Огляд ІноЗМІ: Захід починає загравати з Росією

Шанс на пом'якшення санкцій для Росії, вихід Британії з ЄС і переговори щодо Сирії в дайджесті іноземної преси.

Майбутнє Великобританії в ЄС - El Pais

Виходити зі складу ЄС або залишатися в ньому? На це питання так чи інакше повинні будуть відповісти британці через п'ять місяців, 23 червня. До цього прем'єр-міністр країни Девід Камерон спробує досягти на європейському саміті в середині лютого угоди про реформу відносин з ЄС.

Яким би не був кінцевий результат, вже стає очевидним, що ми побачимо перемогу одного страху над іншим. Питання лише: який страх виявиться сильнішим? Страх виявитися ще більш затягнутими в європейську наддержаву, з подальшою втратою суверенітету, демократії, ідентичності та контролю за національними кордонами? Або ж страх залишитися за бортом, як Норвегія і Швейцарія, живучи за нормами, встановленими ЄС, в якому британці залишаться без права голосу?


 
Здається, більшість британців не готові ризикнути і вийти з ЄС, точно так само, як більшість шотландців, які висловилися на референдумі, виявилися не готові вийти зі складу Великобританії. Раціональний підхід переміг тоді, переможе він і сьогодні.

Але референдуми небезпечні. Нерідко голосуючі не відповідають на конкретне питання. Аж до теперішнього часу основні підприємницькі кола Великобританії утримувалися від коментарів, і це незважаючи на те, що, згідно з опитуваннями, що проводилися Financial Times, тільки 1% провідних британських підприємців виступає за вихід.

Основною загрозою для кампанії за те, щоб залишитися в ЄС, є нова криза з біженцями, які заповнюють континент, що може вибухнути до проведення референдуму. Ще гірше буде, якщо повторяться терористичні акти, подібні до тих, що трапилися в Парижі минулого року.

Між Заходом і Москвою починається умиротворення - Bloomberg

Загострення криз від Сирії до Лівії змушує міжнародне співтовариство переглянути санкції, накладені на режим Путіна через Україну. Перегляд санкцій - спосіб залучити в процес країну, що володіє ключовим дипломатичним впливом.

Останнім часом з'явилися чіткі ознаки процесу "умиротворення". Схоже, всі сторони починають помітніше домагатися рішень, які покладуть край поточному геополітичному хаосу.

Ґрунт для припинення ізоляції Росії створюють чиновники Франції та Німеччини, у яких вичерпується терпіння у відносинах з Україною

Вони кажуть про нездатність України виконати на практиці свої зобов'язання за мирною угодою, яку було досягнуто з їхньою допомогою. Росія також виконує свої зобов'язання в недостатній мірі, скаржаться чиновники.

Нещодавно держсекретар США Керрі у Давосі говорив про перспективу того, що цьогоріч США задумаються про скасування санкцій, якщо будуть виконані умови Мінської угоди. Позицію Керрі підтримали чимало.

Міністр фінансів Німеччини Шойбле вважає, що Євросоюзу слід зміцнити зв'язки з Росією, щоб сприяти припиненню громадянської війни в Сирії і пом'якшенню тертя між шиїтами і сунітами на Близькому Сході.

Раніше міністр економіки Франції Макрон заявив французьким бізнесменам у Москві, що Франція хотіла б скасування санкцій до літа.

Для Заходу пріоритетна Сирія, для Росії - Україна; російські інтереси значною мірою відрізняються від наших, - вважає Джеймс Ніксі (Chatham House, Лондон). - Путін може сказати: "Якщо ви укладете зі мною угоду щодо України та забезпечите мені вплив щодо питання Сирії, я розверну свої бомбардувальники в інший бік і стану більше робити для сприяння вам". Це радує Захід, для якого головна проблема - не Росія, а ісламістський фундаменталізм".

Термін виконання Мінських угод продовжений, і обидві сторони звинувачують у затримках одна одну. Тим часом санкції погіршили ослаблення рубля. Це створює для Путіна стимул бути поступливішим.

Дивні переговори щодо Сирії - The New York Times

Деякі сирійські політики та польові командири, котрі змагаються між собою, отримали запрошення на переговори в Женеві.

Спецпредставник ООН Стаффан де Містура, який розіслав запрошення на переговори, заявив, що деталі списку гостей не підлягають розголосу.

Незрозуміло, хто приїде, а також невідомо, наскільки ці люди готові піти на компроміси, необхідні для найменшого пом'якшення страждань мирного населення Сирії. Той факт, що де Містура має намір розсадити учасників по різних кімнатах і курсувати між ними, - ще одна прикмета складної обстановки.

Незрозуміло, чи стануть учасники розглядати навіть скромний порядок денний, який озвучила ООН. Наразі основне завдання переговорів - зняти блокаду, щоб населення могло отримати продукти та медикаменти.

Кілька тижнів сторони сперечалися, хто представлятиме сирійську опозицію. Саудівська Аравія благословила одну коаліцію, що складається з різноманітних політичних дисидентів і озброєних повстанців, а також заявила, що ця група, відома як Високий переговорний комітет, повинна бути єдиним учасником зі свого боку.

Росія лобіює участь інших представників в переговорах, у тому числі тих, кого саудитський блок вважає надто близькими до режиму Асада, а також курдських угрупувань, які Туреччина зараховує до терористичних.

Делегацію сирійської влади очолить повпред Сирії в ООН Башар аль-Джаафарі. Незрозуміло, наскільки великі його повноваження або готовність домовлятися навіть про зняття блокад.

На тлі подій в Сирії важко повірити, що хтось по-справжньому готовий говорити про мир або навіть про короткострокове припинення вогню.

Путін знову одружиться? - The Times

Можливо, після повідомлень про новий шлюб колишньої дружини президента Путіна він теж знайде наречену.

Коли пара розлучилася в червні 2013 року, Путін обіцяв не одружуватися знову, поки Людмила Путіна не знайде нового чоловіка". "Після цього я подумаю про себе", - сказав тоді російський лідер.

Колишня дружина президента, якій зараз 58, вийшла заміж за Артура Очеретного, який зараз очолює видавництво, а раніше займався організацією заходів, у тому числі для "Единой России" і "Газпрому".

Путін славиться закритістю свого приватного життя. Российскую газету, яка в 2008 році повідомила про його таємне розлучення з дружиною і одруження з пані Кабаєвою, швидко прикрила влада після того, як Путін розкритикував журналістів з їхніми "грипозними носами і еротичними фантазіями".