Це був хаос: у батальйоні Азов розповіли про атаку на Маріуполь

Журналіст The Sunday Times Боян Панцевскі зустрівся з бійцями батальйонів добровольців Національної гвардії в Маріуполі. Корреспондент.net має у розпорядженні переклад статті британського журналіста.

 

Панцевскі поспілкувався з бійцями батальйону Азов - секретного спеціального підрозділу, що складається з 70 добровольців. Одного з низки воєнізованих загонів, створених українським МВС «в рамках все більш відчайдушних спроб київського уряду із боротьби з проросійськими бунтівниками на сході країни».

 

 

Журналіст називає такі підрозділи "люди в чорному".

Діяльність воєнізованих активістів призводить до ескалації взаємного насилля, яке вже призвело до понад 100 смертей за один місяць і штовхає Україну до громадянської війни напередодні двох найважливіших голосувань, які можуть визначити подальшу долю країни

 

Під голосуваннями журналіст має на увазі проведення 11 травня референдуму в Донецькій і Луганській областях про їхню незалежність і вибори президента України 25 травня.

 

The Sunday Times виявила одну з таких озброєних груп, «навчених і озброєних урядом, частково за фінансової підтримки олігархів, лояльних до Києва» у лісі недалеко від Маріуполя.

Імпровізований штаб розташований на невеликому острові, оточеному ставком, в мисливському будиночку місцевого олігарха, який симпатизує Києву.

 

При появі журналістів бійці занервували, оточили їх з криками: "Як ви дізналися про нас?", "Ви російські шпигуни?" і погрожували зброєю.

 

За словами Панцевскі, члени батальйону озброєні автоматичною зброєю і є добровольцями в основному з центральних і західних областей України. Більшість з них - колишні солдати, міліціонери та ветерани Майдану. Частина мала бойову підготовку, але деякі були кинуті на передову тільки після двох тижнів тренувань.

 

"Ми в тилу ворога тут, всі проти нас: міліція, армія, народ. Ми нікому не довіряємо", - пояснив журналістам свою нервозність один з бійців з голеною головою і татуюванням у вигляді нацистського символу на руці.

 

Журналіст зазначає, що підрозділи Нацгвардії перекинуті на Донбас через те, що регулярні війська не справляються з проросійськими військовими формуваннями, а інші подібні угруповання, як батальйон Донбас і батальйон Дніпро теж перебувають у Донецькій області, залишаються в Києві, або розгорнуті в районі Одеської області.

Те, що представляють із себе підрозділи Національної гвардії, побачити легко. 9 травня вони були розгорнуті для захисту відділку МВС в Маріуполі від атаки збройних сепаратистів. Закінчилася ця операція кривавою бійнею, яка забрала не менше 21 життя.

 

Журналіст прибув в центр міста через кілька годин після зіткнень, і місто було вже під контролем розлючених проросійських активістів, які будували по всьому Маріуполю барикади.

 

«Це був хаос» - зізнався один з членів батальйону Азов. «Різні воєнізовані групи не змогли скоординуватися одна з одною, що призвело до катастрофи. Відраза серед місцевих жителів до кровопролиття була такою, що Маріуполь тепер "втрачений" на користь сепаратистів», - зазначив він.

 

Один з командирів підрозділу Нацгвардії був захоплений сепаратистами. За словами самих бійців та інших джерел, тіла убитих військових сепаратисти понівечили ножами.

 

Журналіст визнав, що образи смерті і руйнування в Маріуполі грають на руку проросійській пропаганді. Адже Кремль стверджує, що "люди в чорному" - це крайні праві екстремісти з таких об'єднань, як Правий сектор.

 

 

The Sunday Times доходить висновку, що прогресу в діалозі між сторонами не видно. Сепаратисти під дулами автоматів проводять референдум без виборчих списків і міжнародних спостерігачів, а влада думає про вибори президента.

Діалог, здається, останнє, що на думці у конкуруючої проукраїнської та проросійської міліції, яка бродить вулицями Донецька та інших східних містах

 

Сепаратисти в спілкуванні з Панцевскі стверджують, що їхня мета «полягає в захисті людей від фашистської хунти в Києві».

 

Водночас один з радників українського військового керівництва пояснив журналісту, що говорити про прихід до консенсусу із сепаратистами, які бачать свою батьківщину в Росії, вже немає сенсу.

 

Вони вже показали своє справжнє обличчя, і для нас, українців, питання лише в тому, як видалити їх з нашої території, не дозволяючи їм забрати частину її із собою. Ми не можемо жити разом з ними після цієї війни, вони будуть або вбиті, або витіснені.