Корреспондент: Звільнення праці. Українські фрілансери за гонорарами піднялися на третє місце у світі

Наші співвітчизники, які заробляють фрілансом в іноземних компаніях, досягли міжнародного визнання: загальна сума їхніх гонорарів уже на третьому місці у світі, пише Максим Бутченко у №51 журналу Корреспондент від 27 грудня 2013 року.

Київський дизайнер Інна Вінченко оформляє CD-диск американської співачки-початківця, Юлія Колос з Івано-Франківська пише замітки для зарубіжних інтернет-видань, а столичний фотограф Олег Дєрзький знімає українських моделей на замовлення японської компанії. У цих людей різних професій чимало спільного – всі вони фрілансери, які живуть і працюють в Україні.

«У мене були сумніви, що я, будучи фотографом у Києві, зможу виконувати замовлення для іноземних клієнтів, – розповідає Дєрзький, – але мої побоювання розвіялися як дим, а потік працедавців не вичерпується».

За першу половину 2013 року Україна вийшла на третє місце серед країн з найбільш високооплачуваними фрілансерами. Випереджають її лише США та Індія

Попит на вітчизняних фахівців, які пропонують свої послуги на експорт, підтверджує дослідження компанії Elance – однієї з найбільших бірж фрілансу. За першу половину 2013 року Україна вийшла на третє місце серед країн з найбільш високооплачуваними фрілансерами. Випереджають її лише США та Індія.

При цьому рівень гонорарів майстрів віддаленої роботи за рік зріс на 50%. У цілому за минулі шість років українські вільні художники отримали $ 52 млн. Для порівняння: в Росії цей показник – $ 20 млн, а у Сполучених Штатах – $ 235 млн.

Традиційно більше половини вітчизняних фрілансерів – фахівці в IT-сфері, проте останнім часом їм на п'яти наступають дизайнери, перекладачі, копірайтери і маркетологи

Традиційно більше половини вітчизняних фрілансерів – фахівці в IT-сфері, проте останнім часом їм на п'яти наступають дизайнери, перекладачі, копірайтери і маркетологи.

Інтерес іноземних компаній до креативних українців, які віддають перевагу віддаленій роботі, пояснюється можливістю вільного спілкування у Всесвітній павутині, а також здатністю наших співвітчизників справлятися з досить складними проектами, на відміну від конкурентів з Індії або Китаю. До того ж вартість розробки, замовленої в Україні, на третину нижча американських і європейських розцінок.

Важливою причиною популярності українських фрілансерів є близькість їхнього менталітету до західних замовників: останнім простіше домовитися з ними, ніж з азіатами, констатують експерти.

А українців до роботи на закордонного «дядю» стимулює гідна оплата праці та вільний графік, а також дефіцит вакансій на батьківщині.

К'єтіль Олсен, віце-президент Elance по країнах Європи, додає ще один привабливий пункт у резюме українського фрілансера: він дисциплінований і виконує завдання чітко за узгодженим графіком.

«Якщо так далі піде, то працівники з України спроможні очолити рейтинг найбільш високооплачуваних фрілансерів», – прогнозує Олсен.

Майстри самоконтролю

Вінченко живе на замовлення від бірж фрілансу вже більше року. Процес пошуку клієнтів, за її словами, надзвичайно простий – достатньо розмістити свої резюме, портфоліо і бажаний гонорар на сайті. Співбесіда з роботодавцем, який відгукнувся на ваш профіль, обговорення умов співпраці, укладення договору, поправки виконаного замовлення і, нарешті, оплата – все це робиться через інтернет.

Як і її замовники, Вінченко має можливість вибирати, з ким їй співпрацювати, і надає перевагу зарубіжним партнерам. «На відміну від українських роботодавців, вони знають ціну праці і відповідно її оплачують, – зазначає дизайнер. – До того ж іноземці культурніші, не принижують співробітника».

У середньому винагорода дизайнера стартує від $ 500 за проект, розповідає киянка, що вище середньої зарплати по Україні. Причому ці гроші можна отримати за тиждень, а можна затягнути проект на місяць-два. І це мінус фрілансу – вільний графік вимагає від людини самоорганізації і самоконтролю.

Відчуваючи в собі здатність вміло розпоряджатися часом, Сергій Тимчук, програміст із Запоріжжя, подався на вільні хліби ще на останніх курсах університету.

Починав він з невеликого запиту щодо гонорару, щоб привабити замовлення, але з часом їх стало так багато, що Тимчук не встигав справлятися і вирішив змінити стратегію. У його планах – відкрити власну компанію, залучаючи для співпраці на потенційних клієнтів відомих йому професіоналів-співвітчизників.

«Мої наймані працівники продовжать займатися фрілансом, а я візьму на себе менеджерські обов'язки», – пояснює програміст.

Тимчук впевнений, що від охочих не буде відбою, адже вітчизняні айтішники отримують менше, ніж їхні колеги у фрілансі. За даними Elance, у 2013 році середня погодинна оплата праці вільного програміста зросла до $ 22 на годину. Таким чином, на місяць він може заробляти близько $ 3,5 тис., тоді як на внутрішньому ринку праці фахівець IT отримує $ 1-1,5 тис.

Втім, перекладачка-фрілансер Аліна Лесів з Прикарпаття почуває себе не гірше IT-фахівців. «Ви сильно здивуєтеся, але переклади з української на англійську замовляють в Канаді, США і навіть Ірландії, – розповідає вона. – І якщо переклад однієї сторінки тексту в Україні коштує 10 грн., то на фріланс-біржах – $10».

Левову частку замовлень, число яких зросло за рік наполовину, українці отримують зі США, Австралії та Британії

Щоправда, Лесів каже і про ризик не одержати оплату зовсім: за три останні місяці так з нею вчинили двоє з її клієнтів. Але «витрати виробництва» позаштатників не зупиняють. Згідно з даними Elance, кількість українців на їхньому ресурсі elance.com збільшилася з 13 тис. осіб у 2012 році до 23 тис. у 2013-му, з яких 13 тис. – програмісти, а 9 тис. – копірайтери, перекладачі та дизайнери.

Левову частку замовлень, число яких зросло за рік наполовину, українці отримують зі США, Австралії та Британії. Колос пише тексти для американських сайтів. Історії на тему кохання, сексу і подорожей, що ґрунтуються на реальних подіях, за її словами, надзвичайно затребувані в тамтешніх жіночих інтернет-ЗМІ.

За статтю на 1,5 тис. знаків Колос отримує $ 12, а за той самий об'єм в Україні – $ 5. «Я зауважила, що іноземні роботодавці цінують вузьку спеціалізацію, – зазначає українка. – Не потрібно бути розумним і красивим одночасно – необхідно вміти робити в житті хоча б одну річ, але робити це добре».

Прозорість закордону

Експерт ринку праці Сергій Марченко, керуючий партнер Executive Search агентства SM Consulting, вважає, що Україна підключилася до загальносвітового тренду фрілансу з певним зволіканням – мовляв, наші співвітчизники довго придивлялися до такого способу заробітку, не до кінця довіряючи йому.

Однак посткризовий ринок праці так і не зміг показати відчутне зростання ні в позаминулому році, ні торік, констатує Марченко, а в нинішньому спостерігається навіть істотний спад у пропозиціях – усе це водночас і підштовхнуло співвітчизників вирушити у вільне плавання.

Крім нинішніх економічних обставин, українських фрілансерів змушує шукати замовників за межами батьківщини прозорість і передбачуваність західних роботодавців

Крім нинішніх економічних обставин, українських фрілансерів змушує шукати замовників за межами батьківщини прозорість і передбачуваність західних роботодавців.

«Українські компанії часто вже не повністю розплачуються за надані послуги, змінюють умови в ході виконання контракту, хочуть додаткових опцій без доплати, – перераховує Марченко. – А судитися в нашій країні дорого і клопітно, тому західний замовник найчастіше асоціюється зі спокійною роботою і пристойною оплатою праці».

Так, українці буквально наводнили провідні міжнародні фріланс-біржі – наприклад, найбільший у світі ресурс Freelancer.com, що об'єднує майже 10 млн користувачів. Другим за чисельністю є oDesk з 5 млн користувачів, а третім – elance.com, що нараховує 3 млн фрілансерів.

Віктор Валєєв, виконавчий директор асоціації Інформаційні технології України, у фрілансі вбачає особливу перспективу для вітчизняних програмістів – багато IT-компаній виростали з двох-трьох фрілансерів, досягнувши потім вершин ринку.

Наприклад, керівники київської компанії Glaive, що розробляє програми під мобільну операційну систему iOS компанії Apple, починали заробляти як вільні художники, а тепер самі наймають фрілансерів.

Попутно Валєєв пояснює, чому іноземним замовникам цікаві позаштатні співробітники: створення корпоративного веб-порталу компанія може замовити в іменитого розробника, а маленький мобільний додаток, наприклад, для інформування свого персоналу про новини – у фрілансера.

З іншого боку, самого програміста на певному рівні кар'єрного розвитку починають цікавити речі нематеріального характеру – вільний час, незалежність, відповідальність за проект і творча складова.

«Фріланс, як багато функцій в одному флаконі, дає можливість для всього цього», – резюмує Валєєв.

У майбутньому довіра до міжнародного фрілансу зростатиме завдяки механізму рекомендацій у соцмережах й оновлюваним рейтингам фрілансерів у країнах їхнього проживання

Аналітик пророкує, що в майбутньому довіра до міжнародного фрілансу зростатиме завдяки механізму рекомендацій у соцмережах й оновлюваним рейтингам фрілансерів у країнах їхнього проживання.

Сповнений оптимізму й Олсен. За підсумками року, що минає, він прогнозує збільшення кількості робочих місць, що віддаються українцям, і зростання їхніх погодинних ставок.

«Найближчим часом ми побачимо на біржах фрілансерів не лише українських IT-фахівців, а й менеджерів з продажу, адміністраторів і навіть інженерів», – упевнений Олсен. 

***

Цей матеріал опубліковано в № 51 журналу Корреспондент від 27 грудня 2013 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net , можна ознайомитися тут.