Корреспондент: Вектор Федоровича. Янукович стає палким прихильником євроінтеграції України

Віктор Федорович змінює риторику. Ще вчора проросійський Президент, сьогодні Янукович всупереч голосу Москви змінює політичний вектор і стає мотором євроінтеграції України, пише Олександр Пасховер у №35 журналу Корреспондент від 6 вересня 2013 року.

У жовтні 2010-го на ялтинській міжнародної конференції Україна і світ: переосмислення перспектив Хав'єр Солана, колишній верховний комісар Євросоюзу, запитав недавно обраного Президента України Віктора Януковича, чи не зникло у нього бажання відвідати Брюссель, як він це вже зробив після своєї інавгурації. Питання дипломата Янукович зустрів солдатським фольклором: "Чоботи дорогу знають". Присутні, а це кілька сотень європейських, американських, російських, українських політиків і бізнесменів були в повному зніяковінні, не розуміючи сенс президентського послання.

Наступні три роки чоботи Януковича топталися між Москвою і Брюсселем, між ЄС і Митним союзом (МС) з Росією, Білоруссю і Казахстаном. І ось тепер нарешті Президент України вперше в своїй біографії рішуче розвернувся до ЄС передом, а до МС – тилом.

Виступаючи 3 вересня на відкритті сесії Верховної Ради, Янукович відкинув всякі метафори і фразеологізми, давши чітке напуття парламенту: прийняти закони, які дозволять 28 листопада на вільнюському саміті країн-учасниць програми ЄС Східне партнерство підписати Угоду про асоціацію і розширену угоду про Зону вільної торгівлі з ЄС. Ці найважливіші закони, за які слід терміново проголосувати, пов'язані з припиненням політичних переслідувань, реформою виборчого права, прокуратури і системи правосуддя.

Слідом за Президентом вся ретельно вибудувана ним вертикаль влади розвертається обличчям до Європи

Закони будуть швидко і без затримки прийняті, пообіцяв глава парламенту Володимир Рибак: слідом за Президентом вся ретельно вибудувана ним вертикаль влади розвертається обличчям до Європи.

Прозріння українського лідера сталося не раптово і виявилося не за один день. У нинішньому лютому він відвідав брюссельський саміт ЄС, у червні – таке саме зібрання у Братиславі (Словаччина). І з кожним разом Янукович все виразніше артикулював свій новий світогляд. Останнім і найбільш вагомим аргументом на користь ЄС став конфлікт з Росією, який все ще набирає силу.

Володимир Макеєнко, радник прем'єр-міністра України, революцію в голові у лідера держави пояснив в три прийоми. По-перше, круто змінилася геополітична кон'юнктура. По-друге, змінилися настрої електорату. І по-третє, не в кращий бік змінився стратегічний партнер – Москва, яка стосовно своїх союзників веде себе все більш неввічливо.

Так, радник президента Росії з питань розвитку інтеграції в рамках Митного союзу і Єдиного економічного простору Сергій Глазьєв попередив, що в разі підписання українцями Угоди про асоціацію з ЄС Україна для Росії перестане бути "не просто стратегічним, а навіть повноцінним партнером".

Регіонал Макеєнко, а також лідер об'єднаної опозиції Арсеній Яценюк у цьому зв'язку передрікають Україні важкі економічні потрясіння. "Спочатку буде трошки боляче, – попереджає Макеєнко. – А потім все розсмокчеться".

Так чи інакше, текст Угоди про асоціацію був затверджений ще в грудні 2011-го. Документ в першу чергу передбачає економічну інтеграцію сторін. Йдеться про більш ніж 30 сфер, таких як енергетика, транспорт, розвиток малого та середнього бізнесу, захист прав споживачів, туризм, освіта і т. д. Для цього потрібно наблизити законодавство, норми та стандарти України до стандартів ЄС.

Підписанти планують максимум за десять років створити спільну Зону вільної торгівлі, знизити, а то й зовсім скасувати ввізні мита

Підписанти планують максимум за десять років створити спільну Зону вільної торгівлі, знизити, а то й зовсім скасувати ввізні мита. ЄС також робить акцент на безперебійну процедуру відшкодування експортерам ПДВ "для уникнення накопичення заборгованості" і "для посилення боротьби з податковим шахрайством".

Очікуваний результат – підвищення якості української продукції, поліпшення сервісу, формування конкурентного середовища.

Якщо дружба з ЄС настільки вигідна, чому ж Президент так довго плутав громадськість метафорами про чоботи і що ж його змусило повернути на Захід? Відповіді на ці запитання Корреспондент шукав, розмовляючи з представниками влади, опозиції та бізнесу.

Макеєнко: Візьмемо економічну точку зору. Ось, наприклад , Воронезьке авіаційне об'єднання, місто-мільйонник. Я там був, питаю: "Скільки ви на рік літаків виробляєте?" – "Три. Два для Адміністрації президента, один – для МНС Росії. Ви подивіться, на чому літає Аерофлот, Трансаеро, – Airbus, Boeing".

Я спостерігаю за відносинами Москви та Мінська. Комерційна суперечка [в Білорусі затриманий гендиректор Уралкалія (Росія) Владислав Баумгертнер]. Що це за єдина держава? Хто так вирішує проблеми? Якщо є питання, їх треба вирішувати в судах – вони є і в Мінську, і в Москві, – а не заарештовувати когось і перегороджувати шлях [товарам]. Знову ж таки є проблеми товарообігу на кордоні Україна – Росія. Такі питання вирішуються або за столом переговорів, або в судовому порядку. Я ж бачу, як це вирішується в Європі, – є суди, всі звертаються туди.

Корреспондент: Але в Партії регіонів немає з цього питання єдності. Деякі проти підписання Угоди про асоціацію з ЄС.

Єфремов: Я не знаю членів партії, які так говорять. Назвіть прізвища.

Корреспондент: Вадим Колесніченко.

Єфремов: Це його точка зору. Адже у нас не закритий клуб. У процесі обговорення є багато точок зору.

Вадим Колесніченко, народний депутат від Партії регіонів: Для мене є загадкою, чому ми так прагнемо на євроінтеграційний шлях. Питання чесного правосуддя, боротьби з корупцією, підвищення стандартів – це ми самі всі повинні вирішувати. Євросоюз нам грошей не дає. Технології не дає, він буде нас використовувати як інструмент, як майданчик для розвитку своєї сировинної бази. Ось ніхто не може пояснити, чому, приєднавшись до Європи, ми раптом станемо країною, де немає корупції, хабарників і де високі соціальні стандарти.

Корреспондент: Але ваші соратники тепер думають інакше. Що з ними сталося?

Колесніченко: Всередині сили це питання не обговорювалося. Просто є стандартний набір фраз, і ми його використовуємо протягом 12 років. Я б не дуже сподівався з приводу Євросоюзу. Постійно корупційні скандали стрясають Європу.

Корреспондент: Ідеального суспільства немає. Але там, у ЄС, корупційні скандали закінчуються або тюремним ув'язненням, або вигнанням з великої політики, а то і тим й іншим.

Макеєнко: Ми ж бачимо, як живуть російські чиновники. Поїдьте в Лондон. Поїдьте на Сардинію.

Корреспондент: Чому ви тільки зараз прозріли? Так було і три, і п'ять років тому.

Макеєнко: Все змінюється, покоління виборців підростає, ті, кому сьогодні 18, – три чи п'ять років тому їм було 13-15 років. Дуже багато студентів їздять по світу, обмінюються досвідом. Виросло ціле покоління. Ви подивіться, де молодь Росії, де молодь України, де вони хочуть вчитися? Це неминучий процес .

Не можна бути в політиці таким прямим, як телеграфний стовп. Потрібно розуміти тенденції, відчувати ситуацію. У нас є виборці в Луганську, Севастополі. Нам буде важко зараз там розмовляти. Ми теж заручники ситуації. Вибори – це голоси виборців. А люди хочуть чути те, що вони хочуть чути.

Арсеній Яценюк, голова депутатської фракції Батьківщини: Я думаю, що після останніх дій Москви великий капітал теж готовий диверсифікуватися. Тому що ти не можеш продавати [свою продукцію] на ті ринки, у яких немає правил, а є тільки політична складова.

Корреспондент: Третина всього українського зовнішнього товарообігу припадає на Росію, а це $ 45,5 млрд за підсумками минулого року. З Росії Україна отримує газ, нафту, мінерали, обладнання. Україна продає РФ продукцію хімічної, аграрної промисловості, машини, метали. Представники великого бізнесу бояться в один день втратити ключовий ринок, не отримавши нічого натомість.

Володимир Бойко, народний депутат від Партії регіонів, почесний президент Маріупольського меткомбінату ім. Ілліча: Які там, в Європі, ринки? У Європі така сама криза, як і у нас. Коли криза закінчиться? Хто це може сказати?

Олег Устенко, виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера: Наші промисловці, олігархи, хочуть отримати максимальний прибуток, не вкладаючи нічого у виробництво. Євроінтеграція змусить їх модернізувати підприємства. Зробити їх конкурентоспроможними. Вони ж нічого не хочуть змінювати.

Наш уряд не прораховує ризики. Все залежить від того, хто керує і як. Але цей уряд може не витримати ні тих ні інших ризиків – ні від Митного союзу, ні від Європейського Союзу

Наш уряд не прораховує ризики. Все залежить від того, хто керує і як. Але цей уряд може не витримати ні тих ні інших ризиків – ні від Митного союзу, ні від Європейського Союзу.

Яценюк: Ризик пов'язаний з газом. У сховищах Нафтогазу газу немає. Я вважаю, що Росія, як завжди, гратиме в "зимову війну", тому що якщо ми не закачаємо газ – а грошей на його закачування немає, – то Росія буде звинувачувати Україну в несанкціонованому відборі, буде з нами судитися, причому судитиметься і щодо попереднього невибраного газу [Газпром вимагає оштрафувати Нафтогаз на $ 7 млрд]. Навіть більше, шанси виграти у них не такі вже й погані.

І ще один ризик – валютний курс. Вони його штучно тримали 2,5 роки. "Спалили" $ 15 млрд резервів на те, щоб утримувати курс, тому що вважали, що це політична мета. За політичну мету вони заплатили дуже велику економічну ціну, їх очікує ухвалення рішення про девальвацію. Москва точно так само сидить і вважає. Вони закрили близько чверті всього українського експорту в Росію. Скільки це забере ВВП? Різні оцінки, до 1,5%. Це величезна цифра.

Думаю, що Путін дасть команду швидко зайнятися імпортозаміщенням, а після
підписання [Угоди про] асоціацію з ЄС взагалі все заблокує. Це, звичайно, жорстко вдарить по українській економіці, і тут без кредиту МВФ не обійтися

Вони поки що відпустять ситуацію. Вони просто не в змозі замінити українські товари. Думаю, що Путін дасть команду швидко зайнятися імпортозаміщенням, а після підписання [Угоди про] асоціацію з ЄС взагалі все заблокує. Це, звичайно, жорстко вдарить по українській економіці, і тут без кредиту МВФ не обійтися.

Компенсаторів небагато: кредитна підтримка МВФ і певна допомога ЄС. По-друге, поступальне відкриття ринків ЄС. І третій, дуже важливий компенсатор – гроші з бріксовських країн [Бразилія, Росія, Індія, Китай, ПАР] почали "тікати". Якщо ми підпишемо Угоду про асоціацію з ЄС, це буде дуже хороший сигнал, шанс, щоб частина грошей, які "втекли" з тих ринків, прийшли сюди. Але одномоментних рішень немає.

Устенко: Насправді ми давно повинні були зробити цей крок. Ще 20 років тому. Необхідна реформа правосуддя, реальні дії, що суди у нас будуть виносити адекватні рішення, а не за гроші. Полегшення для бізнесу. Для всього цього потрібен рік.

Насправді ми давно повинні були зробити цей крок. Ще 20 років тому

Корреспондент: Одна з найбільш солодких частин Угоди про асоціацію – введення безвізового режиму. У ст. 19 зазначається: "Сторони зобов'язуються вжити послідовних кроків для встановлення безвізового режиму у відповідний термін після створення умов для добре керованого та безпечного пересування людей".

Павол Гамжик, посол Словаччини в Україні: Я думаю, Євросоюз повинен бути дуже зацікавлений у тому, щоб українці вільно переміщалися по Європі. Ми можемо говорити про асоціацію, про політику і т. д., але у кожної людини свої турботи, вона на це не звертає уваги. Вона повинна поїхати, подивитися. Це [візовий режим] до певної міри перешкода і, можливо, помилка. Потрібно відкрити кордони, і все. Я думаю, тут допоможе [асоціація], щоб не тривав цей процес три-п'ять років. Ми можемо з цим питанням впоратися за рік-два. Але ви розумієте, все пов'язано з політикою. Якщо договір підпишуть, все прискориться.

***

Цей матеріал опубліковано в №35 журналу Корреспондент від 6 вересня 2013 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонений. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.