ЕЖ: Від нашого столу - вашому столу, або Подарунок другу

Ежедневный журнал,  19 грудня 2013, 13:06
💬 0
👁 383

Ось так, практично в робочому порядку кожен житель Росії, включаючи трудових мігрантів, погодився подарувати керівництву України приблизно по 100 доларів США.

Скажу відразу що всі можливі теорії змови мають право на існування. Оскільки самих домовленостей ніхто не бачив то можна припускати все що завгодно - пише Аркадій Мошес у російському Ежедневном Журнале.
 

І що, перетворившись на основного іноземного кредитора України, Москва в якийсь момент доб'ється абсолютної фінансової залежності Києва, що переходить в політичну. І що в разі нездатності України обслуговувати нові кредити росіяни заберуть собі всі ласі шматки української економіки. І що насправді нікуди не діваються можливості маніпуляцій з цінами на газ. А коментар тут може бути тільки один: якщо домовленості настільки секретні, що їх ніхто не побачить, то держава Україна - на відміну від президента Віктора Януковича - може вважати їх неіснуючими і ніяких зобов'язань за них не нести.

За перші три квартали 2013 р., за російськими ж офіційними даними, російсько-українська торгівля впала на 15,2%, а російсько-білоруська - на 16,4%. Без усяких митних воєн

Але, швидше за все, за новими російсько-українськими домовленостями стоять аналіз ситуації і досить легко читаються інтереси конкретних гравців. Рівно рік тому, в середині грудня 2012 р., коли Янукович скасував запланований візит до Москви і неназвані кремлівські чиновники погрожували йому за це карами земними і небесними, я писав, що в ситуації, що складається, цілком прийнятним варіантом поведінки для Кремля буде «дати Януковичу грошей просто так, «по-дружньому», тому що тоді у нього підвищаться шанси на переобрання, не доведеться мати справу з новими «помаранчевими», не буде договорів про асоціацію та вільну торгівлю України з ЄС». Навесні ж стало зрозуміло, що газове питання може вирішуватися поза всякими зв'язками з проблемою вступу України до Митного союзу, шляхом розміну низчих цін на гарантії закупівель, оскільки при збереженні високих цін Росія неминуче втратить український ринок.

Єдине, що відтоді змінилося - це Майдан, який українська влада ні переконати у своїй здатності керувати державою, ні придушити не в змозі. А російська не в змозі їй у цьому допомогти. Плюс, більше скептицизму з'явилося в оцінках діяльності Митного союзу. Тому що за перші три квартали 2013 р., за російськими ж офіційними даними, російсько-українська торгівля впала на 15,2%, а російсько-білоруська - на 16,4%. Без усяких митних воєн.

Хто виграв у результаті нинішньої домовленості? Янукович , безумовно , отримав перепочинок , але в кінцевому підсумку ці гроші йому нічого не гарантують , хоча б тому , що їх значна частина , як водиться , до виборця не дійде. Виграли ті посередницькі структури , які годуються на газовому бізнесі і які ще якийсь час зможуть отримувати свій прибуток. Виграли західні кредитори України , особливо ті , які останнім часом активно скуповували українські боргові зобов'язання , начебто ризикуючи нарватися на суверенний дефолт країни , але на ділі , можливо , просто володіючи інсайдерською інформацією про те , що в кінцевому підсумку російські гроші перейдуть до них .

Витрачені на порятунок режиму Януковича гроші - навіть якщо б у це був вкладений один рубль - з погляду розвитку, власне, Росії та добробуту її населення не дають нічого

Україна як держава не виграла нічого. Відмовившись від реформ, країна не отримає необхідних їй інвестицій, вкотре відкладе модернізаційні програми і роботу над зміцненням своєї енергетичної незалежності та економічного суверенітету. Був час, коли Україна отримувала газ по 50 доларів, але їй це не сильно допомогло, як, втім, і Білорусі, яку російські субсидії не зробили процвітаючою економікою.

Російський виграш теж особливо не проглядається. У тому сенсі, що витрачені на порятунок режиму Януковича гроші - навіть якщо б у це був вкладений один рубль - з погляду розвитку, власне, Росії та добробуту її населення не дають нічого. А для того, щоб повірити в те, що грошима можна купити довгострокову лояльність Януковича, потрібно бути зовсім вже непохитним геополітичним оптимістом. На Заході, до слова, як з'ясувалося, таких не виявилося. Ось і згадуй після цього про багаторазово проголошений прагматизм російської зовнішньої політики.

Але головне, що навіть для російського іміджу в Україні ніяких вигод не буде. Ті, хто вважають, що Росія прагне закабалити Україну, своєї думки не змінять, навіть якщо історики згодом доведуть, що ніякого подвійного дна у нинішніх домовленостей не було. А ті, хто все ще сподіваються на Росію, зайвий раз задумаються про те, про чиї інтереси і політичне спасіння в їхній країні насправді піклується Москва, коли їхнє власне матеріальне становище знову не покращиться.

Немає ніякої необхідності ходити на Майдан і слухати практично виключно україномовні виступи зі сцени (хоча сам Майдан двомовний, і там немає недоліку в представниках східних регіонів), щоб зрозуміти, що глибинний стратегічний розрив між Україною та Росією вже стався. Чим більше дипломатичних і економічних ресурсів Москва буде витрачати на удаване можливе утримання України у своїй орбіті, на поверхові домовленості, тим болючіше будуть відносини двох країн і народів у майбутньому.

***

У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.

 

ТЕГИ: кредиты газ Янукович Путин