Корреспондент: Росіяни хочуть війни. Вбивство у Москві винесло на поверхню міжетнічну проблему, одну з найгостріших у Росії

Вбивство в Бірюльові не тільки стало приводом для масових заворушень, безпрецедентних для жорстко регламентованої Москви, а й винесло на поверхню одну з найгостріших проблем сучасної російської імперії – міжетнічну, пише Катерина Богданович у №41 журналу Корреспондент від 18 жовтня 2013 року.

Околиці російської столиці накрила хвиля народного гніву – жителі південного округу Москви повстали проти уродженців Кавказу та середньоазіатських республік. Приводом для безпрецедентних акцій протесту стало вбивство, скоєне в ніч з 9 на 10 жовтня в Західному Бірюльові: від ножових поранень, завданих особою нетитульної національності, помер 25-річний росіянин Єгор Щербаков.

За словами подруги загиблого, Ксенії Попової, вбивця люто накинувся на Щербакова, що повертався додому, після того як невідома дівчина, за якою йшов зловмисник, зникла в сусідньому під'їзді. Тепер москвичі-росіяни не приховують злоби щодо всієї мігрантської спільноти.

У неділю, 13 жовтня, у Західному Бірюльові відбувся мітинг, що переріс у вуличні заворушення, небачені за своїми масштабами для системно контрольованої правоохоронними органами Білокам'яної. Кілька сотень людей зібралися біля будинку, де було скоєно вбивство: обурені мешканці вимагали зловити вбивцю, посилити міграційне законодавство, а також відправити у відставку районну владиута керівництво місцевого відділення поліції.

Потім  скандуючи антиурядові та націоналістичні гасла  натовп попрямував до розташованого неподалік торгового центру Бірюза: з криками "Ми росіяни, ми вдома!" націоналісти розгромили магазини та побили кількох продавців-кавказців.

Наступною мішенню погромників стала Покровська овочева база: на підприємстві працюють переважно мігранти, більшість з них тут і живе. Прорвавши поліцейське оточення, протестувальники потрапили на територію, але в недільний вечір одна з найбільших в Європі овочебаз була порожньою. Бунтівники лише розбили холодильники з кока-колою та перекинули ящики з фруктами.

Близько 400 учасників заворушень затримала поліція, п'ять правоохоронців були поранені. Наступного ранку, 14 жовтня, на Покровській відбувся поліцейський рейд, було затримано 1,2 тис. мігрантів.

А ще через день працівники карного розшуку затримали підозрюваного у вбивстві, який був упізнаний за записами камер відеоспостереження. Ним виявився 31-річний уродженець Баку Орхан Зейналов, який працював перевізником продуктів на тій самій ово. Однак новина про упіймання підозрюваного не зупинила хвилю протестів.

Увечері від станції метро Празька в напрямку Бірюльова пройшов марш націоналістів. А 16 жовтня на залізничних коліях в Бірюльові було знайдено тіло чоловіка узбецької національності з множинними ножовими пораненнями.

Виступи, що почалися на околиці Москви, можуть охопити всю Росію: громадяни країни сьогодні масово підтримують націоналістів

На думку аналітиків, виступи, що почалися на околиці Москви, можуть охопити всю Росію: громадяни країни сьогодні масово підтримують націоналістів. Вимоги та методи жителів Бірюльова схвалюють, за даними опитування громадської думки, 41% москвичів, ще 40% мешканців російської столиці згодні з антимігрантськимиі гаслами, але не вітають погроми, і лише 3% опитаних засуджують наміри протестувальників.

На думку експертів, корінь проблеми, назрілої в РФ, полягає не в приїжджих, а у відсутності виразної міграційної політики влади.

"Росія не була готова до прийняття великої кількості робітників-мігрантів, хоча багаторічний досвід Західної Європи мав би показати їй, що міграція – це серйозна річ і повинні існувати механізми її контролю, а також інтеграції мігрантів у російське суспільство", – каже Корреспонденту Антон Шеховцов, науковий співробітник дослідницької групи Радикалізм і нові медіа-технології Нортгемптонського університету.

Ще однією причиною загострення обстановки політологи, правозахисники та громадянські активісти називають корупцію серед російських чиновників в цілому і представників правоохоронних органів зокрема.

***

Цей матеріал опубліковано в № 41 журналу Корреспондент від 18 жовтня 2013 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net , можна ознайомитися тут.