Новий господар Брюсселя. Хто очолив Європейську Раду

У Європейському Союзі завершився процес зміни керівництва. Чого чекати Україні від нового начальства ЄС.

Колишній прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск сьогодні офіційно приступив до виконання обов'язків голови Європейської ради.

Туск змінив на цій посаді колишнього главу уряду Бельгії Хермана Ван Ромпея.

Таким чином, остаточно завершився процес передачі влади у всіх інститутах ЄС, що почався 25 травня з виборів до Європарламенту, після яких було формування нового складу Єврокомісії і планова заміна глави зовнішньополітичної служби Євросоюзу.

Колишні лідери спільноти - глава Єврокомісії, португалець Жозе Мануел Баррозу, верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки, британка Кетрін Ештон і голова Європейської ради, бельгієць Херман Ван Ромпей залишили політичну діяльність.

У новій трійці: люксембуржец Жан-Клод Юнкер в ролі глави Єврокомісії, італійка Федеріка Могеріні в кріслі керівника зовнішньополітичної служби ЄС і поляк Дональд Туск як голова Євроради.

Туск став лише другим в європейській історії постійним головою Європейської ради - інституції ЄС, що об'єднує лідерів держав та урядів країн-членів і приймає найбільш важливі стратегічні рішення.

Також він перший представник Східної Європи, який займе таку високу посаду в ЄС.

Корреспондент.net розбирався, що за людина очолила Європейську раду.

Історик - профспілковий лідер

Нинішній глава Євроради народився в Гданську, наприкінці 1970-х закінчив історичний факультет Гданського університету.

Туск організував перший в університеті осередок незалежної профспілки "Солідарність", який виступив проти правлячого комуністичного режиму.

Під час воєнного стану не міг працевлаштуватися за фахом. Доводилося займатися "промисловим альпінізмом" (роботою на висотних об'єктах), зокрема - на гданській судноверфі. Паралельно редагував друковані видання польського підпілля.

На рубежі 1980-1990-х Туск створює і очолює Ліберально-демократичний конгрес, за списком якого в 1991 році вперше проходить в парламент.

У 2000-му Туск разом з кількома відомими політиками правого спрямування створює право-центристську, ліберальну "Громадянську платформу".

На позачергових парламентських виборах в жовтні 2007-го Туск зі своєю "Громадянською платформою" здобув перемогу, тим самим отримавши право очолити уряд Польщі. З листопада 2009 року і до вересня 2014 Туск був прем'єр-міністром Польщі.

Туск - переконаний ліберал, прихильник соціальних реформ. На посаді прем'єра Туск виступав за нормалізацію відносин з Росією, які за участю його попередників, братів Качинських зіпсувалися дуже сильно.

Разом з тим Туска називають "другом України", він підтримував Майдан, був одним з головних "адвокатів України" в Європі в часи підготовки Угоди про асоціацію і подій революції.

Туск схвалює введення санкцій проти Росії і звинувачує російські Збройні Сили в участі в бойових діях на території України.

Нові виклики

Першим викликом для нового голови Європейської ради буде відновлення європейської економіки. Туск як голова Євроради буде керувати і самітами єврозони.

Ще одна проблема нового голови - боротьба з ростом євроскептицизму в Європі.

У зовнішній політиці головним викликом для Туска, перш за все, стануть українська криза і майбутні відносини Євросоюзу з Росією.

Висловлювання Туска

Я прийшов з чіткою метою - в цей важкий час Європі потрібен успіх. У такий час нам необхідно лідерство і політична єдність. ЄС також повинен бути сильним на міжнародному рівні. Європі необхідно убезпечити свої кордони і підтримати тих сусідів, які розділяють наші цінності

Сьогодні ми дивимося на трагедію українців і розуміємо, що вересень 1939 не повинен повторитися. Поки ще є час, щоб зупинити тих у Європі та світі, для кого насильство, сила і агресія знову стають арсеналом політичної боротьби

Польща, поки я прем'єр, не очолить антиросійський "хрестовий похід". Але вона підтримуватиме українські прагнення до суверенності

Для Путіна і Росії сьогодні ЄС є проблемою. Ми повинні зрозуміти, і я думаю, ми близькі до цього, що Росія - не наш стратегічний партнер. Росія - наша стратегічна проблема

Ніяка третя сила не братиме участі в обороні країни більше, ніж сама країна. Немає сенсу чекати, що США чи Франція будуть активніше брати участь в обороні України, ніж вона сама. Київ повинен сам вирішувати, коли боротися за територіальну цілісність країни і які засоби при цьому використовувати. Путін зупиниться там, де йому дозволить Україна

Ризик того, що східні регіони України відокремляться, реальний. Я боюся, що вже в недалекому майбутньому ми побачимо нові акти української драми

Кожен, хто хоче безпечної Польщі, повинен зараз тримати кулаки за Україну

Ми біля чорного сценарію. Сьогодні українці, які знову зібралися на Майдані, і всі інші громадяни української держави повинні знати, що мають справжніх друзів, і цей історичний драматичний момент буде тестом правди. Він вплине на десятиліття відносин між народами і державами у цій частині світу. Я буду закликати партнерів в Європі, щоб у справі збереження миру натискати не на Україну, а, насамперед, на Росію

На жодній із зустрічей з президентом Путіним не було такої пропозиції (про поділ України). Не було зустрічей тет-а-тет в Москві. Була так звана зустріч у вузькому колі і, можливо, дехто плутає ці формули, але в тому випадку це була зустріч чотири на чотири або п'ять на п'ять