Огляд зарубіжних ЗМІ: чому Україна і Росія потрібні один одному

Конфлікт в Україні і нове керівництво Греції в центрі уваги іноземної преси.

Переговори неминучі - The Independent

Нехай не буде сумнівів: це агресивна війна, в ході якої президент Путін прагне силою розчленувати Україну. Але дуже важливо твердо пам'ятати: ця війна відбувається на задньому дворі великої ядерної держави, яка до недавнього часу сприймала Україну як невід'ємну частину Батьківщини. Тому перспективи вступу України в ЄС і НАТО відчувалися як удари по самолюбству Росії.

В ідеальному світі Україна була б абсолютно вільною у прийнятті геополітичних рішень. Але світ далекий від досконалості, і, як розуміє Київ, відносини України з Росією набагато більш істотні, ніж відносини з ЄС.

Російський газ має життєво важливе значення для України. У 2013 році вона імпортувала 27 млрд кубометрів - це більш ніж удвічі перевищує обсяг, який вона могла б імпортувати з Європи за найсприятливішого сценарію.

За транзит "Газпром" платить Україні мільярди євро. Крім того, мільярди євро йдуть з Росії в Україну за імпорт, і тут прибуток від продажу промислової продукції набагато значніший від того, що отримує Україна від експорту зерна, металевих руд та інших сировинних товарів на Захід.

Іншими словами, Україна потребує Росії. І, оскільки жодна західна країна не збирається, і ніколи не збиралася надавати Києву істотну військову допомогу, не кажучи вже про введення військ для підтримки армії Києва, це не та війна, яку Україна в змозі виграти.

Росія величезна, і вона без особливих проблем може вводити свої війська на територію України. Україна, навпаки, мала і слабка. Якщо так піде і далі, вона буде просто розчавлена.

Ми на Заході будемо скреготати зубами і завдамо Росії такого економічного болю, на який тільки здатні. На жаль, це не запобіжить пораззі України.

Єдиний спосіб уникнути катастрофи - переговори. Це нелегко, а з кожним днем, поки тривають бойові дії, буде тільки складніше. Але президенти Путін і Порошенко вже продемонстрували в Мінську, що вони здатні знаходити компроміс при особистій зустрічі.

Захід повинен чітко продемонструвати своє неприйняття жорсткої політики Путіна і водночас повинен напружити всі свої дипломатичні м'язи, щоб привести обидві сторони за стіл переговорів. Від цього залежить мир, і питання набагато ширше від відносин України та Росії.

Як приймає рішення Путін - The Christian Science Monitor

Як кажуть експерти, сьогодні практично неможливо з'ясувати, з ким особисто зустрічається російський лідер. Неповні звіти про зустрічі публікуються на офіційному сайті Кремля, але вони складаються в основному з гладких заяв, з яких складно отримати уявлення про ключовий процес, яким визначається мислення Путіна.

Кремлівський кабінет Володимира Путіна, за деякими даними, має два повністю відокремлених один від одного входи, тому відвідувачі можуть входити і виходити з нього, не маючи ні найменшого уявлення про те, хто ще чекає аудієнції у президента. Цей рух за сигналом Путіна регулюють небагатослівні секретарі.

В результаті в аналітиків залишається дуже мало способів побачити що-небудь за цими заявами на сайті Кремля, виділити політичні моделі, спробувати вгадати, що буде далі.

AP

Не дивно, що деякі з них знову звертаються до псевдонауки кремлінології, основний метод якої полягав у вивченні фотографій радянських лідерів, що вишикувалися на трибуні параду на Красній площі, в оцінках ситуації у них неформальної ієрархії і навіть у вимірі фізичної відстані між ними - все це з метою зробити висновок про те, хто перебуває при владі, а хто може скоро відправитися на вихід.

Сьогодні Кремль ще менш прозорий, кажуть деякі експерти, оскільки колективне Політбюро, яке приймало рішення колегіально, принаймні було хоч в якійсь мірі передбачуваним.

Система Путіна більше нагадує царизм: найбільш важливі рішення приймаються між вух однієї людини, а відомості про інформацію здебільшого підлягають суворій охороні як державна таємниця.

Троянський кінь Росії в ЄС - Neue Zuercher Zeitung

Новий прем'єр-міністр Греції Алексіс Ципрас усунувся від заяви глав держав і урядів ЄС про можливі нові санкції проти Росії. За його словами, консультації з ним не проводилися. У заяві, зробленій у вівторок ввечері, Ципрас висловив невдоволення щодо того, що представники ЄС не погодили текст з грецьким урядом і порушили таким чином «нормальну процедуру».

У вівторок вранці глави держав і урядів ЄС поширили заяву, в якій пригрозили Росії новими санкціями через ескалацію кризи в Україні. Вони дорікнули Москві в тому, що «вона постійно підтримує і посилює допомогу» проросійським ополченцям на сході України.

AP
Новий уряд Греції на чолі з Ципрасом

У зв'язку з цим Ципрас заявив, що висловив обурення щодо того, що сталося в телефонній розмові з верховним представником ЄС із закордонних справ і політики безпеки Федерікою Могеріні, а також подав скаргу до представництва ЄС в Афінах.

У відповідь представники ЄС наголосили, що заява лідерів ЄС була опублікована в повній відповідності з чинним порядком: як правило, в таких випадках мовчання країни - члена ЄС - очевидно, йдеться про Грецію - оцінюється, як згода.

Очолювана Ципрасом Коаліція радикальних лівих сил Греції (СІРІЗА), яка здобула перемогу на парламентських виборах, домовилася - несподівано для багатьох - про створення коаліційного уряду з правоцентристською партією «Незалежні греки» (АНЕЛ).

Ці політичні сили об'єднує не тільки те, що вони відкидають приписуваний західними кредиторами режим жорсткої економії: обидві партії виступають за проросійську політику. За даними грецьких ЗМІ, після перемоги на виборах першим іноземним дипломатом, з яким зустрівся Ципрас, став посол Росії.

Політолог Антон Шеховцов, який викладає в Лондоні, у своєму блозі пише про те, що раніше Ципрас засудив санкції, введені ЄС проти Росії після анексії Криму. Як лідер опозиції Ципрас завжди виступав проти подібних заходів покарання.

Крім цього, 16 вересня 2014 року всі шість депутатів Коаліції радикальних лівих сил виступили в Європарламенті проти ратифікації Угоди про асоціацію з Україною.

Чи може СІРІЗА, яку відрізняє дружня політика щодо Росії, стати «троянським конем» Москви в Євросоюзі? Адже посилення санкцій проти Росії має бути схвалене всіма країнами-членами ЄС.

Лідер АНЕЛ Панос Камменос також підтримує добрі стосунки з Москвою. У першій половині січня 2015 року Камменос побував у Москві і, ймовірно, там обговорювалося створення коаліції партії СІРІЗА з «Незалежними греками», зауважує Шеховцов.

Президент Росії Володимир Путін привітав переможців одразу після виборів і висловив упевненість у тому, що Росія і Греція будуть ефективно співпрацювати в справі вирішення європейських питань і глобальних проблем.

На Донбасі буде держава-маріонетка? - Financial Times

В Україні зараз більше російських високотехнологічних систем ППО великого радіусу дії, ніж було на момент аварії малайзійського боїнга.

Представники західної розвідки все більше стурбовані тим, як розвивається ситуація, і висловлюють думку, що тактичний підхід Володимира Путіна - гнучкий, прагматичний і задуманий таким чином, щоб контролювати можливість ескалації і деескалації конфлікту - тепер, схоже, поступається місцем більш чітко заданим цілям.

У Києві давно так думали.

Багато західних аналітиків доходять висновку, що Путін більше не намагається викроїти собі напівавтономну область в Україні або отримати геополітичні козирі, але - вирішивши, що Київ назавжди вийшов з-під впливу Москви - він намагається створити нову, економічно життєздатну державу-маріонетку, повністю від Києва відірвану.

Путін придбав Крим в помсту за зміщення Януковича, але це коштувало двох мільйонів проросійських голосів, тому нова стратегія Путіна полягає в тому, щоб роздобути вплив в анклавах у Східній Україні, щоб шантажувати Київ і заволодіти якимсь федеральним конституційним правом вето. Цей план теж не спрацював", - говорить Джонатан Ейал, міжнародний директор і експерт з Росії з Королівського інституту об'єднаних служб в Лондоні.

AP
Руїни на Донбасі

"Тому тепер він хоче устаканити ситуацію: створити державу-пародію, підконтрольну Росії. Такими зараз є Абхазія і Придністров'я. Як і ці дві країни, така держава може проіснувати протягом 20 років", - говорить Ейал.

"У Москві в оточенні Путіна тепер прислухаються до тих, хто обговорює відновлення так званої "Новоросії" - але ж зовсім недавно багато на Заході і слухати б не стали подібні плітки, називаючи їх фантастичними і безглуздими", - продовжує експерт.

"Будь-який план мирного врегулювання заздалегідь приречений на провал", - підсумовує Ейал.