Із зерном, але без гречки. Чого очікувати від нового врожаю
Україна йде на нові зернові рекорди, одночасно скорочуючи виробництво цукрового буряка, гречки та інших нішевих культур.
Не так давно міністр аграрної політики і продовольства Олексій Павленко з упевненістю заявив, що Україна в цьому році забезпечує себе зерном на 250%, пише Ірина Ходорова у №36 журналу Корреспондент від 11 вересня 2015 року.
«За попередніми оцінками, виробництво зернових [за підсумками збиральної кампанії] очікується на рівні 60,5 млн т. Рівень початкових запасів становить близько 11 млн т. Це у 2,5 разу більше внутрішнього споживання. Тому без загрози для продовольчої безпеки є всі підстави збільшити торішній рекордний показник експорту зернових. Є можливість вийти на позначку 36 млн т», – вважає чиновник.
Утім, виробникам рекордний урожай суперприбутками не загрожує, оскільки хороші показники із зернових у цьому році будуть по всьому світу, а отже, ціни на товар будуть невисокими.
У своєму останньому звіті аналітики IGC підвищили прогноз світового виробництва зерна у 2015-2016 маркетинговому році на 18 млн т, до 1,99 млрд, що поступається торішньому рекорду – 2,02 млрд т.
Сумнівні рекорди
Торік Україна зібрала практично 64 млн т зерна, встановивши абсолютний рекорд. Таких врожаїв навіть прославлені вітчизняні чорноземи ще не бачили. Досягти таких самих результатів, а то й перевищити їх аграрії збираються і в цьому році. Навіть більше, на це сподіваються і в уряді, чекаючи за рахунок хорошого врожаю поліпшити становище державного бюджету.
На хороший урожай і чиновникам, й учасникам ринку дають привід сподіватися показники зі збору ранніх зернових і зернобобових. За даними Мінагрополітики, на цей момент вони склали 36,7 млн т (на 2 млн т більше, ніж торік), з яких на пшеницю припадає 26,8 млн т.
Відповідно це дозволило українським виробникам наростити й експорт зерна. Згідно з даними ІА АПК-Інформ, у період з 31 серпня до 6 вересня з українських морських портів було відвантажено 810,6 тис. т зернових, що на 171,6 тис. т більше, ніж тижнем раніше.
Основними імпортерами українських зернових у звітний період виступили: Єгипет (87,7 тис. т), Саудівська Аравія (75 тис. т), Таїланд (60 тис. т) і Філіппіни (55 тис. т). Зріс експорт зернових також у Китай
Основними імпортерами українських зернових у звітний період виступили: Єгипет (87,7 тис. т), Саудівська Аравія (75 тис. т), Таїланд (60 тис. т) і Філіппіни (55 тис. т). Зріс експорт зернових також у Китай. Як повідомляє аналітик зернових ринків АПК-Інформу Андрій Купченко, за підсумками липня Китай імпортував з нашої країни понад 215,3 тис. т ячменю, що стало рекордним місячним показником постачань до КНР.
«Китайський ринок розглядається як один з ключових для подальшого розвитку експорту зерна і, зокрема, зерна з України», – каже експерт.
Якщо з ранніми зерновими в Україні склалося все більш ніж успішно, то наступний урожай поставив прогнози рекордного збору зернових цього року під сумнів. Ситуацію на ринку погіршила серпнева посуха
Але якщо з ранніми зерновими в Україні склалося все більш ніж успішно, то наступний урожай поставив прогнози рекордного збору зернових цього року під сумнів. Зокрема, ситуацію на ринку погіршила серпнева посуха.
«Тривалий період сухої та спекотної погоди призвів до повітряної і ѓрунтової посухи практично на всій території України. На період поширення посухи врожай ранніх зернових культур уже був сформований і зібраний. Тому її посилення справило негативний вплив на пізні культури – кукурудзу, соняшник, цукровий буряк, сою, які внаслідок теплового стресу передчасно завершили вегетацію. При цьому відбулося зниження їхньої врожайності, особливо в західних і північних областях», – заявили у Гідрометцентрі України.
З огляду на це експерти стали погіршувати свої прогнози щодо виробництва зернових і олійних культур. Як кажуть у консалтинговому агентстві ААА, станом на початок вересня прогноз виробництва цих видів культур зменшений на 10%, і переважно за рахунок кукурудзи.
«Площі під прибирання кукурудзи були скорочені у зв'язку з переведенням частини посівів із зернових на силос і за рахунок меншої врожайності. Таким чином, урожай кукурудзи в поточному сезоні ми очікуємо в обсязі 20,9-21,0 млн т – на 4,2 млн т менше рівня наших прогнозів на липень 2015 року», – зазначають в агентстві.
Скоротиться і врожай сої, яку цього року вперше посіяли більше ніж на 2 млн га. Однак, на думку Марії Колесник, голови аналітичного департаменту агентства ААА, її рентабельність залишиться високою, й аграрії, які зробили на неї ставку, не програють.
«У гривнях сою зараз закуповують по 8.570 грн за 1 т, тоді як рік тому – за 5.200-5.400 грн», – каже експерт.
Гречана розкіш
Першою з нішевих культур, прибирання якої розпочали аграрії, був горох. За даними Міністерства аграрної політики і продовольства, його посіяли на 171 тис. га, в той час як у 2014 році посівна площа під ним становила 156 тис. га. Втім, це чи не єдина нішева культура, посіви якої зросли. Наприклад, вівса було посіяно на 37 тис. га менше, ніж у 2014-му, – 213 тис. га проти 250 тис. Гречки майже стільки ж – 132 тис. га проти 137 тис.
Україні для забезпечення внутрішнього споживання гречки необхідно ввезти в країну 30-40 тис. т крупи, що складе близько 25% внутрішнього ринку
Але якщо про дефіцит гороху чи вівса експерти не говорять, то брак гречки буде практично напевно. За даними Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ), Україні для забезпечення внутрішнього споживання гречки необхідно ввезти в країну 30-40 тис. т крупи, що складе близько 25% внутрішнього ринку.
Щорічно Україна з'їдає близько 155-180 тис. т цієї крупи. Але її споживання поступово падає через зростання цін і зниження реальних доходів населення. У підсумку аграрії скорочують посіви під нею. Наприклад, експерти порахували, що цього року валовий збір гречки скоротиться на 14-17%.
«Девальвація гривні лише посилила бажання аграріїв відійти від її виробництва, оскільки закупівельна ціна на неї не так швидко реагує на знецінення вітчизняної валюти, як у випадку культур, орієнтованих на експорт», – заявляють в УКАБ.
Враховуючи ситуацію, що склалася, експерти передбачають, що нинішні ціни на крупу, які в середньому коливаються по Україні в межах від 20 до 23 грн за 1 кг, в новому сезоні можуть зрости до 25-30 грн.
Ситуацію могло б змінити обмеження експорту гречки. Українські компанії продовжують вивозити гречку в сусідню Росію, яка є одним з основних її споживачів
Ситуацію могло б змінити обмеження експорту гречки. За словами Любові Івченко, комерційного директора компанії Агро Поділля, українські компанії продовжують вивозити гречку в сусідню Росію, яка є одним з основних її споживачів.
«Українські експортери вивезуть вітчизняну гречку хорошої якості, зароблять на цьому, а ми будемо їсти привізну, гіршої якості», – констатує Івченко.
Несолодке життя
Минулого тижня стартував офіційний цукровий сезон – заводи почали виробництво цього продукту з буряка нового врожаю. Але цього року працюватимуть тільки 35 цукрових заводів, на 7 менше, ніж у минулому.
За прогнозами Мінагрополітики, валовий збір цукрового буряка у 2015-му становитиме 950 тис. т, що на 38,7% менше, ніж торік
Причина скорочення виробництва проста – урожай цукрового буряка виявився значно меншим, ніж роком раніше. Адже посіви культури скоротилися з 333 тис. га у 2014-му до 238 тис. га. У підсумку, за прогнозами Мінагрополітики, валовий збір цукрового буряка у 2015-му становитиме 950 тис. т, що на 38,7% менше, ніж торік.
Втім, експерти кажуть, що без цукру українці не залишаться. По-перше, за даними асоціації Укрцукор, перехідні запаси зараз складають 0,56 млн т. По-друге, цього року значно скоротилося виробництво кондитерських виробів в Україні. Наприклад, тільки в першому півріччі виробництво солодкого печива і вафель зменшилося на чверть в порівнянні з аналогічним періодом минулого року, до 116 тис. т.
За підрахунками Мінагрополітики, за умови збереження споживання цукру на рівні 37 кг на душу населення, попит на внутрішньому ринку у 2015-2016 маркетинговому році складе 1,57 млн т.
«З тими перехідними залишками, які є на кінець серпня, дефіциту цукру в Україні не буде», – впевнена Колесник.
Однак зростуть ціни.
«Ми очікуємо, що зростання цін на цукор в першу чергу відбудеться на внутрішньому ринку, оскільки запаси виснажуються, обсяги виробництва цукру цього року будуть значно нижчими, ніж торік», – зазначає Віктор Іванчик, власник і керівник найбільшого виробника цукру в Україні, компанії Астарта- Київ.
За його словами, у компанії розглядають середню річну ціну і ціну другого півріччя на рівні 10,0-10,5 тис. грн за т.
***
Цей матеріал опубліковано в №36 журналу Корреспондент від 11 вересня 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.