BBC Україна: Україна хоче бути газовим "хабом" Європи

3 травня у Брюсселі відбулося засідання "круглого столу" з питань розвитку газового ринку України.

Ця подія фактично стала продовженням Брюссельського форуму 2009 року, де Україна, ЄС та міжнародні фінансові інституції підписали меморандум, відповідно до якого Київ брав на себе зобов’язання привести правила гри на внутрішньому енергетичному ринку до стандартів ЄС, отримавши в обмін кредити та інвестиції на модернізацію газотранспортної системи.

Минуло чотири роки, однак основні положення Брюссельського меморандуму так і залишаються невиконаними. Тим часом у Києві змінився уряд, і бачення майбутнього розвитку газового ринку в цілому дещо змінилося.

Розмови й амбіції

Якщо в 2009 році головною темою для обговорення була сама газотранспортна система, перспективи її розвитку та розширення потужностей, то зараз питання стало більш комплексним. І причина в тому, що Київ шукає шляхи диверсифікації постачань газу.

"Україна націлена на те, щоб з урахуванням її геополітичного становища побудувати абсолютно ліберальний хаб, який дасть можливість здійснювати спотові придбання в центральній частині Європи", - поділився своєю ідеєю з журналістами за підсумками "круглого столу" міністр енергетики та вугільної промисловості України Едуард Ставицький.

За його словами, такий хаб передбачатиме розвиток кількох різних напрямів роботи газового ринку. Один із них – напрацювання технічної та правової бази для реверсних постачань газу з Європи. Вже 15 травня має бути здійснено черговий крок на цьому шляху – Україна та Словаччина після тривалих перемовин за посередництва комісара ЄС з питань енергетики Гюнтера Еттінгера зрештою проведуть тестове постачання газу.

Ще один напрям – розвиток власного видобутку газу, як традиційного, так і сланцевого. На сьогодні Київ вже підписав угоду про розподіл продукції з компанією Shell на видобуток сланцевого газу, а за кілька місяців очікуються ще дві угоди на видобуток газу на шельфі Чорного моря з компаніями Chevron та пулом компаній на чолі з ExxonMobil.

Крім того, вже найближчим часом, за словами Ставицького, Україна проведе роботи на своїх підземних сховищах газу, які дадуть можливість розширити їх спроможність з нинішніх 31 млрд кубометрів до 50 млрд кубометрів. Українські сховища газу – найбільші в Європі, а після реконструкції в них можна буде зберігати майже 10% усього річного обсягу споживання газу країнами-членами ЄС.

Час на рішення

Комісар ЄС з питань енергетики розповів журналістам, що нинішній рік має стати роком схвалення рішень. "Було багато двосторонніх зустрічей між Києвом та Брюсселем, Києвом та Москвою, тепер настав час рішень", - сказав він. При цьому головним залишається вибір того, яким чином розвиватиметься українська газотранспортна система і газовий ринок в цілому, в тому числі, яким стане закон про реформування компанії НАК Нафтогаз України після його розгляду у парламенті.

Еттінгер підкреслив, що за підсумками нинішнього "круглого столу" будуть напрацьовані певні пропозиції українській стороні, однак остаточне рішення щодо розвитку газотранспортної системи залишатиметься за українським парламентом та урядом.

Одне з питань порядку денного – можливість створення у майбутньому газового консорціуму, а також його формат. Російська сторона останнім часом активно виступає за те, щоб такий консорціум створювався виключно на двосторонній основі – Москвою та Києвом, водночас у Єврокомісії свій погляд на це, який передбачає участь не лише країни-виробника і країни-транзитера, але й європейських компаній, що, на переконання комісара Еттінгера, гарантуватиме взаємовигідну ситуацію для всіх сторін, а також забезпечить безперебійні постачання газу до європейських споживачів.

Втім, як розповів журналістам український міністр Едуард Ставицький, говорити про майбутній консорціум все ще передчасно. "Ми найближчим часом отримаємо висновок від наших партнерів – групи Ernst&Young, – де будуть вказані фінансові аспекти, після чого ми будемо всі ці аспекти обговорювати з усіма нашими колегами. І в наших колег, як з території ЄС, так із території Росії буде можливість вивчити це питання. Після чого ми розраховуємо на транспарентний та рівноправний підхід в даному питанні", - пояснив ситуацію міністр. При цьому він пообіцяв, що Україна намагатиметься залишатися якомога більш прозорою для своїх партнерів.

Без Росії...

Єдиним фактичним результатом нинішнього "круглого столу" стало рішення, схвалене за пропозицією Києва, щодо створення консультаційної робочої групи. Ця група має поєднати в собі представників України, Енергетичного співтовариства, Єврокомісії, зацікавлених країн-членів ЄС, а також енергетичних компаній, і займатися обговоренням подальшого розвитку українського газового ринку.

В 2009 році під час енергетичного форуму щодо майбутнього української газотранспортної системи делегація Росії на чолі з тодішнім міністром енергетики демонстративно вийшла із зали засідань, протестуючи проти намірів України розвивати свій ринок за європейськими стандартами.

Москва залишається послідовною: на нинішній "круглий стіл" попри запрошення, направлені послу Росії при ЄС та представникам Газпрому, прийшли лише два представники російської дипломатичної місії. Водночас США були представлені своїм послом при ЄС, який не просто взяв участь в обговоренні, але й зробив презентацію щодо того, чому "європеїзація" енергетичного ринку цікава його країні.