Ніхто не може ручатися, що результат кризи виявиться сприятливим.
Людям які відчувають ностальгію за епохою холодної війни краще вийти з кімнати. Тепер коли драматичні події в Україні загрожують змінити історію початку 21 століття використовувати пережитки 20 століття в суперечках про її долю стає надзвичайно небезпечно пише газета
Toronto Star.
Зараз для України та її народу настав момент великих нещасть. Ніхто не може поручитися, що результат кризи виявиться сприятливим, і дуже важко залишатися байдужим, дивлячись, як натовпи людей заповнюють київський Майдан. Вони вимагають того, що в умовах демократій вважається очевидним: вони вимагають права самостійно вибрати своє власне майбутнє.
Однак зараз настав час серйозних випробувань для тих, хто перебуває за межами України. Залежно від того, як ця криза буде розвиватися далі, вона може мати серйозний вплив на Європу, на США і, зрозуміло, на Росію та її президента Володимира Путіна.
Роль Росії в цій драмі випливає з її географічного положення та історії. Будучи східним сусідом України, Росія ділить з нею стратегічний кордон, а також має з нею спільну історію, оскільки в минулому обидві держави входили до складу Радянського Союзу. Тому події в Україні мають величезне значення для Москви.
Однак у впливових політичних колах США мало хто готовий миритися з таким настроєм Москви. У відповідь на заяву президента Барака Обами про те, що США не збираються вступати в «шахову гру» з Росією за майбутнє України, сьогодні все більше американських консерваторів вимагають, щоб адміністрація Обами посилила свій підхід у відносинах з Москвою.
Головним прихильником такої позиції став сенатор Джон МакКейн, кандидат у президенти від Республіканської партії на виборах 2012 року. Повернувшись цього тижня з поїздки до України, він назвав Обаму «найнаївнішим президентом в історії» і закликав його попередити Путіна, що «будь-яке втручання у справи України буде мати найсерйозніші наслідки».
Однак у своїй ностальгії з риторики часів холодної війни МакКейн упускає складність ситуації в Україні. З цього тупика немає простих виходів, і, будучи в Україні, МакКейн, сам того не підозрюючи, привернув увагу до однієї з причин.
МакКейна сфотографували, коли він виступав на одній з демонстрацій у Києві. За його спиною стояв Олег Тягнибок, лідер ультранаціоналістичної, профашистської опозиційної партії «Свобода». РанішеТягнибок закликав звільнити Україну від «московсько-єврейської мафії» і називав Івана Дем'янюка, який служив охоронцем у кількох нацистських концтаборах, героєм, «що боровся за правду».
Поки західні лідери демонструють стриманість. Держсекретар США Джон Керрі заявив, що Україна не повинна ставати полем битви між Заходом і Сходом, додавши, що всі зацікавлені в тому, щоб не доводити цей конфлікт до такого рівня, коли він може просто вийти з-під контролю. Але це жадає вмілої дипломатії від усіх сторін.
Хоча зараз ймовірність того, що Росія піде на військове вторгнення в Україну, досить мала - такий сценарій розвитку подій може обернутися для Москви справжньою катастрофою - цілком обґрунтовані інтереси Росії обов'язково повинні бути враховані певним конструктивним чином.
Цього тижня Збігнєв Бржезінський (Zbigniew Brzezinski), радник з питань національної безпеки президента США Джиммі Картера, висунув ідею, яка привернула увагу багатьох. У Financial Times він написав, що Україна не може стати частиною антимосковського альянсу, і висловив ідею про те, що в даному випадку може спрацювати «фінська модель». Фінляндія теж є сусідом Росії.
На думку Бржезінського, США слід переконати Путіна в тому, що вони будуть домагатися «по-справжньому незалежної і територіально цілісної України», яка послідує моделі Фінляндії. Подібно до Фінляндії, Україна повинна стати «взаємно шанованим сусідом, що підтримує широкий спектр економічних відносин з Росією і Євросоюзом».
Нинішня криза розгортається в тій частині світу, яка має досить складну і суперечливу історію. Всього 25 років тому впала Берлінська стіна, що спричинило за собою низку подій, що призвели до розпаду Радянського Союзу. Все це поклало край Холодній війні.
Але якщо ми хочемо звернутися до 20 століття в наших пошуках історичних паралелей, нам варто пригадати події 100-річної давності. У серпні 1914 року почався кошмар Першої світової війни. Лідери того часу вирушили на війну в напівнепритомному стані, начебто зовсім не розуміючи, що їхні дії і бездіяльність обов'язково матимуть наслідки.
Саме про цю трагічну подію історії 20 століття - а зовсім не про холодну війну - нам варто пам'ятати тепер коли в Україні розгортається справжня драма.
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст цих матеріалів.