Анексія Криму не вирішила питання про делімітацію Керченської протоки - МЗС України

У МЗС підкреслили, що Україна має намір поборотися за Керченську протоку.

Анексія Криму не закрила питання про делімітацію Керченської протоки, заявив в інтерв'ю Дзеркалу тижня представник України з питань договірно-правового оформлення державного кордону, посол з особливих доручень МЗС України Леонід Осаволюк.

Дипломат зазначив, що на переговорах з розмежування Азовського і Чорного морів, а також Керченської протоки, починаючи з 2010 року українська сторона здала всі завойовані раніше позиції.

"Йдучи на поводі у російської сторони, влада і відповідальні за переговори з делімітації Азовського і Чорного морів, а також Керченської протоки перестали будувати свою позицію на основному принципі міжнародного морського права при розмежуванні морських акваторій - на принципі серединної лінії. Саме про таке цинічне ігнорування міжнародного права завжди мріяли російські переговорники", - сказав Осаволюк.

"Слава Богу, цю капітулянтську позицію не встигли закріпити в юридично обов'язковому двосторонньому договорі. Тепер доведеться шукати нові шляхи щодо захисту інтересів нашої держави", - додав він.

Коментуючи заяву російського МЗС про те, що після приєднання Криму до РФ Керченська протока вже не може бути предметом переговорів, Осаволюк зазначив: "Прогнозувати щось складно. Але думаю, що питання розмежування морських акваторій все ж не закрите, і нам вдасться ще поборотися".

За словами українського дипломата, "потрібно керуватися нормами міжнародного морського права, які є ахіллесовою п'ятою для наших партнерів. Конвенція ООН з морського права дозволяє кожній державі самостійно встановлювати ширину свого територіального моря в 12 морських миль. А у Верховній Раді з 2003 р. лежить прийнятий у першому читанні проект закону Про внутрішні води, територіальне море та прилеглу зону України. Його прийняття було заблоковано, але зараз ще не пізно до нього повернутися", - пояснив він.

"Для України важливо прийняття цього закону. Крім усього іншого, він не дозволить розграбувати корисні копалини на українському континентальному шельфі в Азовському і Чорному морях. Іноземні компанії, що займаються видобутком нафти і газу, ніколи не будуть розробляти родовища, розташовані в акваторії, що має спірний титул. Ще один шлях - міжнародні суди, що завжди приймають правові рішення щодо спірних територій", - заявив Осаволюк.

Раніше глава МЗС РФ Сергій Лавров заявляв, що Керченська протока після приєднання Криму до РФ не може бути предметом переговорів з Україною про розмежування акваторії Чорного та Азовського морів. У свою чергу, лідер партії Справедлива Росія Сергій Миронов запропонував зробити будівництво моста через Керченську протоку всенародною справою Росії. Він запропонував створити спеціальний фонд "і всім світом" паралельно з бюджетним фінансуванням побудувати міст.