DW: Тюрма як місце позбавлення інтернету
У німецьких в’язницях не поспішають давати в’язням доступ до інтернету. Ним надто часто зловживають. Утім, найпримітивніша інтернет-комунікація у тюрмах Німеччини все ж існує.
У 1998 році у в’язнів німецьких тюрем з’явилось право на власний телевізор. Адже користування засобами масової інформації та інформація - визнані невід'ємні права громадянина. Телефонувати за ґратами також вже стало значно простіше. А от із інтернетом законодавці поспішати не хочуть. Лише у семи федеральних землях Німеччини і у дуже обмеженій формі у тюрмах можливо виходити в інтернет.
Привілейовані у цьому сенсі ув’язнені в Ґері. У тюрмі цього тюринзького міста дозволяється переглядати обмежену кількість інтернет-сайтів - лише ті, що можуть допомогти у подальшому житті після виходу на волю. "Дозволені веб-сторінки сприяють ресоціалізації, це сторінки агентства праці, товариства допомоги тим, хто відбуває покарання", - пояснюють у міністерстві юстиції Тюрингії.
Лінки та гіперлінки вже не функціонують, відео розважального характеру на Youtube так само не викликаються, соціальні мережі загалом підпадають під табу. В окремих випадках дозволяється переписка електронною поштою, однак під пильним контролем.
Спеціальні комп’ютери для камери
Гамбурзька компанія навіть виробляє спеціальну оргтехніку для таких випадків. Вона спеціалізується на співпраці із тюрмами. Її філософія така: "Комунікація та інформація – базові потреби людини, які навіть у сфері виконання покарань не мають бути привілеєм".
Так, фірма будує так званий Multio – комп’ютер, який має прийом радіо та телебачення, який дозволяє також телефонувати та – в обмеженій формі – виходити в інтернет. За тим, що відбувається на цих приладах, керівництво в’язниці може добре спостерігати.
Пенітенціарний заклад у Ґері випробовує цю техніку, починаючи з червня. Ще дві тюрми у Тюрингії також облаштували комп’ютерні місця, сумісні із системою Multio. В одній з в'язниць навіть обговорюється можливість встановлення звичайних комп’ютерних робочих місць із контрольованим інтернет-доступом. Тоді б засуджені могли вступати на заочне навчання.
Швидше повернення до нормального життя
Герберт Віндміллер очолює відділ виправних закладів у тюринзькому мін'юсті. Він став ідейним натхненником цього проекту, оскільки цифрові технології стрімко змінюють суспільне життя, а в’язні не дізнаються про це. "Я вважаю це великою проблемою. Якщо хтось відсидів тривалий час, він потім зустрічається із суспільством, у якому не може себе знайти", - пояснює Віндміллер.
Чиновник посилається при цьому на закон, який передбачає приведення у певну відповідність відносин у тюрмі та у зовнішньому світі. У такий спосіб в’язні мали б звикати до стану речей на волі та потім швидше поверталися б у нормальне життя. Без інтернету тут не обійтися. Ось чому дедалі більше регіонів ФРН дають "зелене світло" на обмежений доступ до мережі.
Життя за ґратами – на Youtube
Однак у землі Північний Рейн-Вестфалія не хочуть заходити так далеко, адже мають сумний досвід. Детлев Файґе з міністерства юстиції цієї федеральної землі розповів, як на гроші в'язниці ув'язненим створили учбовий центр, з допомогою якого ті могли заочно навчатися. Однак 2006 року центр закрили, виявивши випадки зловживання - в усіх комп'ютерах в'язнів знайшли недозволені пристрої та програми, нелегальні копії фільмів та музику, розповів Файґе.
І все ж, незважаючи на заборони, засуджені знаходять нові способи комутації із інтернетом. Найпоширеніший трюк – дістати смартфон. Керівнику тюринзького відділу тюрем Герберту Віндміллеру знайомі випадки, коли телефони жбурляли через мур у тюремний двір. Це, за його словами, надійніше, ніж таємно отримати від когось із відвідувачів або адвоката.
Детлеву Файґе знайомі трюки зі смартфонами теж. "Декому вже вдавалося знімати відео із використанням таємно пронесених смартфонів", - каже фахівець. Однак не всім в’язням сидіння за комп’ютером додає кримінальної енергії. Багато з них просто хочуть мати можливість спілкування з друзями та родинами.