Вчені виявили у мух "ген людської мови"

Експеримент над мухами показав, що ген FOXP2 управляє здатністю змінювати власну поведінку під впливом зовнішніх стимулів.

Транскрипційні фактор FOXP2 - це перший ген чий зв'язок із розвитком мови можна вважати доведеним. Його мутації призводять серед іншого до серйозних розладів мови у людини повідомляє Lenta.ru.

Вченим прийшла в голову така ідея якщо відключити ген- FOXP2 у примітивних тварин ( то щодо порушень розвитку в особин- можна буде зрозуміти, з яких навичок "виросла" мова тобто побачити її біологічне коріння.

Експеримент над мухами- показав що FOXP2 управляє комунікацією здатністю змінювати власну поведінку під впливом зовнішніх стимулів Дослідження представлене в журналі PLoS ONE

Вчені відключили ген dFoxP у мух- і помістили комах в спеціальний контейнер: в одній його половині включають неприємне для мух інфрачервоне світло У нормі "навчання" комах відбувається так дрозофіла хаотично літає досліджуючи навколишній світ.

Потім механізм зворотного зв'язку (неприємні відчуття від поворотів направо) змінює поведінку особини і її польоти поступово обмежуються лівою частиною камери. Цей досвід залишається в пам'яті після відключення інфрачервоного випромінювання мухи не залітають на праву половину

Мухи- ж довше продовжували залітати в "небезпечну частину камери а після відключення світла скоро стали туди повертатися (тобто відповідна звичка майже не закріпилася у них в пам'яті).

Причому якщо висвітлити різні ділянки контейнера різнокольоровими лампами то розрізнити небезпечний і безпечний простір мухам допомагають зовнішні "підказки, а не тільки реакції власного тіла. У цьому випадку дрозофіли- змогли корегувати траєкторію польоту з більшою чіткістю.

Таким чином від дефекту dFoxP постраждала здатність не досліджувати і пізнавати світ а спілкуватися з ним тобто міняти свою поведінку під впливом зовнішніх стимулів Психологи називають це оперативним навчанням (або методом проб і помилок). У комах він працює на рівні моторно- навичок.

Результати експерименту на думку вчених підтверджують гіпотезу про походження мови з навичок координації рухів на основі зворотного зв'язку Так від дитячого лепету (безліч хаотичних звуків і неправильних слів і морфем які ми використовуємо більш-менш випадковим чином) ми орієнтуючись на реакцію дорослих переходимо до правильного мовлення

Аналогічним чином птахи спочатку співають "" ( і неправильні поєднання звуків, а потім вивчають справжні гармонійні трелі. Відключення гена dFoxP вражає тим же механізм у мух-.

Таким чином "" генів FOXP може бути найдавнішою біологічною основою комунікації яку люди поділяють навіть із безхребетними тваринами.

Якщо висновки авторів статті будуть підтверджені подальшими дослідженнями доведеться повернутися до суперечки лінгвістів 1960 Правим виявиться Скіннер а не Хомський це поведінка навчаються шляхом проб і помилок а не вроджена "" у мозку.