Азаров попередив про ризики для АПК у разі створення зони вільної торгівлі з ЄС

Прем'єр-міністр України Микола Азаров на засіданні уряду в середу, 15 січня, заявив про ризики для агропромислового комплексі в умовах дії зони вільної торгівлі з Європейським Союзом.

Кабінет міністрів завершив моделювання практичних сценаріїв дії зони вільної торгівлі з Європейським Союзом, повідомив Азаров. Також були проведені численні наради з представниками бізнесу різних галузей промисловості та аграрного сектора.

«Здійснено попередній секторний аналіз ризиків для вітчизняної економіки в цих умовах. З цього випливають певні висновки щодо того, про які умови імплементації угоди ми повинні домовитися з європейськими партнерами», - сказав Азаров.

За словами прем'єра, в першу чергу необхідно врегулювати ситуацію із сільгосптоварами, оскільки українське агровиробництво динамічно розвивається, і «дати підніжку» йому ми не маємо права».

Азаров пояснив, що Україна зменшує мита з усереднених 9,24% до приблизно 1% (тобто, більше, ніж у шість разів). Але українські сільгоспвиробники не зможуть відразу відчути переваги від зниження мит на поставку до Євросоюзу, оскільки їхня продукція за якістю не відповідає стандартам ЄС.

Прем'єр-міністр зазначив, що необхідно визначити, де отримати ресурси та технічну підтримку для швидкої модернізації виробництв, додавши, що особливо чутливими галузями є виробництво м'яса і м'ясних субпродуктів, молока і молочних продуктів, виробництво фруктів і овочів, харчової групи товарів.

Крім того, він зазначив, що між країнами ЄС і Україною існує асиметричність в обсягах державної підтримки сільського господарства та для того, щоб українська продукція конкурувала з європейською, дотації потрібно збільшувати приблизно в десять разів. «А це, до речі, зарплата мільйонів людей. З дешевою завдяки дотаціям продукцією з Євросоюзу українські виробники конкурувати просто не зможуть», - наголосив Азаров.

Уряд України відклав підписання угоди про асоціацію з ЄС (включає створення зони вільної торгівлі), яке планувалося наприкінці листопада минулого року. Влада мотивувала таке рішення ризиками для національної економіки і втратами товарообігу з традиційними ринками, такими як СНД, РФ.