Корреспондент: 10 речей, які потрібно знати про Вікторію-Фоллс

Про день у зімбабвіській Вікторії-Фоллс розповідає Олександр Іванов, заступник голови правління страхової компанії Київська Русь, який здійснив свою дитячу мрію про Африку і побував у Зімбабве. Матеріал розміщено у №30 журналу Корреспондент від 2 серпня 2013 року.

Що побачити

За назвою містечка, Вікторія-Фоллс, відразу стає зрозуміло, що побачити потрібно довколишній водоспад Вікторія – одне з найбільших природних чудес світу. Його гуркіт чути здалеку, а перший вид, що відкривається очам, змушує відкрити рот і судорожно схопитися за фотокамеру. Маса води падає з обриву величезної висоти, берегів і дна не видно.

Уся інша місцева інфраструктура і навіть саме містечко – це "додаток" до водоспаду, але й вони цікаві. Тут можна зайнятися банджі-джампінгом, прогулятися з левами, вирушити на сафарі, прокотитися на кораблі вище водоспаду, спостерігаючи за життям бегемотів і крокодилів, або стрімко промайнути на катамарані по річкових порогах нижче водоспаду.

Де відчути місто

Поїдьте в центр міста – ходити тут не прийнято, а іноді просто небезпечно через безліч мавп та інших диких тварин. Покрутіться між лавок, магазинів і турагентств і виберіть собі одну з маси розваг на поточний день.

На що краще не дивитися

Дивитися потрібно на все: все незвичайне і цікаве. Ну хіба що не дивіться в очі леву, що вийшов прогулятися, не люблять вони цього.

Що вражає

Європейському туристу в новинку буде все. Але головне, що назавжди западе в душу, – це велич водоспаду.

Найкорисніші слова

Зімбабве – колишня англійська колонія, мисливські угіддя сера Сесіла Джона Родса, засновника алмазної імперії DeBeers та ініціатора англійської колоніальної експансії в Африці. Тому знання англійської буде цілком достатньо, суахілі і шона розмовляти необов'язково.

Де і що поїсти

Ми відмінно харчувалися у власному готелі, Victoria Falls Safari Lodge: місцевий кухар тішив нас печенею з крокодила, стейками з африканської антилопи імпали і бородавочника (африканської дикої свині), відбивними з буйвола.

Справжнім гурманам раджу скуштувати фірмову страву етнічного ресторану The Boma – смажених гусениць, mopani worms. Вам навіть видадуть сертифікат почесного їдця!

На що витратили $ 100

На екскурсії, розваги та сувеніри. Сотні, звичайно, вистачить не на все, але на багато чого.

Особисто я вибрав би стрибок з банджи – він саме стільки і коштує. Коли стоїш над Замбезі, на помості над урвищем між скелями, розумієш, що відчуває самогубець на даху. А потім, у стрибку, тебе по черзі накриває дикий страх, бурхливе захоплення і нарешті великий спокій – коли ти, як маятник, гойдаєшся від однієї стіни ущелини до іншої.

Люди

Всі місцеві доброзичливі, привітні і послужливі. Більше варто боятися диких тварин і всюдисущих мавп, які так і норовлять що-небудь вкрасти.

Що відвезти із собою

Враження і приголомшливі фотознімки.

Із сувенірів радив би купити набір справжніх купюр місцевої валюти, що ходила в країні під час піку інфляції, до 2009 року: максимальний номінал – 100 трильйонів зімбабвійських доларів. До речі, зараз в країні немає власної валюти – тут користуються американськими доларами, брудними і м'ятими.

Як краще дістатися

Літаком авіакомпанії KLM за маршрутом Київ – Амстердам – ​​Хараре за $ 1.800.

По Зімбабве переміщалися на орендованому автомобілі з водієм. Також всередині країни діє авіасполучення і залізниця.

Разом: $ 200 (середня вартість 4-зіркового готелю на добу й обід з вечерею в ресторані на одну людину)

***

Цей матеріал опубліковано в №30 журналу Корреспондент від 2 серпня 2013 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.