Огляд зарубіжних ЗМІ: змагання України та Росії в 2015 році

Новий німецький танк - Popular Science

 

Парламент Німеччини щойно запропонував на розгляд фінансовий кошторис на розробку нового танка.

 

У доповіді бюджетного комітету міститься пропозиція розробити програму зі створення бойового танка нового покоління «Леопард 3».

 

Пропозиція розробити нову танкову програму, яка стало частиною середньострокового військового планування, є свідченням того, що в Європі далеко не все спокійно.

 

Нещодавно Німеччина розширила свій танковий арсенал, купивши і удосконаливши 20 танків «Леопард 2А7», які вона придбала у Голландії.

 

Модернізація старих танків - це досить поширене явище, що пояснюється небезпеками сучасного світу. Між тим, розробка нового танка - це внесок у майбутнє.

У серпні відбулося злиття німецької компанії Krauss-Maffei Wegmann, яка виробляє поточну версію Леопарда, і французької оборонної компанії Nexter. Розповідаючи про це злиття, глава Krauss-Maffei Wegmann згадав про ідею створення бойового танка «Леопард 3», зазначивши, що у Франції є стратегічні плани на кілька десятиліть вперед.

 

У жовтні, коли бюджетний комітет парламенту Німеччини склав проект бюджету на 2015 рік, прозвучала пропозиція розробити танк нового покоління, про що потім написав незалежний журнал німецьких збройних сил.

 

Поки про нову програму з розробки танка Леопард 3 відомо досить мало, також як і про те, чим він буде відрізнятися від танків попередніх поколінь.

 

З урахуванням того, що курс російської валюти стрімко падає, а війна в Україні триває, актуальність пропозиції про створення нового танка може найближчим часом зникнути

 

Однак ми не можемо спрогнозувати майбутні конфлікти на кілька десятиліть вперед. Тому створюючи танк нового покоління, Німеччина отримає надійний інструмент для протистояння майбутнім загрозам.

 

Росія і Україна: хто кого? - Christian Science Monitor

 

У минулому році Росія і Україна вели малу війну за територію, спровоковану прагненням України вийти з тіні Москви.

 

Цього року, коли в цій війні настало перемир'я, Росія і Україна зіткнулися з різким економічним спадом. І обидві країни були змушені зайнятися вирішенням своїх внутрішніх проблем. Без рішучих реформ, які необхідно провести найближчим часом, обидва режими можуть позбутися популярності і завалитися.

 

Таким чином, в 2015 році змагання між Росією і Україною буде полягати не стільки в застосуванні силових прийомів один проти одного, скільки в тому, якому з двох режимів вдасться відновити свою економіку.

 

І за їхнім змаганням у сфері внутрішніх реформ варто постежити. Багато країн ставлять собі питання, яка модель правління - автократична або демократична - може призвести до стійкого зростання.

 

Враховуючи те, що історія, культура та релігія Росії та України тісно переплетені, ці дві держави являють собою два унікальних тестових зразки, що дозволяють нам перевірити, як можна впоратися із серйозними внутрішніми потрясіннями в рамках різних моделей правління.

Поки Україна лідирує, незважаючи на повсюдну корупцію і гігантський борг.

 

З листопада 2014 року нею керують лідери, яких обрали в ході достатньо чесних і прозорих виборів, і які пообіцяли провести фундаментальні реформи, в тому числі скоротити розміри урядового апарату, щоб не було стимулів для шахрайства та хабарництва. Багато людей були призначені на міністерські пости завдяки своїй молодості і знанню англійської мови.

 

В Україні немає харизматичного лідера, навколо якого могли б об'єднатися всі українці. Коли в 2014 році Росія перетворилася на серйозну загрозу для України, більшість українців усвідомили, що їхнє майбутнє перебуває в їхніх колективних руках.

 

Україні необхідно терміново провести реформи, навіть якщо вони суперечать інтересам олігархів, які контролюють ключові галузі промисловості.

 

На противагу Україні, Росією керує одна людина, президент Володимир Путін, який задобрює і контролює олігархів, одночасно з цим пригнічуючи невдоволення в країні.

 

Незважаючи на те, що рейтинг популярності Путіна залишається надзвичайно високим завдяки його військовим пригодам в Україні, зараз він зіткнувся з крахом російської валюти, високим рівнем інфляції, наслідками західних санкцій, введених після анексії Криму, а також з різким скороченням доходів бюджету внаслідок падіння цін на нафту.

 

У Росії спостерігається скорочення чисельності населення, а також масовий від'їзд найбагатших і талановитих її громадян.

 

На сьогодні головна реформа Путіна полягає в тому, щоб захистити російську економіку від іноземної конкуренції. Держава жорстко контролює ЗМІ і вибори в країні.

 

Замість того, щоб проводити демократичні реформи, Путін сподівається, що в найближчі два роки ціни на нафту знову зростуть і що в цей період часу його уряд зможе протриматися на 400 мільярди доларів валютних резервів, накопичених за роки високих доходів від продажу нафти.

 

Роздавати гроші - нова економічна реформа - Foreign Affairs

 

Сьогодні більшість економістів згодні з тим, що світова економіка страждає від недостатніх витрат.

 

Труднощі пов'язані з більш великою проблемою - невмілим управлінням. Центральні банки, включаючи Федеральну резервну систему США, агресивно і послідовно знижують процентні ставки, які сьогодні близькі до нуля. Вони закачують в фінансову систему трильйони доларів нової готівки. Але така політика призводить лише до порочного кола злетів і падінь, спотворюючи стимули і вартість активів. При цьому економіка переживає застій, а нерівність посилюється.

 

Тому політикам в Сполучених Штатах, як і в інших розвинених країнах, давно пора задуматися над тим, щоб почати розкидати готівку з вертольота.

 

У короткостроковій перспективі подібні трансфертні платежі могли б перезапустити мотор економіки, а в довгостроковій - знизити залежність зростання від банківської системи і повернути назад тенденцію посилення нерівності.

 

Трансферти не викличуть галопуючу інфляцію, і мало хто сумнівається в успіху стратегії. Єдине питання в тому, чому жоден уряд досі її не використав.

 

Замість того, щоб намагатися підвищувати витрати в приватному секторі через скуповування активів або зміну процентної ставки, центральні банки повинні передавати готівку безпосередньо споживачам.

 

Потрібно наділити центральні банки правом постачати домогосподарства-платники податків своїх країн якоюсь кількістю грошей. Уряд міг би порівну розподілити цю готівку між усіма домогосподарствами або, що ще краще, забезпечити грошима 80% найменш забезпечених домогосподарств.

 

Роздача грошей найменш забезпеченим верствам допомогла б вирішити відразу два завдання. З одного боку, домогосподарства з нижчими доходами більше схильні до споживання, тому вони забезпечать більше споживчих витрат. З іншого боку, подібна політика дозволила б компенсувати нерівність у доходах.

 

Подібний підхід міг би стати першим істотним нововведенням у монетарній політиці з часів появи центральних банків, і разом з тим він різко не вплинув би на нинішній статус-кво.

 

Чому Європа не хоче більше санкцій - The New York Times

 

Західним країнам слід припинити погрожувати Росії новими санкціями і, навпаки, запропонувати послабити чинні обмеження в обмін на зрушення в процесі мирного врегулювання в Україні, заявив в інтерв'ю в понеділок президент Франції Франсуа Олланд.

 

Він заявив, що якщо загнати президента Володимира Путіна у кут, то це не чинитиме ефекту, озвучивши те, що вважається зростаючою втомою від санкцій серед європейських політиків, на тлі того, як українська криза вступає в другий рік.

"Я виступаю не за політику досягнення цілей шляхом погіршення ситуації, - заявив Олланд в інтерв'ю французькому радіо Inter. - Я вважаю, що санкції потрібно скасувати зараз".

 

"Путін не хоче анексувати Східну Україну, я в цьому впевнений, він мені так сказав, - зазначив французький президент. - Чого він хоче, так це зберегти свій вплив. Путін хоче, щоб Україна не стала членом НАТО. Ідея Путіна полягає в тому, щоб біля російських кордонів не було армії".

 

У Німеччині віце-канцлер Зігмар Габріель також висловив побоювання щодо впливу санкцій на стабільність у Росії.

 

"Мета ніколи не полягала в тому, щоб кинути Росію в політичний і економічний хаос", - заявив Габріель в інтерв'ю газеті Bild am Sonntag.

 

Голос Німеччини є найвпливовішим в Європі з питань санкцій, і повсюдно вважається, що навряд чи щось станеться без схвалення німецького канцлера Ангели Меркель.

 

Офіційний представник Меркель Штеффен Зайберт пояснив Reuters, що "у нас є дуже чітке уявлення про те, що буде вважатися істинним прогресом", перш ніж Німеччина розгляне зняття санкцій.