Корреспондент: Військо фараона. Всі політичні течії Єгипту опинилися під ковпаком військових

17 липня 2013, 08:47
💬 0
👁 40

Армія Єгипту зупиняє ісламізацію держави і знімає з посади релігійного фундаменталіста Мухаммеда Мурсі. Всі політичні течії в країні опиняються під ковпаком всемогутніх військових, - пише Наталія Мечетна у №27 журналу Корреспондент від 12 липня 2013 року.

Перший демократично обраний президент Єгипту Мухаммед Мурсі протримався при владі всього лише рік. Курс на ісламізацію країни, нездатність вирішити економічні проблеми, а також конфлікт з опозицією призвели до того, що військові без зайвих реверансів змістили Мурсі із займаної ним високої посади.

"Мухаммед Мурсі вже не президент", - заявив третього липня міністр оборони Єгипту генерал Абдель-Фаттах аль-Сісі в телезверненні до народу.

Сам Мурсі до останнього відкидав можливості армії, вірячи у свою недоторканність як законно обраного лідера держави в результаті народних виборів, які відбулися через рік після повалення режиму Хосні Мубарака під час революції 2011-го.

73% єгиптян висловило свою підтримку армії і впевненість у її позитивному впливі на процеси, що відбуваються в державі

І дарма - народ дії армії підтримав. "Мурсі в період свого президентства не зробив нічого доброго для країни, тому логічно, що армія його змістила", - говорить Корреспонденту 24-річний мешканець Каїра Мустафа Мухаммед, наголошуючи, що єгипетський народ і армія в цьому рішенні виступають єдиним цілим.

Авторитет і рейтинг армії серед єгиптян вкрай високий. Згідно з даними опитування американської дослідницької компанії Pew Research Center в березні цього року, 73% єгиптян висловили свою підтримку армії і впевненість у її позитивному впливі на процеси, що відбуваються в державі. Зараз же рейтинг армії не настільки високий, як у 2011 році, коли впав режим Мубарака. Тоді збройні сили користувалися довірою 88% єгиптян.

Ознакою майбутнього краху Мурсі стало різке падіння його популярності. У березні цього року, за повідомленням єгипетського Центру вивчення громадської думки Baseera, позитивно дії глави держави оцінювали 47% єгиптян, а ще кілька місяців таких було 78%.

У тому, що військові є найпотужнішою силою в Єгипті, переконані й експерти. Вони захопили владу у 1952 році [коли в результаті військового перевороту був повалений король Фарук I, а першим президентом проголошеної республіки країни став генерал Мохаммед Нагіб] і з того часу не випускають її, розповідає Корреспонденту Деніел Пайпс, президент американської громадської організації Middle East Forum.

Перша сила

Армія Єгипту стала основною противагою ісламізації країни. Західні газети помиляються, називаючи єгипетських військових третьою силою, впевнений Мухаммед. "Єгипетська армія вважається першою силою в державі", - говорить він. Такої поваги, як до військових, немає до жодної іншої організації чи політика, зауважує єгиптянин.

На момент здачі номера до друку в Єгипті тривали сутички між військовими і прихильниками ісламістського руху Брати-мусульмани, до яких належить і сам Мурсі. За даними Міністерства охорони здоров'я Єгипту, в результаті перестрілок загинули щонайменше 50 осіб. Ще близько 450 поранені, а понад 200 учасників зіткнень затримано. Сам Мурсі і його радник Ессам аль-Хаддад взяті під варту і перебувають у секретному місці.

До зміщення Мурсі привело його прагнення до ісламізації країни, що було не до вподоби як опозиції, так і армійському командуванню. Наприклад, відвідування Мурсі Ірану, в результаті якого було прийнято рішення про відновлення двосторонніх дипломатичних відносин між державами, розірваних у 1980 році після перемоги ісламської революції в Ірані. Справжнім скандалом став і заклик Мурсі до ісламістів взяти участь у джихаді проти режиму Башара Асада в Сирії і шиїтів - мусульманської меншини. Мурсі не раз висловлювався про необхідність священної війни за чистоту ісламу. На думку аналітиків, закликаючи до джихаду в Сирії, Мурсі перетнув лінію національної безпеки, заохотивши єгиптян боротися за кордоном і тим самим створивши ризик плекання нового покоління джихадистів.

До зміщення Мурсі привело його прагнення до ісламізації країни, що було не до вподоби як опозиції, так і армійському командуванню

Також в Єгипті, колись світському і безпечному для іноземців, стали звучати несподівані заклики. Ісламісти, які підняли голову, то вимагали запровадити суворий дрес-код для приїжджих, то заборонити продаж алкоголю, а то й зовсім підірвати єгипетські піраміди, оскільки вони не належать до мусульманської культури.

Крім курсу на ісламізацію, рік правління Мурсі відзначився і економічною стагнацією. Відразу після революції турпотік до Єгипту зменшився приблизно на 30%, безробіття зросло з 9% до 13%, а резерви центробанку скоротилися з $36 млрд до $13 млрд.

З іншого боку, частина єгиптян критикує військових за те, що вони скинули першого громадського президента в історії країни, обраного демократичним шляхом. Братів-мусульман все ще підтримує мінімум третина громадян. Наприклад, Шериф Махмуд, 40-річний IT-фахівець з Каїра, який колись віддав свій голос за Мурсі, вважає, що за рік при владі президент не встиг себе проявити у всій силі, а військові просто змістили його за те, що він був чужим серед своїх. "Армія ненавидить президента Мурсі, тому що він цивільний", - висловлює свою точку зору єгиптянин. Він згадує, що представники армії нерідко говорять про можливу війну з Ізраїлем і тоді їм, як і в минулі часи, буде потрібен президент, здатний повести за собою армію.

Ісламісти то вимагали запровадити суворий дрес-код для приїжджих, то заборонити продаж алкоголю, а то й зовсім підірвати єгипетські піраміди, оскільки вони не належать до мусульманської культури

Вага армії підтверджується витратами на її потреби. Єгипет належить до держав, які витрачають на оборонні потреби пристойну частку бюджету. Згідно з довідником ЦРУ, за витратами на оборону, а саме 2,2% ВВП, Єгипет перебуває на 63-му місці в рейтингу 173 країн.

Альберт Штаєль, професор Інституту стратегічних досліджень Цюріхського університету, нагадує Корреспонденту, що теперішня міць єгипетської армії підкріплена ще й фінансуванням США. Річна американська допомогу Єгипту становить $1,2 млрд, однак, згідно з американськими законами, Білий дім не має права фінансувати країну, в якій обраний народом лідер був зміщений в результаті перевороту. Саме тому Вашингтон поки відмовляється називати усунення президента Єгипту Мурсі від влади військовим переворотом.

"Ми повинні продовжити надавати підтримку військовим Єгипту, єдиній стабілізуючій силі, яка зможе вирішити цей політичний конфлікт", - заявив член Республіканської партії США Майк Роджерс, який очолює Постійний спеціальний комітет Палати представників із розвідки. Його заява - поки єдина, що прозвучала на високому рівні в США щодо подій у Єгипті.

Останній оплот

У Єгипті ключові рішення стосовно подальшого розвитку держави практично завжди приймали люди в погонах. Ассем Хендаві, 24-річний студент з Александрії, зазначає, що єгипетська армія ще з часів фараонів користувалася мало не священною репутацією серед населення.

Коли країна була частиною Османської імперії, намісник Єгипту Мухаммед Алі за допомогою мамлюків (так називали касту військових рекрутерів) фактично домігся незалежності від Стамбула.

У сучасній же історії Єгипту всі президенти аж до Мурсі були вихідцями з військового середовища

У сучасній же історії Єгипту всі президенти аж до Мурсі були вихідцями з військового середовища. Наприклад, другий президент полковник Гамаль Абдель Насер, який перебував на посаді з 1957 по 1970 рік, досі користується доброю пам'яттю серед населення, а деякими вшановується як святий, говорить Хендаві. З соціалістом Насером у єгиптян асоціюється прогрес: він істотно підняв рівень розвитку країни, побудувавши безліч лікарень і освітніх установ.

Наступний після Насера ​​президент-військовий Анвар Садат, який прийшов до влади в 1970-му, також асоціюється у населення з реформами: він відійшов від соціалізму попередника і намагався розвивати в Єгипті капіталізм шляхом урізання державних субсидій та залучення іноземних інвесторів. У 1981 році Садата вбили ісламські фундаменталісти, які не пробачили президенту курс на зближення з Ізраїлем і відмову від тотальної ісламізації. Потім лідером став Хосні Мубарак - колишній начальник штабу єгипетських ВПС і заступник міністра оборони. Побоюючись замахів, він ввів у Єгипті режим надзвичайного стану і за допомогою спецслужб і поліції правив протягом 30 років.

Наразі військові представляють єдину злагоджену організацію, здатну діяти і утримувати країну від ісламізації та деградації

Опитані Корреспондентом єгиптяни, незважаючи на свою нелюбов до Мубарака, визнають, що саме він стримував ісламістів. Тепер це намагається робити армія. "Наразі військові представляють єдину злагоджену організацію, здатну діяти і утримувати країну від ісламізації і деградації", - вважає президент Інституту Близького Сходу РАН Євген Сатановський.

Призначений армійським командуванням тимчасовий президент Єгипту Адлі Мансур вже назвав приблизні терміни проведення парламентських і президентських виборів: лютий наступного року.

Відкритим залишається питання: чи зможе армія забезпечити відносний порядок до цього часу? І головне, чи зможе вона відійти від управління країною після виборів або вирішуватиме долю і майбутнього президента на свій розсуд.

"За останні роки Єгипет повністю занурився у хаос і конфлікти. Зараз дуже важко робити прогнози, - резюмує Пайпс. - Зрозуміло лише, що армія тут залишається домінуючою силою".

Політика у погонах

Країни, в яких військові або безпосередньо перебувають при владі, або зберігають вплив на політичну систему і користуються великим авторитетом серед населення

КНДР

З часу встановлення у 1953 році Кім Ір Сеном диктатури і до нинішніх днів військові контролюють державну економіку, в тому числі експорт і валютні операції

Туреччина

У 1960-му турецька армія отримала право влаштовувати державні перевороти і відтоді чотири рази скидала владу. Нинішній прем'єр-міністр Реджеп Ердоган намагається обмежити вплив військових у країні

М'янма

До 2011 року вся влада в М'янмі належала Державній раді миру. У 2008-му конституція закріпила за хунтою чверть місць у парламенті, а в 2011-му президентом став генерал Тейн Сейн

Пакистан

Загроза конфліктів з Індією і Афганістаном посилюють вплив армії на політичні процеси. Військовий переворот 1999 року привів до влади генерала Первеза Мушарафа, який тільки в 2008-му залишив посаду під загрозою імпічменту

Венесуела

Після ліквідації військової диктатури в 1958 році армія залишається впливовою силою в політичних процесах. Спроба повалення колишнього військового Уго Чавеса з посади президента в 2002 році зазнала краху через відмову в підтримці з боку армії

Республіка островів Фіджі

У 2006 році після звинувачень у корупції заарештували прем'єр-міністра Лайсеніа Нгарасе. Уряд очолив колишній міністр оборони Френк Баїнімарама. Він ввів закони воєнного часу, що чинні досі

Таїланд

За менш ніж 100 років у Таїланді відбулися 18 держпереворотів. Останній з них відбувся в 2006 році, коли група військових захопила владу і ввела в країні закони воєнного часу. У 2008-му хунта передала владу новообраному прем'єр-міністру

Гвінея

Відразу після смерті президента Лансана Конте у 2008 році військові здійснили державний переворот і створили Національну раду за демократію і розвиток. Після замаху на главу хунти у 2010-му були проведені президентські вибори

Мавританія

У 2008 році розкол в партії влади призвів до військового перевороту і зміщення президента. А в 2009-му новим президентом обраний колишній начальник президентської гвардії і призвідник перевороту генерал Мохаммед ульд Абдель Азіз

Мадагаскар

У 2009 році мер столиці Андрі Радзуеліна за підтримки армії змістив з посади президента Марка Равалуманана, після чого влада перейшла до рук військових та Вищої перехідної адміністрації

Нігер

У 2010-му в період конституційної кризи армійська верхівка захопила владу і ввела порядки військового часу. У 2011 влада перейшла до новообраного президента Махамада Іссуфа

Малі

У 2012 році військові, незадоволені нездатністю влади придушити заколот народу туарегів, розпустили уряд, призупинили дію конституції і створили Національний комітет відновлення демократії і відродження держави

Гвінея-Бісау

У період проведення президентських виборів 2012 року військові заарештували тимчасового президента Раймунда Перейру і кандидата на посаду президента Карлуша Гомеша Жуніора, сформувавши тимчасовий уряд

Центральноафриканська республіка

Звинувативши владу у невиконанні мирних угод після громадянської війни 2004-2007 років, лідер союзу ополченців Селек Мішель Джотодія в 2013 році проголосив себе новим президентом і сформував тимчасовий уряд

Дані інформаційно-довідкової служби Корреспондента

***

Цей матеріал опубліковано в №27 журналу Корреспондент від 12 липня 2013 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.

ТЕГИ: переворт Єгипет військові Мохаммед Мурсі