Корреспондент: Відлуння ударів. Враження від протистояння Кличка з Повєткіним

Професіонали та любителі, які відвідали бій між Володимиром Кличком й Олександром Повєткіним, діляться враженнями від протистояння, яке вийшло далеко за рамки спорту, пише Інна Прядко у №40 журналу Корреспондент від 11 жовтня 2013 року.

СЕКТОР 1: спортивні оглядачі

Віталій Кличко,

Україна, чемпіон світу за версією WBC, лідер партії УДАР

Навколо цього бою із самого початку було багато ажіотажу й емоцій. Причому емоцій не завжди спортивних. Велика кількість людей будь-що бажала бачити переможцем Повєткіна. І перемогу Володі багато хто сприйняв чомусь як особисту поразку. Але потрібно вміти гідно програвати.

Чи був шанс нокаутувати суперника? Шанс завжди є. і якщо б у Володимира він був, він би напевно ним скористувався б. Цього разу Повєткін відбувся легким переляком – лише шістьма нокдаунами.

__________________

Юрій Тарантін,

Росія, головний редактор порталу allboxing.ru

Результат бою не здивував. Якось так все і повинно було закінчитися – або нокаутом, або за очками з великим відривом на користь Володимира [Кличка]. Український боксер вважався явним фаворитом, і ринг показав, що не дарма. Що стосується очікувань від поєдинку, то вони виявилися порожніми. Один з найбільш невидовищних і брудних боїв, бачених мною в боксі за останній час.

Олександр з першого по 12-й раунд діяв за однією і тією самою схемою, що для боксера його рівня є неприпустимим. Він показав мужність, показав волю до перемоги і вміння тримати удар, але зовсім не показав, як він збирався вигравати

Олександр [Повєткін] з першого по 12-й раунд діяв за однією і тією самою схемою, що для боксера його рівня є неприпустимим. Що в першому раунді, що в останньому. Він показав мужність, показав волю до перемоги і вміння тримати удар, але зовсім не показав, як він збирався вигравати. Головне досягнення Олександра в цьому бою – він спробував використати наданий йому шанс. Головна невдача – цей шанс безповоротно ним загублений.

А Володимир повністю контролював бій і виграв беззастережно, вкотре довівши, що перебуває зовсім на іншому рівні і поза конкуренцією. Але, на мій погляд, зазнав дуже великих репутаційних втрат, оскільки настільки нудного, невидовищного і навіть потворного бою світ боксу не бачив дуже давно. Незважаючи на перманентну критику стилю боксу братів Кличків з-за океану, яка і так не вщухає, цей випадок перевершив все те, що було раніше.

___________________

Михайло Зав'ялов,

Україна, президент Ліги професійного боксу України

Звичайно, глядачам напевно хотілося, щоб було більше ударів, як це робив молодий [Майк] Тайсон – він виходив, зрубав вся і всіх. Але Кличко розумно, грамотно, по-професорськи обіграв Повєткіна, поставив крапку над усіма i, зберіг всі пояси. Я дуже задоволений і щасливий, що Україна залишилася найкращою боксерською державою у світі. Тим більше що бій мав підґрунтя не тільки спортивне, а й політичне. Кричали, свистіли ... Але Кличко гідно виграв усі раунди і перебоксував Повєткіна однією лівою рукою.

Я тільки не можу зрозуміти, чому Кличко не добив [суперника] в сьомому раунді, коли було три нокдауни, і чому він не бив справа

Я тільки не можу зрозуміти, чому Кличко не добив [суперника] в сьомому раунді, коли було три нокдауни, і чому він не бив справа. Ну а те, що кажуть, мовляв, дуже багато клінчів було, – так клінч це допустима в боксі атрибутика, тим більше що росіянин сам ішов головою [на Кличка].

Повєткін нічим не зміг здивувати, хіба що напором, бажанням. Звичайно, він [виступав] у себе вдома, його стільки підігрівали, стільки розкручували як Витязя, як символ російської потужності. Він розумів, що щось треба робити. А нічого не стало виходити. І він навіть не спробував щось змінити – маятником погойдатися, нирками. Прямолінійно втік і нюхав пахву у Володі. І все.

Але бачите, у Повєткіна п'ять тренерів змінювалися один за одним – це нічого путнього не дає. Що може [зробити] навіть найталановитіший, наймудріший тренер за кілька тижнів? На це потрібні роки. Йому трошки "фізику" накачали – і вперед, ура! А "вперед, ура!" в боксі не виходить. Дух [у Повєткіна] є, серце є, але ні техніки, ні тактики немає. Для олімпійського чемпіона – я навіть якось розчарований.

___________________

Кіран Малвані,

США, оглядач боксу для Reuters і спортивних порталів espn.com, insidehboboxing.com

Бій, що дуже розчарував. Як і очікувалося, Кличко переміг, а Повєткін намагався проникнути всередину його довгого джеба. Але виглядало це, швидше, потворно: Кличко постійно спирається на спину і плечі Повєткіна, блокуючи його. Українець не єдиний боксер, який використовує таку тактику, і суддя дозволив йому так діяти. Однак це не дуже хороша реклама боксу. Це був потворний поєдинок.

Виглядало це, швидше, потворно: Кличко постійно спирається на спину і плечі Повєткіна, блокуючи його. Це не дуже хороша реклама боксу. Це був потворний поєдинок

Головним успіхом Кличка стала його цілковита перевага. Він чотири рази відправив у нокдаун людину, яка раніше ніколи не бувала в нокдауні. Він домінував над тим, хто колись вважався небезпечним опонентом. Кличко вкотре показав, що, можливо, ніхто не здатен перемогти його або хоча б близько підібратися. Недоліком українця було те, що часом здавалося, ніби рухи й агресія Повєткіна дискомфортні для нього і змушують застосовувати настільки непривабливу тактику. Це може не турбувати самого Кличка, однак тут, в Америці, він не завоював собі фанатів.

А ключові досягнення Повєткіна – неймовірні мужність і рішучість, показані ним. Він поступався у всьому – фізично, технічно і тактично. Він намагався дати бій Кличкові, діючи агресивно, як роблять небагато суперників українця, але виявився нездатним зупинити Кличка.

__________________

Джек Хірш,

США, президент Американської асоціації журналістів, які пишуть про бокс

На відміну від багатьох інших боїв Кличка, цей транслювали в Америці в прямому ефірі. Щоб завоювати американських критиків, Кличкові потрібно було продемонструвати видатне видовище. Йому не вдалося. Це був бій з надмірною кількістю клінчів, ініційованих чемпіоном. Кличко не отримав нових шанувальників в ту ніч, а можливо, і втратив деяких.

Призовий фонд у розмірі $ 23 млн за право провести поєдинок у Москві залишається величезною несподіванкою. Люди, які представляли інтереси Повєткіна, мабуть, були впевненими в його перемозі. Однак вони видавали бажане за дійсне.

Це перша поразка Повєткіна в професійному боксі. Однозначність програшу, без сумніву, вдарила по його впевненості в собі. Реальна можливість того, що Повєткін може так ніколи і не стати чемпіоном світу у важкій вазі, – ось з чим зіштовхнулися зараз боксер і його команда.

СЕКТОР 2: глядачі на стадіоні Олімпійський

Сергій Бриль,

український ринг-анонсер

Ще перед входом в Олімпійський я зустрів наших фанатів, які жовто-синіми плямами рясніли у світлі спалахів. Ніякої агресії, ніяких образливих слів, ніяких косих поглядів з боку Великого брата. Навпаки, суцільна доброзичливість. І коли Володя піднімався в ринг, особисто я в секторі свого огляду спостерігав абсолютну повагу і мовчазний респект.

Ніякої агресії, ніяких образливих слів, ніяких косих поглядів з боку Великого брата. Навпаки, суцільна доброзичливість. І коли Володя піднімався в ринг, особисто я в секторі свого огляду спостерігав абсолютну повагу і мовчазний
респект

Що стосується бою, то тут, звичайно, були суцільні емоції. Ну а чого ви хочете? Російський вболівальник сподівався тільки на диво. Диво теоретично могло статися тільки на середній дистанції або в ближньому бою. Й Олександр кидався в нього фактично з головою (в яку періодично й отримував). А Володимир за досить об'єктивних причин цього не хотів і робив те, що, на мій жаль як глядача, дозволяють правила, – клінчував. Тому дива не було і з кожним раундом надії танули, а злість російського вболівальника на Володю зростала. Емоції зашкалювали, і добірний російський, далеко не далівський міцний діалект, накривав Олімпійський.

Повєткін бився, як лев. І за характером і волею до перемоги він був найкращим з усіх суперників Володимира за останній час. Проте суворий прагматизм і досвід виявився вагомішим і переконливішим і, як завжди, не сподобався більшості. У нашому фан-секторі було те, чого не вистачає великим націям, – єднання і повне взаєморозуміння. З першого слова кілька сотень людей підхоплювали гімн чи Червону руту, кричали до болю в горлі і пишалися тим, що в руках у нас прапор тих самих кольорів, під якими виходить в ринг неперевершений чемпіон хевівейту.

__________________

Костянтин Довгань,

головний редактор сайту UA-Футбол

Був повний зал – це дуже чудово, звичайно. Приємно, що практично не було п'яних. Мабуть, тому що дорогі квитки плюс ситуація з кейтерингом і ціною на спиртне не надто цьому сприяли.

За моїми відчуттями, люди прийшли не на бокс, а, скоріше, на якесь шоу, може, навіть з політичним підтекстом

Правда, за моїми відчуттями, люди прийшли не на бокс, а, скоріше, на якесь шоу, може, навіть з політичним підтекстом. Прямо над нами сиділи жінка з чоловіком, які нам [Україні] разів вісім намагалися газ вимкнути. Ми їм, щоправда, відповіли, що наш хлопець зараз вимкне вашому світло. На цьому й закінчилося.

Глядачі реагували не так на те, на що реагують з боксерської точки зору, а більше на якісь ефектні моменти. Вболівали і підтримували рваним темпом. Іноді мені навіть здавалося, що нашим уболівальникам вдається перекрикувати російських.

Коли Кличко підштовхував Повєткіна в нокдаун, публіка якось обурювалася і намагалася навіть не свистіти, а фукати. Хоча освистали Кличка тільки в кінці, коли він вже звернувся до глядачів з вдячністю. Негарний момент вийшов.

Особливої агресії я не помітив, в тому числі після бою. Я був у футболці збірної України, і ніхто на мене криво не дивився, не лаявся. У цілому враження гарне, єдиний момент – дуже багато на емоціях почали йти ще до оголошення офіційних результатів. Приміром, Олександр Карелін – найлегендарніший борець і депутат держдуми.

___________________

Олександр Колесніков,

російський промоутер, секретар Московського відділення Федерації професійного боксу Росії

Мені випала велика честь бути присутнім в роздягальні Кличка до поєдинку і візувати рукавички Володимира [перед боєм] від Федерації професійного боксу Росії.

Здивувала спартанська аскетичність в роздягальні. Не було ніякого балагурства, стояла абсолютна тиша – жодних реплік, ніяких рухів. Володимир Кличко не витрачав свою енергію на порожні розмови, час від часу давав тільки короткі команди: "Time" (мовляв, скільки ще часу) або "Вода". Вся команда розуміла його з півслова, все було злагоджено.

Атмосфера на Олімпійському зашкалювала. Не було жодного глядача, який би позіхав або нудьгував. Навіть люди, далекі від боксу, які випадково потрапили
на турнір, – у мене є такі знайомі – виявилися захопленими боєм

Атмосфера на Олімпійському зашкалювала, це треба було бачити, телебачення не передає всього. Не було жодного глядача, який би позіхав або нудьгував. Навіть люди, далекі від боксу, які випадково потрапили на турнір, – у мене є такі знайомі – виявилися захопленими боєм.

Чудово, що два таких монстри боксували в пострадянському просторі. Тому що все це йде в скарбничку боксу, в його популяризацію. Всі у нас до цього часу говорять про бій, обговорюють, сперечаються. Серед знайомих тільки й розмов, що про поєдинок. Він все одно залишив своїй слід, нехай і неоднозначний, в боксерській історії.

_________________

Джамала,

співачка, яка виконала гімн України перед боєм

Після виконання гімну мене відвели в зал для глядачів. З'ясувалося, що я буду сидіти в секторі російських уболівальників. Моє місце виявилося зайнятим, але якийсь незнайомий молодий чоловік поступився мені своїм, сказавши: "О, ви співали гімн!".

Мої сусіди по сектору кричали, всіляко підтримуючи свого спортсмена, але були налаштовані цілком дружелюбно. Чесно, я зірвала голос, намагаючись перекричати вболівальників Повєткіна, які оточували мене. Бачачи, як я непокоюся за Володимира, хтось із сусідів сказав: "Не хвилюйся ти так, переможе твій Кличко" .

А ось що стосується організації матчу як заходу ... М'яко кажучи, вона залишала бажати кращого. Принаймні все, що стосувалося виконання гімну, було організовано жахливо. < ...>. Відчувався стрес, всі були в паніці. Чекали принца Монако, [президента РФ Володимира] Путіна. У мене не було можливості відрепетирувати свій вихід на ринг.

VIP-СЕКТОР*

Ксенія Собчак,

російська теле- і радіоведуча, громадський діяч

Коли ж ми зрозуміємо, що недостатньо золотом вишити Вітязь на труселях і пшикати гімном? Працювати, б ... дь, треба. І бути професіоналом! < ...>. Уперше в житті дивлюся бокс, але не можу вболівати за несмак, соррі. Кобзон, золото і пекельна музика на вихід – too much [занадто] для мене як дилетанта. Вважаю, що весь цей стиль рашн-деревяшн ганьбить мою країну.

Михайло Задорнов,

російський сатирик

У Кличка брат у президенти йде. Програти йому не можна було, а виграти, весь час борючись, він не міг. Йому доводилося використовувати всі методи, як у політиці. Щойно він розумів, що небезпечний супротивник наближається на небезпечну відстань, йому треба було ведмедем на ньому повиснути і тим самим вимотати. Це не бокс. Це вид політичної боротьби. Це навіть не боротьба нанайських хлопчиків.

Костянтин Дзю,

російський боксер, екс-тренер Олександра Повєткіна

Володі потрібно відповісти самому собі, для чого йому це все потрібно. Йому вже 37, він дев'ять років не програє і, думаю, трохи переситився й перемогами, і боксом в цілому. Тому Кличку важливо знайти мотивацію, яка рухатиме його на продовження кар'єри. Гроші? Рекорди? Він повинен вирішити сам. Я пильно за важкою категорією не стежу, але мені здається, що великих, рівних боїв за участю Володимира найближчим часом не буде.

Микита Михалков,

російський режисер, актор, сценарист і продюсер

Це був дуже важкий, не завжди чистий, але чесний бій. Є люди, які використовують свої таланти на 100%. Кличко – справжній, природжений боксер, який використовує все, що у нього є, – і довжину рук , і зріст, і розум, і швидкість, і так далі. Вважаю, що він абсолютно справедливо переміг сьогодні.

Думаю, що Повєткін зробить висновки, тому що одна справа – дивитися відео, а інша – стояти на рингу. За такої різниці у зрості на користь українця і його манери ведення бою, як мені здається, Саша правильно робив – "встрибував" у ближній бій, але для цього повинна бути більша швидкість удару.

Леннокс Льюїс,

канадський і британський боксер, олімпійський чемпіон

Рефері слід було частіше попереджати обох боксерів: Повєткін занадто часто йшов вперед з низько опущеною головою, а Кличко часто на ньому повисав – такому чемпіону, як він, це було необов'язково. Вважаю, Володимир міг показати більше, ніж він це зробив: він міг без особливих труднощів відправити Повєткіна в нокаут.

Оксана Забужко,

українська письменниця

Прислали найкращий коментар до вчорашнього матчу, ділюся (кажуть, з російських мереж): "Несправедливо. Понтувалася вся країна, а вигрібав один Повєткін".

По-моєму, тягне на мем)))

Святослав Вакарчук,

український музикант, лідер гурту Океан Ельзи

Дякую, Володю! Олександру – респект!

Каша Сальцова,

українська співачка, лідер гурту Крихітка

Укрдзен: Вічно дивитися на вогонь, воду і на те, як Клички мотузять гавриків.

Альфред Кох,

екс-віце-прем'єр РФ

Такий густий заміс націоналізму, під який виходив на ринг Повєткін, можливий лише за повної впевненості у перемозі.

Як неймовірно безглуздо тепер все це (кольчуги, мечі, "онуки Сварога", гімн Кобзона – Михалкова, Сечін, Розенбаум, Валуєв і Ко на трибунах) виглядає після такої беззубої і бездарної поразки, якої завдав Російському Витязю аж ніяк навіть не геній боксу, а просто добре тренований, спокійний і сильний професіонал.

Микола Валуєв,

російський боксер

Спасибі тобі ще раз, Саня, за те, що ти показав багатьом бійцям, як потрібно, падаючи, вставати і битися до кінця! Це, я вважаю, найцінніший підсумок для любителів боксу і, звичайно ж, для нашої батьківщини, якій сьогодні так потрібен справжній бійцівський дух.

Сергій Безруков,

російський актор

Саша молодець! Сильний у нього суперник, але на фото Кличко виглядає страшніше, ніж на рингу! Загалом, все по-своєму гарно! Не шкодую, що сходив!

Олексій Навальний,

російський опозиціонер

Ну, вистояти 12 раундів – це теж непогано. Проти такої ось машини.

*Думки зібрані із соцмереж і відкритих джерел

***

Цей матеріал опубліковано в № 40 журналу Корреспондент від 11 жовтня 2013 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net , можна ознайомитися тут.