Без таємниці листування. Як в Україні дотримуються права на приватність
Корреспондент.net,
29 червня 2015, 04:00
💬
0
👁
686
До Дня Конституції Кореспондент.net розповідає про основні права українців і про те, як вони реалізовані сьогодні.
На честь святкування в Україні 28 червня Дня Конституції редакція Кореспондент.net вирішила освіжити в пам'яті права, закріплені в цьому документі.
Пропонуємо вашій увазі аналіз статей з Конституції України, про які громадяни не завжди знають і часто забувають. Експерти та українці розповіли, як вони діють в Україні насправді.
Стаття 31. Кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції.
Винятки, відповідно до статті, можуть бути встановлені лише судом у випадках, передбачених законом, з метою запобігти злочинові чи з'ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.
Під визначення "інша кореспонденція" може бути віднесена, наприклад, електронна пошта. За порушення встановленої Конституцією гарантії винний може бути притягнутий до кримінальної відповідальності.
Корреспондент.net розпитав у експертів, як це право реалізується щодо інтернет-користувачів.
Олександр Ольшанський, президент холдингу Internet Invest Group, заступник голови правління Інтернет-Асоціації України, зазначає, що це право в Конституції прописане дуже абстрактно.
Він вказує на те, що його дуже просто можна оскаржити в суді. На його думку, розумніше було б формулювати ці визначення як заборона держави втручатися в справи громадян, а не просто гарантувати їм право.
Крім того, Ольшанський звертає увагу на те, що українські користувачі практично не захищені законодавчо, а з юридичної точки зору листування й електронне листування це зовсім різні речі.
За таємницю обміну інформацією в інтернеті відповідає сам користувач/АР
Безпека в Мережі
Олег Пилипенко, керівник проекту Кібероборона, зазначає, що в інтернеті важко будь-кому гарантувати таємницю листування, оскільки для фахівця там існує досить багато можливостей для перехоплення інформації. Це стосується не тільки України, але і користувачів усього світу.
Для доведення цього твердження експерт наводить історію американця Едварда Сноудена, який у 2013 році оприлюднив секретні дані про інформаційне стеження. Згідно з його документами, Агентство національної безпеки США стежило за високопоставленими чиновниками Франції, отримувало дані користувачів через антивіруси відомих компаній, таких як Лабораторія Касперського.
Пилипенко звертає увагу, що це лише частина айсберга, й існує безліч способів перехопити інформацію, про які ми не знаємо.
"Починаючи з того, що системний адміністратор вашої компанії іноді знає про ваше листування набагато більше, ніж ви думаєте, і закінчуючи тими випадками, коли вашу е-пошту перехоплює невідомий хакер", - говорить експерт.
У Кіберобороні підкреслюють, що за таємницю обміну інформацією в інтернеті відповідає, фактично, сам користувач. Шифрування повідомлень або передача інформації через захищені канали - єдиний шлях зберегти таємницю персональної переписки.