Сварка в ЄС: Англія не хоче платити допомогу полякам-мігрантам

Британський прем'єр-міністр закликав не платити сімейні допомоги польським робітникам, сім'ї яких проживають у Польщі. Глава МЗС Польщі різко розкритикував його слова.

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський виступив у понеділок, 6 січня, з критикою позиції британського прем'єра Девіда Кемерона, який висловився проти виплати сімейних допомог полякам, що працюють у Великобританії, але сім'ї яких проживають у Польщі.

"Якщо Великобританія приймає наших платників податків, хіба вона не повинна при цьому виплачувати належні їм допомоги? Чому тоді польські платники податків повинні субсидувати дітей британських платників податків?" – написав у своєму Твітері англійською мовою глава МЗС Польщі, якого процитувало багато європейських ЗМІ.

Преса також наводить слова попереднього твіту Сікорського: "Якщо поляк є британським платником податків, він також має право на надбавки та допомоги. Як би там не було, співвітчизники, повертайтеся".

Польський міністр виступив таким чином після висловлювань Кемерона 5 січня, коли той вкотре заявив про незгоду з виплатою сімейних допомог польським робітникам-мігрантам, особливо тим, чиї діти проживають у Польщі. Він назвав ці виплати недоречними. Ця заява привернула до себе увагу багатьох європейців.

Наприкінці грудня минулого року Кемерон розцінив беззастережне відкриття британського ринку праці для поляків як "монументальну помилку".

Британський прем'єр також заявив про намір встановити обмеження на число робітників- мігрантів, які прибувають до Великобританії з інших держав ЄС.

У понеділок на брифінгу в Брюсселі офіційний представник Європейської комісії Джонатан Тодд, відповідаючи на прохання прокоментувати цей виступ Кемерона, наголосив, що вільне переміщення трудящих – це "фундаментальна складова Європейського Союзу з часу його створення, це фундаментальний елемент спільного союзного ринку".

Він нагадав, що вільне переміщення трудящих передбачено Лісабонським договором про Європейський Союз, який ратифікований всіма державами ЄС.

"Це законодавство – не винахід Брюсселя. Це частина договору, будь-яка зміна якого вимагає переговорів з усіма державами-членами ЄС і ратифікації парламентами всіх країн Євросоюзу", – зазначив Тодд.