НГ: Зерновий пул не з МС, а з ЄС

Київ відмовляється від чергової інтеграційної схеми Москви, - пише Тетяна Івженко в російській Независимой газете.

Україна призупинила транзит зерна з Краснодарського краю через свою територію, а до кінця тижня може зовсім заборонити його ввезення з Росії. За словами чиновників, зараз йде узгодження з Россільгоспнаглядом. Причина - небезпека поширення збудників ящура та африканської чуми свиней. Ситуація поставила під питання можливість створення Причорноморського зернового пулу України, Росії і Казахстану, про який тільки минулої п'ятниці говорили в Сочі прем'єр-міністри Дмитро Медведєв і Микола Азаров.

Ідея зернового пулу, ініціатором створення якого виступила російська сторона, обговорюється з 2009 року. Передбачається, що, об'єднавшись, три найбільші виробники зерна у СНД могли б виступити однією командою і значно посилити свої позиції на світовому ринку. За даними Російського зернового союзу, через розрізнені дії і взаємну конкуренцію на зовнішніх ринках Росія, Україна і Казахстан втрачають щорічно по 10 доларів на кожній тонні зерна.

Україна призупинила транзит зерна з Краснодарського краю через свою територію, а до кінця тижня може зовсім заборонити його ввезення з Росії.

Експерти в Києві зазначають, що проект передбачалося реалізувати поетапно, починаючи з обміну інформацією і закінчуючи узгодженням політики за обсягами виробництва і напрямами продажів. У 2010 році обговорювалися плани створення біржі з торгівлі зерном для країн Причорноморського регіону. Але до кінця 2011-го українська сторона дійшла висновку про неможливість реалізувати ідею пулу: структури і підприємства, які передбачалося включити до проекту, мають різну форму власності, а тому держава з ринковою економікою не може їм вказувати, як і на яких умовах працювати.

Восени минулого року до питання знову повернулися. Воно пролунало і в ході зустрічі глав урядів Медведєва і Азарова, що відбулася минулої п'ятниці. Днями заступник міністра сільського господарства РФ Ілля Шестаков повідомив, що ідея зернового пулу стане центральною темою другого Всесвітнього зернового форуму, який відбудеться у жовтні в Москві - в рамках всеросійської виставки-ярмарку "Золота осінь". Планується, що питання буде обговорюватися на рівні керівника аграрних міністерств трьох країн СНД і голови організації Чорноморського економічного співробітництва.

У Києві, як і колись, прохолодно ставляться до ініціативи. Перший заступник міністра аграрної політики і продовольства України Іван Бісюк дипломатично зазначив, що ідея вимагає серйозного вивчення: "Ми хочемо спілкуватися на рівні обміну інформацією з нашими колегами з РФ і Казахстану". І уточнив: "Ми б тільки не хотіли залежати від інших країн, тому що Україна є одним з найбільших експортерів зернових у світі".

Ситуація поставила під питання можливість створення Причорноморського зернового пулу України, Росії і Казахстану

Набагато більш різко говорять про зерновий пул українські виробники і представники галузевих об'єднань. Президент Української зернової асоціації Володимир Клименко на прес-конференції після візиту Азарова у Сочі заявив, що зерновий пул невигідний українській стороні, а виробники з надією дивляться в бік Євросоюзу, з яким в листопаді планується підписати угоду про асоціацію та про зону вільної торгівлі. Клименко пояснив ситуацію цифрами: в 2012-2013 маркетинговому році (маркетинговий рік триває з липня одного року по червень наступного) Україна поставила до країн ЄС 38% від всього експорту зернових, а до країн Митного союзу - 0,6%.

Експерти в Києві стверджують, що Росія зацікавлена ув першу чергу у вільному транспортуванні свого зерна територією України, а також в експорті його через українські портові елеватори. Керівник галузевого консалтингового агентства ААА Сергій Наливка пояснив "НГ", що транспортні потужності України завантажені: "Звичайно, нам потрібно своє зерно доставити на елеватори. Якщо обсяг транзиту різко збільшиться, інфраструктура може просто не витримати навантаження".

Він зазначив, що врожай, що очікується в Україні, складе близько 60 млн. тонн, приблизно половина, як планується, піде на експорт. Уряд ставить завдання нарощувати виробництво і зовнішні поставки. Днями перший віце-прем'єр Сергій Арбузов повідомив, що через десять років Україна увійде до трійки світових лідерів на ринку зерна.

Росія зацікавлена ​​у першу чергу у вільному транспортуванні свого зерна територією України, а також в експорті його через українські портові елеватори

Російський урожай прогнозується на рівні 85 млн. тонн, зазначив Наливка. Але по українській території транспортується незначна частина експортних поставок: торік обсяг склав лише близько 17 тис. тонн, а донині перевалка російського зерна в українських портах трохи перевищила 8 тис. тонн. Що стосується Казахстану, то, спробувавши транспортувати зерно по українській території, він відмовився від ідеї через нерентабельність: "Вони навіть побудували свій термінал у Миколаївському порту, але логістика поставок така, що казахам довелося переорієнтуватися на роботу з українським зерном: формують великі партії і поставляють".

Генеральний директор асоціації Український клуб аграрного бізнесу Володимир Лапа підтвердив українським ЗМІ, що питання логістики - одна з головних проблем. Він зазначив, що теоретично в рамках зернового пулу казахське зерно могло б поставлятися в Росію, російське - в Україну, а з українських портів відвантажуватися на експорт. Джерело НГ у відомчій структурі неофіційно сказало НГ, що така схема обговорювалася, але теж не викликала захоплення у Києві: "Якість зерна різна. Та й взагалі - навіщо нам це потрібно, що це дасть Україні? Що дасть Росії - зрозуміло: говорячи про зерновий пул, вони припускають на певному етапі отримати контроль над ситуацією, ввести квоти і вказувати, кому, скільки, чого вирощувати, кому і на яких умовах продавати. Ми це можемо вирішити самі".

Що дасть Росії - зрозуміло: говорячи про зерновий пул, вони припускають на певному етапі отримати контроль над ситуацією, ввести квоти і вказувати, кому, скільки, чого вирощувати, кому і на яких умовах продавати

Голова Союзу сільськогосподарських кооперативів з обслуговування Іван Томич припустив, що зерновий пул - це логічне продовження євразійської інтеграції. "Якщо ми оберемо ЄврАзЕС, Митний союз - там нам і пул. Все залежить від вектора зовнішньої політики. Які нам переваги дає це співробітництво? Ми стаємо четвертою ніжкою у стільці Росії. Ми будемо їх підпирати своїми можливостями. А вони забиратимуть клієнтів на зовнішніх ринках. Я не бачу сенсу в такій політиці", - заявив він.

Хоча в Києві різко критикують ідею зернового об'єднання, експерти сходяться на думці, що очікуване з дня на день рішення про заборону транзиту російського зерна не пов'язане з політикою і не є торговою війною з боку України. Прес-служба Державної ветеринарної та фітосанітарної служби повідомила, що причиною стали спалахи ящура й африканської чуми свиней. Українська сторона очікує від Росії інформації про заходи з ліквідації хвороб, які можуть переноситися із транспортованим зерном. Сергій Наливка впевнений: "Це надзвичайно небезпечна ситуація. Усі розуміють, що поширення хвороби потрібно зупинити. Закриття кордонів для транзиту в таких умовах - необхідний і обґрунтований захід. У цьому випадку, на відміну від заборон на поставки української продукції, які приймалися російською стороною, неможливо говорити про торгову війну. Це не протистояння, а спільні дії в інтересах обох країн ".