову зголодніє.

Ми зупинилися в Melia Сaribe Tropical, готелі міжнародної мережі Melia, на території якого відкрито добрий десяток ресторанів з великою географією кухонь, від французької до тайської. Меню у всіх ресторанах щадне, для тих, хто дотримується здорового способу життя, а кухарі відмінно знають свою справу: наприклад, в ресторані французької кухні Ma Maison равлики по-бургундськи точно так само танули в роті, як і в паризькому ресторані L'Escargot Montorgueil. Ось тільки розплачуватися за рахунком тут не доведеться: більшість ресторанів готелю входять у систему a la carte - all inclusive.

Раджу відвідати аналог популярного в Лондоні Burger & Lobster - карибський Lobster & Steak. Єдина його відмінність від британського брата в тому, що в Lobster & Steak за гігантського лобстера і такого ж лангуста доведеться заплатити вдвічі більше - $40. Правда, і розміри тамтешньої страви більші, та й в черзі, на відміну від лондонського закладу, стояти не треба. До лобстерів подають салат, картопляне пюре під вершковим соусом і овочі гриль. І шампанське - скільки душа бажає.

Тижня на Карибських островах достатньо для насолоди дозвільним пляжним відпочинком з найкращою у світі пінаколадою, і недостатньо для відвідування всіх екскурсій

Тижня на Карибських островах достатньо для насолоди дозвільним пляжним відпочинком з найкращою у світі пінаколадою, і недостатньо для відвідування всіх екскурсій. Але й у поїздках треба знати міру: наприклад, у Санто-Домінго, столицю Домініканської Республіки, їхати не варто. Це щось середнє між Харковом часів перебудови і Тунісом.

А ось на що варто витратити час, так це на острів-заповідник Cаона і його ідеальний пляж Canto de la Playa. Острів, відкритий в 1494 році Христофором Колумбом, досить великий, але на ньому немає готелів, і дістатися сюди можна лише човном, попередньо забронювавши поїздку у туроператора. Шлях на Саону займає півтори-дві години. Годину за кермом і годину - човном. Причому водний шлях лежить через мангрові зарості, а вода тут кришталево чиста.

Дорогою в Саону наївного туриста можуть спокусити полюванням на морських зірок, мовляв, "вам буде надана можливість викупатися з морськими зірками, які живуть у блакитних водах Карибського моря". Погоджуйтеся тільки в тому випадку, якщо морські зірки - ваш коник. На ділі це виглядає приблизно так: ви підпливаєте катером до берега, і шкіпер непомітно викидає кілька заздалегідь спійманих ним же морських зірок ближче до берега. Потім ви пірнаєте за ними і, намагаючись приховати розчарування, фотографуєтеся.

Зате сам острів Саона - точнісінько райські домініканські пейзажі в каталогах турфірм. І навіть кращий. Причому перевірено - кращий без програми Photoshop. Це те місце на землі, де веб-дизайнер не знайшов би собі роботи.

Цей матеріал опубліковано в №16 журналу Корреспондент від 26 квітня 2013 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.