BBC: Чого очікують хорвати від членства у ЄС?

1 липня Хорватія стане 28-им членом ЄС. Урочиста церемонія вступу Хорватії до ЄС відбудеться у неділю 30 червня на центральній площі столиці країни - Загребі.

Очікується, що на святкування прибуде понад 120 іноземних поважних гостей, серед яких президенти та прем'єр-міністри країн ЄС та регіону, як і представники керівних органів Євросоюзу.

Заплановано, що після півночі за місцевим часом з прикордонного переходу із Словенією символічно буде знято вказівник із написом , та водночас на іншій частині країні, на кордоні із Сербією, буде відкрито вказівник з написом .

На тлі економічної кризи у ЄС, членство у цьому союзі дещо втратило привабливість для хорватів, серед яких переважають стримані настрої євро-скептицизму.

Про це все свідчить низька явка на референдумі про вступ Хорватії до ЄС у січні 2012, мала зацікавленість виборців першими виборами до Європарламенту цього року, та соціологічні опитування, проведені навесні цього року.

Саша мешкає на сході Хорватії, в місті Осієк, і він вважає, що проти вступу Хорватії до ЄС здебільшого рішуче виступають прихильники крайніх правих, які бояться, що зі вступом до ширшої політичної спільноти їхня країна втратить свою національну ідентичність, а також представники лівих політичних сил, які застерігають від неоліберальної політики:

"Настрої про вступ до ЄС серед громадян Хорватії – дуже розділені. Одні, які очікували зміни на краще, тепер дещо менше сподіваються, що вони відбудуться, оскільки постійно слухають новини про те, як і в ЄС не легко люди живуть. Інші, зокрема молодші, бачать Євросоюз як місце де найближчим часом зможуть влаштуватися на роботу та зробити своє життя більш стабільним", - розповідає ВВС Україна Саша з Осієку.

Марина із Загреба каже, що в її оточені переважно ті, хто вже тривалий час мають досить стримані очікування від вступу Хорватії до ЄС. Вона вважає, що громадян цікавлять і негативні сторони вступу Хорватії до ЄС. Марина каже, що їх непокоять нові правила ЄС, які Хорватія змушена дотримуватися, наприклад, у галузі сільського господарства. Є також і побоювання "напливу" до Хорватії дешевої робочої сили із менш розвинених східних країн ЄС:

"Значна частина тих, що проти, вважають що ЄС - це "машина", яка "висмокче" у хорватів фінансові та природні ресурси. Хоча ті, хто підтримують вступ до ЄС, бачать переваги у свободі руху та легшому працевлаштуванні в ЄС. Все ж таки, і ті що "проти", і ті що "за", розуміють, що пересічному хорватові не "посміхається" світле майбутнє у, наприклад, Великобританії, так само, як і перед вступом Хорватії до ЄС", - каже Марина.

Редактор рубрики зовнішньої політики хорватської газети Вечірній лист (Večernji list) Роберт Бубало в інтерв’ю ВВС Україна каже, що можна розуміти побоювання і євро-скептицизм звичайних громадян щодо вступу Хорватії до ЄС, оскільки це відбувається у час, коли, перш за все, в Хорватії "не найкраще становище", коли економічна криза сильно відчувається у ЄС, і коли єврозона на колінах, а тисячі студентів у Іспанії змушені покинути навчання, оскільки не можуть за нього платити:

"Все ж таки, думаю, що цей євро-скептицизм швидко впаде після 1 липня, оскільки люди відчують низку переваг вступу до ЄС. Скажімо, відкриються кордони, і люди зможуть просто сісти в машину і поїхати до Фінляндії або Швеції, без митних зупинок, а також відправляти дітей на безкоштовне навчання до Австрії. Хорвати зможуть взяти набагато вигідніший кредит у Франції. Це буде велике полегшення. Люди вже усвідомлюють, що вони не збагатіють у ЄС за одну ніч. Але відчують полегшення у своїх повсякденних справах, і тоді євро-скептицизм спаде на "нормальний" рівень 10-15 відсотків", - каже хорватський журналіст.

Коли мова іде про майбутній процес розширення ЄС, то, як каже журналіст Роберт Бубало, є враження, що вже під час вступу Хорватії до ЄС критерії стали значно суворішими. Бубало каже, що навряд чи ці критерії будуть пом'якшуватися, оскільки Брюссель, здається, "послизнувся" у випадку залучення Болгарії та Румунії, - країн, де зараз значно нижчі стандарти життя, ніж у Хорватії:

"Думаю, що серед колишніх югославських республік Чорногорія може успішно закінчити переговорний процес та вступити до ЄС. Перспективи інших балканських країн залишаються неясними, оскільки кожна має свої специфічні проблеми. Сербія не може розпочати переговорний процес через блокування Німеччиною. Боснія-Герцеговина є розв'язаним "Гордієвим вузлом", у чиє розв'язання ніхто не вірить. Потім, є проблема Греції та Македонії довкола назви колишньої югославської республіки. Косово та Албанію ніхто не називає потенційними членами ЄС. Навіть сам ЄС вже більше фокусується на процесі євроінтеграції та співпраці з деякими державами колишнього Радянського Союзу", - вважає хорватський журналіст.

Водночас, решта республік колишньої Югославії, які залишаються на кордонах ЄС, із заздрістю дивляться на Хорватію. Сербський політолог Душко Радосавлєвич в інтерв’ю ВВС Україна сказав, що Белград недостатньо стежить за досвідом Загреба, і не дуже звертає увагу на важливість проведення реформ, які Хорватія за допомогою Брюсселя засвоїла ще десять років тому:

"Якщо Белград хоче приєднатися до ЄС, ми мусимо слухати, що нам звідти рекомендують. Сербські політики вважають, що для вступу до ЄС достатньо зробити лише політичні кроки, як, наприклад, налагодження хороших стосунків з Косово. Але важливішим кроком інтеграції Сербії до ЄС буде вирішення проблеми неефективного державного бюрократичного апарату, покращення судової системи, яка паралізує суспільство, збільшення промислових та енергетичних активів країни", - Душко Радосавлєвич.

Радосавлєвич вважає, що якщо Сербія отримає дату початку переговорів до кінця цього року, то технічно, спираючись на досвід інших країн, Белград може закінчити переговорний процес з ЄС до 2020 року. Це достатньо дня ґрунтовних структурних реформ системи охорони здоров'я, освіти, пенсійної системи, результати яких повинні відчути, перш за все, звичайні громадяни Сербії. Але, за словами політолога Радосавлєвича, Сербія у парламенті ще не має широкої і впевненої злагоди щодо вступу до ЄС.