НГ: Москва поставила Януковича перед новою дилемою

Києву доведеться обирати між двома системами ППО і двома оборонними союзами.

Перспектива створення єдиної системи протиповітряної оборони ( в рамках майбутнього Євразійського союзу може вплинути на інтеграційний вибір України Плани Володимиром Путіним створюють дилему для Віктора Януковича вважають у Києві Але ці плани підвищують для Європи ставки в боротьбі за Україну - пише Тетяна Івженко та Андрій Щербина в російській Независимой газете.

У середу президент РФ заявив що Росія має намір посилити єдину систему ППО з Білоруссю а також розширити її участю Казахстану та Вірменії. Крім того всі перераховані держави і ще Таджикистан можуть створити регіональні угруповання військ.

«Будемо розширювати взаємодію з нашими традиційними партнерами і союзниками, насамперед з державами - учасниками ОДКБ, ШОС та СНД», - сказав Володимир Путін.

У Києві офіційно ніяк не відреагували на цю заяву. Хоча експерти зазначають, що мова йде про підготовку до створення оборонного союзу в рамках майбутнього євразійського об'єднання. І якщо українське керівництво справді задумалося про доцільність зближення з ЄС, йому слід враховувати, що інтеграція в іншому напрямку буде носити не тільки економічний, а й оборонно-політичний характер.

Політолог Сергій Таран сказав НГ, що ситуація ставить Україну перед новим вибором: «Загальна система ППО - пробна куля. Росія, мабуть, взяла курс на створення спільних військових підрозділів - не у вигляді армії Євразійського союзу, але, наприклад, під вивіскою міжнародних миротворчих сил. Януковичу має сенс задуматися, чи готовий він до такої перспективи, якщо буде зірвано план євроінтеграції. Але біда в тому, що в Януковича своя війна - президентські вибори 2015 року. Він, схоже, ставить свою перемогу на чільне місце всіх переговорів, що визначають майбутнє держави».

Планів вступати до Євразійського союзу в Києва точно нема, запевнив керівник Національного інституту стратегічних досліджень при президенті України Андрій Єрмолаєв. В оприлюдненому вчора інтерв'ю агентству «ЛігаБізнесІнформ» він пояснив: «Ідеї брати участь у розвитку нової євразійської спільності в Україні немає. Немає ні прихильників цієї ідеї, ні провайдерів. Що стосується Митного союзу, то Україна послідовно говорила про бажання мати особливий формат саме в частині економіки. Можливо, якраз тут стикаються інтереси двох центрів сили на континенті - країн, об'єднаних навколо Брюсселя, і країн, які об'єднуються навколо Москви». Єрмолаєв уточнив, що навіть якщо угода з ЄС через тиждень не буде підписана у Вільнюсі, то «якогось розвороту та торгів з Росією не буде - політика не любить різких поворотів».

Чиновники в Києві відзначають, що ідея про спільну систему ППО ніяк не стосується України, оскільки виходить за рамки Митного союзу. А в євразійському об'єднанні Київ обрав роль спостерігача. Але керівник Центру військово-політичних досліджень Дмитро Тимчук вважає, що рано чи пізно Україні доведеться робити вибір: «Після приходу до влади Віктора Януковича країна оголосила про позаблоковий статус. Але цей статус припускає наявність сильної та боєздатної армії, і в першу чергу - створення сучасної системи ППО». Експерт зазначив, що реформа, пов'язана зі скороченням чисельності ЗС України, поки не привела до звільнення коштів, достатніх для закупівлі нових озброєнь і техніки. «На чергуванні - комплекси, вироблені в 1960-1970 роках. Україна не виробляє озброєння для ППО, а Росія не продає новітні комплекси. Питання стоїть гостро. І його доведеться вирішувати», - пояснив експерт.

Керівник Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак підтвердив, що проблема назріла давно. «У 2004 році мова йшла про створення українсько-російського СП для спільної модернізації комплексів. Але на цьому все й закінчилося. У період президентства Віктора Ющенка Україна наполегливо намагалася домогтися включення в систему ЄвроПРО. Ставилося головне завдання - отримати замовлення для українських підприємств. Наскільки мені відомо, були успішно виконані кілька пробних контрактів для американських компаній у рамках ЄвроПРО. У 2007 році говорилося навіть про можливість залучення України до участі в проекті перехоплення російських ракет Тополь-М. Але ці плани були згорнуті після приходу до влади Барака Обами, який взяв курс на переформатування відносин із Росією. Однією з умов стала відмова американців від будь-якої участі України в цьому процесі», - розповів експерт.

Бадрак звернув увагу, що погіршення відносин між США і РФ може знову внести до порядку денного питання про участь України в ЄвроПРО. «Думаю, заява Володимира Путіна – це своєрідна відповідь на плани США з розміщення об'єктів у Польщі та Румунії. Але одночасно це спроба Росії розширити систему безпеки залученням нових членів у свої оборонні ініціативи», - зазначив він. Експерт вважає, що у разі якщо угода про асоціацію з ЄС буде підписана у Вільнюсі, Україна ні за яких обставин не зможе брати участь в проектах, про які заявив президент РФ. «Але якщо процес євроінтеграції буде зірваний, не можна нічого виключити. Якщо Україна буде відкинута західним співтовариством, вона може зробити розворот у бік Росії. За всіма ознаками команда Януковича не хоче повноправного членства у Митному союзі, але питання забезпечення безпеки залишається відкритим», - зауважив Бадрак.

Дмитро Тимчук нагадав, що позаблоковий статус і той факт, що Україна так і не ратифікувала статут СНД, не завадили країні брати участь у чинній досі системі ППО СНД. «Навіщо створювати нову систему, про яку сказав Путін, якщо вона є частиною вже існуючої ширшої системи? Україна має статус спостерігача, але бере участь у всіх навчаннях і в обміні інформацією. Навіть при Ющенку ця система діяла, хоча в усіх інших напрямках українсько-російських відносин виникли проблеми», - сказав експерт. Він вважає, що Росія навіть більше України зацікавлена ​​в такій співпраці, оскільки українська територія грає роль буферної зони, і Москва отримує інформацію про повітряний простір на підступах до своїх кордонів. «Якщо, припустимо, на Україну стануть тиснути, щоб вона увійшла в нову систему ППО в рамках Євразійського союзу, а Київ відмовиться, то Росія відмовить нам в участі в системі ППО СНД? І тим самим підштовхне в обійми НАТО?» - зауважив Тимчук.

Експерти в Києві переконані, що в період президентства Януковича це питання не буде підніматися публічно. Але вони звертають увагу, що саме команда Януковича виконує армійську реформу згідно з планами, які були намічені ще за Ющенка, в період, коли країна оголосила про намір вступити до НАТО. У разі гіпотетично можливого конфлікту Київ буде сподіватися на допомогу союзників.

Хто виступить у ролі такого союзника, залежить, мабуть, від того, чим закінчиться саміт у Вільнюсі. Адже в проекті підготовлюваного до підписання угоди про асоціацію значна увага приділяється питанням оборони і безпеки. Експерти в Києві звертають увагу, що національні армії країн-членів ЄС підпорядковуються не тільки командним структурам ЄС, а й НАТО. Тому Україна, беручи участь у багатонаціональних операціях ЄС, буде де-факто залучена в діяльність НАТО, вважають фахівці.

Відповідальний редактор Незалежного військового огляду Віктор Литовкін так прокоментував ситуацію: «Об'єднана система ППО країн СНД існує тільки в рамках Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ). Причому за трьома напрямками. Перший - західний, в нього включені Білорусь і Росія. Другий - південний. Росія і Вірменія. Третій – центрально-азійський. Росія - Казахстан, Таджикистан і Киргизія. На кожному з цих напрямків є свої успіхи і свої проблеми. Зараз мова не про це. Митний союз і Об'єднана система ППО - дві різні організації, ніяк і нічим між собою не пов'язані. Не важко помітити, що не всі держави-учасниці ОДКБ і члени Об'єднаної системи ППО є членами Митного союзу. Тож розмови про тотожність двох організацій - звичайна політична спекуляція, як і розмови про перспективу участі Києва в ЄвроПРО. Американці не пускають в її створення навіть своїх найближчих союзників у НАТО. Чому вони повинні зробити виняток для України, незрозуміло. Крім того, ніхто в Москві не втягує цю країну ні в які військові союзи. Україна - суверенна держава, і вибір її шляху розвитку, забезпечення її власної безпеки - суверенне право народу і керівництва цієї країни. І нікого більше. Захоче Київ приєднатися до Об'єднаної системі ППО - це питання союзники розглянуть. Але вирішувати проблеми своєї протиповітряної оборони рано чи пізно йому все одно доведеться».

***

У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.