Огляд іноЗМІ: Як Порошенко домовлятиметься з Москвою

Перед новообраним президентом України стоять непрості завдання.

Переговори з Москвою - World Politics Review
 
Переможець на українських президентських виборах Петро Порошенко обіцяє почати переговори з Москвою і налагодити сильно постраждалі відносини між двома країнами. Зараз у східних частинах України тривають бої, українська економіка йде до краху, а західна співчутлива риторика як і раніше не підкріплюється ні конкретними кроками, ані доларами, пише американське видання.
 
На цьому тлі Порошенко і його оточення можуть вирішити, що їм варто повчитися тому, як мати справу з російським ведмедем, в іншої євразійської країни аналогічного розміру. Йдеться про Казахстан, президент якого Нурсултан Назарбаєв підписав минулого тижня в ході церемонії в Астані, що трохи загубилася на тлі подій в Україні, угоди, яка офіційно створює Євразійський економічний союз з Росією і Білоруссю, зазначає видання.
 
М'яка сила - Geopolitika
 
Можна спробувати вгадати мотиви, які змусили Кремль поводитися так, як він це робить в останні місяці. Мабуть, в Росії ніколи не вірили в ефективність «м'якої сили». Тут можна згадати дві чеченські кампанії та антитерористичну операцію на Північному Кавказі (тим смішніше чути закиди Москви на адресу України за проведену нею АТО на сході країни), а також війну з Грузією в серпні 2008 року, пише литовське видання.
 
У зв'язку з цим Кремль, ймовірно, вважав, що жорстко розправитися з Україною йому вигідніше, ніж жити туманними перспективами «м'якої» перемоги, пише видання.
 
Крадіжка демократії - AlterNet
 
Вибори в Україні також погано пахнуть злодійством демократії. Українці обрали новим президентом багатого виробника кондитерських виробів, але зробили це лише після того, як їхній помірний правоцентристський президент Янукович наважився відмовитися від підписання угоди з ЄС, пише американське видання.
 
Це дуже дивна операція, суть якої в наступному: Європа отримує доступ до української металургії та гірничодобувної промисловості, а натомість українці не отримують нічого. Вони навіть не зможуть вільно їздити до Євросоюзу, не кажучи вже про те, щоб жити і працювати там. Очевидно, навіть цей прозахідний уряд сказав, що так справа не піде, зазначає видання.
 
ЄС як посередник - The Wall Street Journal  
ЄС виступає в ролі посередника між Києвом і Москвою на переговорах, намагаючись запобігти сценарію, який змусив би Росію припинити поставки в Україну. Ця колишня радянська республіка - головний транзитний маршрут для поставок газу до європейського блоку, що складається з 28 країн. Євросоюз минулого року отримав 39% всього необхідного газу від «Газпрому», пише американське видання.
 
Лідери ЄС неодноразово закликали Росію не використовувати енергію як політичний інструмент тиску на Україну. Вони закликали «Газпром» виконувати свої зобов'язання у сфері поставок. Блок також погодився позичити Україні 1,6 мільярда євро - частина цієї суми, швидше за все, буде спрямована на газові платежі країни, - зазначає видання.
 
Правий сектор змінюється - Foreign Policy
 
Виникає враження, що «Правий сектор» змінює свій публічний імідж, він зберігає вірність своїм ультранаціоналістичним і вкрай правим кореням. У нього прилизаний логотип, наче створений дизайнером комп'ютерної графіки, але чорно-червоні кольори на логотипі, що викликають спогади про нацистську свастику, «досить сумнівні», пише американське видання.
 
«Правий сектор» прагне зберегти спадщину Організації українських націоналістів, націоналістичного зонтичного угруповання, що існувало в роки між двома світовими війнами, а також неоднозначного українського героя Степана Бандери, якого прославляють на заході України і засуджують на сході країни, в Росії і Польщі, називаючи нацистським посібником. У «Правого сектора», як і у його довоєнного попередника, роздвоєна структура з військовим і політичним крилом. Він виступає з націоналістичними гаслами «великої» і «єдиної» України, зазначає видання.
 
За матеріалами inoСМИ.ru