Дискутувати німецькою: українець потрапив до фіналу міжнародного конкурсу красномовства

Українські підлітки не завжди можуть похвалитися красномовством, особливо - німецькою мовою. Утім, винятки є. Цьогоріч до фіналу міжнародного конкурсу Молодь дискутує інтернаціонально потрапив українець, пише Міхаель Мюнц у матеріалі для DW.

Ідея була непогана, але тоді все закінчилось доволі сумно. Кілька років тому одна громадська організація з Берліна вирішила влаштувати серію дискусій між українськими та німецькими школярами. Однак дискутували переважно німецькі діти. Більшість українських школярів, які спеціально приїхали на цей захід до Берліна, лише чемно слухали й мовчали. Врешті-решт від подібних молодіжних дебатів вирішили відмовитись: мовляв у школах у колишніх радянських республіках дітей мало вчать дискутувати й нема сенсу влаштовувати такі дискусії.

Але не все так безнадійно, буває й інакше. Цього року до фіналу міжнародного конкурсу Молодь дискутує інтернаціонально, котрий проводився вже всьоме, потрапив українець Дмитро Олійник. Німецька - не рідна мова учасників змагання, але молоді люди на подіумі так вільно нею розмовляли, що навіть майже не було чутно акценту.

Підлітки і культура дискусії

Тема дебатів: "Чи потрібно бойкотувати масштабні спортивні заходи в країнах, де порушуються права людини?". Відповідь для 16-річного Дмитра однозначна - так. "Чи маємо ми ставити спортивні успіхи вище за добробут всієї країни?" - провокативно запитує він. Троє інших учасників дискусії мають іншу точку зору. Дискусія на подіумі відбувається дуже жваво, кожен рішуче відстоює власну позицію. Утім, ідеться не про справжній захист власних поглядів, учасникам дискусії розподілили ролі з їхніми позиціями.

Щороку молодь з Центральної та Східної Європи бере участь у заході Молодь дебатує інтернаціонально, доводячи свої знання німецької. Коли організатори, серед яких і Ґете-інститут, започаткували 2007-го року конкурс красномовства, тоді насамперед ішлося про те, щоб демократичну культуру дискусії поєднати з вивченням мови та шкільним обміном. Концепція виявилася успішною: дедалі більше школярів бажають брати участь у цьому проекті. У навчальному році 2012-2013 було близько 1900 учасників зі 160 шкіл. 16 фіналістів у середині жовтня провели підсумкову дискусію у Будапешті.

16 підлітків, 8 країн, одна мова

"Я взагалі не знаю, чому тоді мої батьки вирішили відправити мене до німецької гімназії у Чернівцях", - розповідає Дмитро бездоганною німецькою. Але тепер він знає, що це було одне з найважливіших рішень у його житті. Адже плани хлопця на майбутнє пов'язані з Німеччиною, він хоче вивчати в цій країні медицину, а потім працювати лікарем. Йому подобається високий рівень науки, а також можливість здобути хорошу освіту у ФРН. Початок шляху до своєї мрії юнак уже пройшов.

Участь у конкурсі Молодь дебатує інтернаціонально, очевидно, теж сюди належить. "Моя вчителька якось запитала мене, чи я не хочу взяти участь", - розповідає Дмитро. Спершу він сумнівався, чи подужає дискутувати чужою мовою. Але раунд за раундом хлопець здобував перемогу і у підсумку став переможцем від України.

На фіналі у Будапешті він зустрівся з конкурентами з Естонії, Литви, Латвії, Польщі, Росії, Чехії та Угорщини. Атмосфера заходу була відкритою і дружньою, жодного натяку на недовірливу напругу. Учасники віком від 16 до 19 років одержали поради з риторики та почали вправлятися у мистецтві політичних дебатів.

Юстина прибула на фінал з польського Щецина. Дівчина добре пригадує своє перше знайомство з німецькою мовою. "Маленькою дитиною я побачила по телевізору музичний кліп гурту Rammstein і подумала, що мені подобається ця мова",- сміючись, пояснює дівчина. Вона вивчала німецьку у школі упродовж 12 років. Володіння іноземною мовою у будь-якому разі відкриває їй кращу перспективу на ринку праці, переконана Юстина.

Торік дівчина здобула четвете місце у конкурсі Молодь дебатує інтенаціонально, а цього року вона сидить у журі. У своєму рідному місті вона вивчає музику, але розраховує, що за допомогою програми Erasmus одержить місце для навчаня у Ростоку та залишиться там. Вже нині вона часто їздить до Німеччини. "Не завжди через культуру, іноді на шопінг",- каже дівчина, посміхаючись. Якщо вона таки переїде до Ростоку, то однозначно візьме з собою постер гурту Rammstein. "Він справді досі висить у моїй кімнаті".

Потрібно думати німецькою

Учитися в Німеччині хоче і Ян. 16-річного поляка німецька мова супроводжує ще з пелюшок. Його мати, фахівець з германістики, працює в Ґете-інституті у Кракові, вона приносила йому фільми та музику. Утім, попри всі знання, Ян "вилетів" у півфіналі конкурсу. Хлопцю не пощастило під час дискусії на тему: "Чи потрібно у Європі зобов'язати державних стипендіатів після здобуття освіти певний час працювати у рідній країні?". Хоча він добре готувався до змагання, шукав інформацію в інтернеті, знайомився зі статистикою.

Але найважливіше, за його словами, те, що потрібно не лише говорити, а й думати німецькою, щоб пройти на вищі щаблі конкурсу. Попри поразку, Ян вже будує плани на майбутнє. "Я розмірковую над тим, щоб вивчати юриспруденцію в Майнці чи в Гайдельберзі". Але до ухвалення остаточного рішення у хлопця ще є рік часу.

За підсумками дебатів українець Дмитро одержав четверте місце у конкурсі. Перше місце дісталося 17-річній Домініці з Праги. Розчарування Дмитра, що він, попри всі зусилля не виборов найкращий результат, було видно неозброєним оком. Утім, участь у змаганні не була даремною. "Я радий, що познайомився з багатьма чудовими людьми і подискутував з ними", - каже хлопець.

Джерело: Українська служба DW