Радіо Свобода: Європа, Майдан і гнів Москви

Журналісти, політики, правозахисники і звичайні жителі Євросоюзу в статті Російської служби Радіо Свобода оцінюють події в Україні.

Події в Україні не залишилися без уваги в Європі не тільки тому, що президент Віктор Янукович відмовився підписувати договір про асоціацію з ЄС. Акції протесту, які більше трьох тижнів тривають в Києві та інших українських містах, викликають живий інтерес і співчуття. На Майдані побували лідер польської партії "Право і справедливість" Ярослав Качиньський, міністр закордонних справ Голландії Франс Тіммерманс, сенатор Чехії Яромир Штетина, представник Євросоюзу із закордонних справ і політики Кетрін Ештон.
 
У Великобританії ситуація в Україні обговорювалася під час парламентських дебатів - в Британо-українській міжпартійній парламентській групі. Голова групи Джон Уіттінгдейл закликав учасників звернутися до уряду з вимогою чинити тиск на українську владу, щоб примусити її "припинити репресії проти мітингувальників у Києві". Він підкреслив, що головною перешкодою для інтеграції України в Євросоюз залишається Росія, що погрожує Україні економічними санкціями в разі підписання угоди про асоціацію з ЄС.

На дебати був запрошений високопоставлений представник британського Форін-офісу в ранзі державного міністра Хьюго Суайер. Він послався на заяву міністра закордонних справ Вільяма Хейга, який висловив стурбованість насильством на Україну і закликав українську владу до дотримання прав людини. Суайер зазначив, що британський уряд вважає неприйнятним розгін і арешт мирних демонстрантів у Києві і хотіло б бачити Україну в Європейському союзі в якості рівноправного партнера. Він також вказав на небезпеку від Росії, яка виступає проти європейської інтеграції України, яка, за його словами, була б в інтересах усіх країн, у тому числі і самої Росії.
 
Заяву, в якій є вимога звільнити затриманих учасників київських протестів, зробила і правозахисна організація "Міжнародна амністія". Експерт цієї організації щодо України Хезер Макгілл роз'яснює: "Ми закликаємо людей писати генеральному прокурору і прем'єр-міністру України з вимогою розслідувати причини затримання 1 грудня в Києві дев'яти осіб. Ми вимагаємо перегляду рішення про їхні арештах, розгляду їхніх скарг на побиття, яких вони зазнали з боку міліцейського спецназу "Беркут". Ми закликаємо людей писати в уряд і намагаємося привернути увагу до порушень прав людини, що відбуваються в Києві". 

В останні дні активізувалося і британське громадянське суспільство. У Великобританії проживає близько ста тисяч українців, об'єднаних в декілька організацій. Найбільша з них, Британська асоціація українців, закликала "всіх, кому не байдужа доля України" збиратися на щоденні мітинги солідарності з протестуючими в Києві. Англійська Евромайдан проходить в лондонському Холанд-парку біля пам'ятника князю Володимиру, встановленого в 1988 році на кошти української громади, а також на площі перед будівлею парламенту. Остання демонстрація на Парламентській площі зібрала близько двох тисяч чоловік.

Оглядач чеської газети Господаржске новіни Ондржей Соукуп днями повернувся з Києва. Він не схильний проводити паралелі між київським Євромайданом і празькою "оксамитовою революцією" 1989 року - занадто різні епохи, і країни, і політичні ситуації.
 
- Наскільки взагалі, на вашу думку, події в Києві виходять за межі України, чи мають вони загальноєвропейське значення? Скажімо, на Майдані побували провідні польські політики, про це багато писали... А як українську кризу сприймають у Чехії - з одного боку, пересічні громадяни, з іншого - політики та ЗМІ, ті, хто визначає суспільний порядок денний?
 
- Чехія, звичайно, з низки причин, в тому числі історичних, не може в цьому плані порівнюватися з Польщею. Настільки тісних зв'язків з Україною у нас немає. Проте, певний інтерес події в Україні викликають. Скажімо, у тих статях, які я писав на українську тему, було досить багато читачів. В інформаційному полі Чехії Україна зараз постійно присутня. Що стосується політиків, то вони зараз більше займаються формуванням нового уряду - у нас недавно були вибори. І тому не дуже дивляться за тим, що відбувається у світі - будь-то в Україні або, скажімо, в Південній Африці, де помер Нельсон Мандела... Практично єдиним чеським політиком, який поїхав до Києва за своєю ініціативою, був сенатор Яромір Штетина, який добре говорить по-російськи і часто буває в країнах колишнього СРСР. Там був також наш міністр закордонних справ, але лише в рамках конференції ОБСЄ. Правда, він пішов на Майдан і поговорив з опозиційними політиками. Але загалом не можна сказати, що події в Україні викликають тут великий політичний резонанс. Хоча, звичайно, наш МЗС намагається частіше говорити про це, і тут в Чехії, і в самій Україні робляться якісь кроки. Приміром, днями була 25 річниця сніданку, який президент Франції Франсуа Міттеран дав для чеських дисидентів під час візиту в тодішню соціалістичну Чехословаччину. Так от, французький та чеський посли в Києві цього дня зробили символічний жест, влаштувавши сніданок для громадянських активістів з Майдану, пославши тим самим певний сигнал українській владі. Загалом, не можу сказати, що Україна для нас - новина № 1, але про неї говорять.

Французький та чеський посли в Києві цього дня зробили символічний жест, влаштувавши сніданок для громадянських активістів з Майдану, пославши тим самим певний сигнал українській владі

- Чи беруть участь якимось чином в подіях в Україні чеські неурядові, гуманітарні організації?
 
- Загалом це, можна сказати, співчутливо-пасивне спостереження. З іншого боку, деякі чеські організації підтримують рух солідарності з українськими активістами, який виник тут, у Чехії, так званий празький Євромайдан, який провів вже кілька демонстрацій. Я збираюся на круглий стіл, який присвячений подіям в Україні, вчора вже побував на іншому подібному заході. Чеські організації намагаються розібратися в тому, що там відбувається, і якимось чином надати підтримку. Але куди активніші в цьому плані українці, що живуть в Чеській республіці, - сказав Ондржей Соукуп.
 
Протести в Києві та відмова Віктора Януковича підписати договір про асоціацію дійсно більшою мірою цікавлять не громадян Євросоюзу, а політиків і самих українців, що живуть в країнах ЄС. Інтерес до подій проявляють у тих країнах, яких тісні взаємини пов'язують з Україною історично, як, наприклад, у Польщі. Хоча преса навіть у тих країнах, які практично ніяких контактів з Україною не мають, широко висвітлює протести. Про нідерландський слід на Майдані написала газета NRC Handelsblad. Вона публікує докладне інтерв'ю з піаністом Маркіяном Мацехом. На минулих вихідних сотні користувачів соціальних мереж захоплювалися фотографією Мацеха, на якій він, спиною до об'єктиву, сидить за розфарбованим у кольори українського прапора інструментом прямо перед кордоном міліції у адміністрації президента Віктора Януковича. "Ми хочемо відповідати добротою, культурою і мистецтвом на те насильство, що діється навколо нас", - сказав музикант в інтерв'ю. Львів'янин Маркіян Мацех також відомий тим, що минулого літа встановив піаніно на вулиці в центрі Львова, а потім і в Києві, на Хрещатику. Навколо нього збиралися натовпи охочих пограти і послухати музику. Як з'ясувалося, в Голландії вже 12 років живе мати Мацеха, Світлана Вернерт. Вона сказала, що не турбується за 22-річного сина, а, навпаки, дуже пишається ним. Ідея мирного протесту за допомогою піаніно один на один з озброєним кордоном, на думку матері музиканта, з'явилася у Мацеха під час його останньої поїздки до Голландії. У вересні на залізничному вокзалі в Утрехті кілька днів поспіль стояла скульптура китайця, який під час подій 1989 року в Пекіні зупинив танкову колону. Фотографія цієї людини тоді облетіла весь світ, його прозвали Tank Man. Іспанський художник Фернандо Санчес Кастільо виконав скульптурний портрет китайського Tank Man у натуральну величину, скульптура більше нагадує воскову фігуру. Ця фігура справила сильне враження на Маркіяна Мацеха, тому що вона показує, як одна людина здатна вплинути на хід історії. У Києві Мацех зіграв міліціонерам вальс Op. 64 №2 Фредеріка Шопена.

На необхідність підтримати українських протестувальників вказують і голландські політики. Пов'язано це з тим, що побічно українське протистояння впливає і на відносини західних країн Євросоюзу з Росією.
 
Крім дій (української) опозиції тривогу в російських парламентаріїв викликає "втручання іноземних державних діячів", - йдеться в документі "Про ситуацію в Україні", прийнятому в Держдумі у вівторок. Є всі підстави вважати, що цей докір стосується і Нідерландів. Після того, як минулого тижня голландський міністр закордонних справ Франс Тіммерманс на короткий час приєднався до протестувальників на Майдані, в Россільгоспнагляді повідомили, що збираються ввести тимчасові обмеження на імпорт голландської молочної продукції. На думку експерта з Росії, викладача економічного факультету Амстердамського університету Еріка Дірксена, російський удар по голландському експорту сільгосппродукції безпосередньо спровокований візитом Тіммерманс в Київ: "Я думаю, що візит міністра закордонних справ Голландії до Києва викликав у Росії певне роздратування. Тепер вона намагається змусити Нідерланди виправитися вже відомим - економічним способом. Загрози ввести заборону на молочні продукти з Нідерландів звучали і раніше. Росія пояснює це недоліком контролю над якістю продукції з голландської сторони. У нас працює відомство з контролю за харчовими продуктами, воно працює і з молочними продуктами, тож це - надуманий аргумент", - розповів Ерік Дірксен в ефірі нідерландського бізнес-радіо BNR.

Візит міністра закордонних справ Голландії до Києва викликав у Росії певне роздратування. Тепер вона намагається змусити Нідерланди виправитися вже відомим - економічним способом

Сам Франс Тіммерманс після поїздки до Києва заявив, що єдиний шлях для цієї країни - це такий спосіб зближення з Європою, при якому вона одночасно могла б тісно взаємодіяти і з Росією. Європі не варто занадто сильно тягнути українську ковдру на себе - це загрожує розколом країни, сказав Тіммерманс. За словами міністра, який, до слова, також провів у Києві обширну бесіду з прем'єром Миколою Азаровим, основна проблема Києва в тому, що сторони не хочуть вести діалог один з одним. Ерік Дірксен вважає, що ситуація в Україні для Росії набагато важливіша всі інциденти у взаєминах із Нідерландами, і зараз Росію дратує активність Нідерландів, що стосується української кризи. "Звичайно, заява про обмеження на поставку молочних продуктів пов'язана з низкою конфліктів після інциденту з дипломатом Бородіним. Саме тоді виникла напружена атмосфера. Але для Росії сьогодні незрівнянно важливіший Київ і те, що зараз відбувається в Україні. Москві не до смаку відкрита участь міністра закордонних справ Нідерландів в акції протесту на Україні. За допомогою економічних санкцій Росія бажає покарати Нідерланди і запобігти подібної поведінки в майбутньому", - сказав Дірксен.

На його думку, тримати удар належить голландським експортерам: "Перед Нідерландами вічна дилема. Інцидент з Бородіним загострив відносини між країнами, але напад на нашого дипломата в Москві показав, як у Росії реагують на випади на свою адресу. Напад не був випадковістю. Нідерланди - у скрутному становищі. Міністр Тіммерманс відповідає за свої дії, але в результаті перший удар від Росії завжди дістається голландській економіці. Якщо грядуть ще якісь дії з нашого боку, то побоюватися варто й іншим великим експортним галузям, наприклад, виробникам і експортерам квітів і насіння".

Автори: Ярослав Шимов, Наталія Голіцина, Софія Корнієнко та Олександра Вагнер

***