Скасування санкцій проти Азарова і К. Чим це загрожує

Рішення суду Європейського союзу має формальний характер, але може зіграти негативну роль у майбутньому.

Новина про те, що суд ЄС скасував санкції проти деяких колишніх українських чиновників, викликала бурхливу реакцію в країні.

Незважаючи на те, що формально суд скасував санкції за період з 6 березня 2014 року до 5 березня 2015 року, які і так вже минули, гнівні коментарі про чергову "зраду" не змусили себе довго чекати.

Генпрокуратура запевняє, що все гаразд, і в березні 2016 року у Євросоюзу є всі підстави для того, щоб продовжити санкції проти представників колишньої української влади.

Однак, проігнорувати такий тривожний дзвінок не можна.

Корреспондент.net розбирався в ситуації навколо європейських санкцій.

Що вирішив суд

Суд ЄС, розташований в Люксембурзі, виніс рішення за позовами Миколи Азарова, його сина Олексія, колишнього першого віце-прем'єра Сергія Арбузова, екс-глави Мінпаливенерго Едуарда Ставицького, а також нардепа і брата екс-глави адміністрації Януковича Сергія Клюєва.

Позови колишніх українських чиновників про незаконність накладення на них санкцій подавалися проти Європейської ради.

Суд встановив, що посадові особи не можуть бути піддані санкціям тільки за те, що в третій країні розпочато попереднє розслідування їхніх дій.

Основною претензією до санкцій стало те, що вони прийняті в той період, коли прокуратура тільки збиралася починати розслідування проти Януковича і його соратників і не оформила ці розслідування юридично, не довела їх навіть до стадії формального висування обвинувачення у причетності до незаконного використання бюджетних коштів.

Згідно з рішенням суду санкції, введені проти чиновників в березні 2014 року, незаконні, а арешт активів у період 2014 і початку 2015 років необхідно "скасувати", заднім числом.

Рішення суду не є остаточним - сторона, що програла, може його оскаржити.

Тепер українські чиновники можуть навіть звернутися до Брюсселя з вимогою фінансової компенсації за незаконне замороження їхніх активів.

Чим загрожує рішення суду

Попри рішення суду санкції проти колишніх українських урядовців продовжують діяти.

Адже наразі чинним залишається друге рішення Ради ЄС від березня 2015 року, яким санкції були продовжені ще на один рік до березня 2016.

Тому всі ці екс-чиновники, за винятком Олексія Азарова, який не був включений в другий список санкцій, залишаються під санкціями.

Суд ЄС визнав, що в документах, які Генеральна прокуратура України направила в 2014 році в Євросоюз як підставу для прийняття рішення про санкції, були відсутні деталі за висунутими звинуваченнями.

Тепер в березні 2016 року ЄС розглядатиме питання продовження санкцій проти представників колишньої української влади набагато обережніше і потурбується про те, щоб ГПУ знову не поставила його в незручне становище.

Представниця "Центру протидії корупції" Дар'я Каленюк зазначає, що саме зараз в ЄС триває внутрішнє обговорення, продовжувати санкції, які вже були накладені в 2015 році, чи ні.

"Якщо Генеральна прокуратура не одумається, рішення ЄС буде плачевним для нас і переможним для команди Януковича. В ЄС ГПУ вже не сприймають як серйозного надійного партнера, а бояться, що брехня з ГПУ змусить ЄС ще відшкодовувати збиток Януковичу", - вважає Каленюк.

На її думку, санкції в березні 2016 року будуть продовжені тільки стосовно тих осіб, щодо яких є серйозний прогрес у розслідуванні, зокрема, обвинувальні акти, які передані до суду.

Варто нагадати, що рішення про продовження санкцій буде приймати Рада ЄС, яка складається з лідерів 28 країн-членів. Потрібне одноголосне голосування, навіть одна країна може заблокувати продовження санкцій.

ГПУ каже, що все гаразд

Начальник Управління спецрозслідування Генпрокуратури Сергій Горбатюк запевнив, що в березні 2015 року санкції застосовувалися за матеріалами ГПУ, наданими Єврокомісії, в яких були вказані всі необхідні підстави, і за їхнє скасування переживати не варто.

Горбатюк вважає, що у європейських органів буде достатньо підстав для продовження санкцій в березні цього року, оскільки протягом 2015 року ГПУ надавала відповідні документи щонайменше десять разів.

У засіданні в Брюсселі, на якому в березні буде прийматися рішення про продовження санкцій, візьме участь заступник генпрокурора Віталій Касько.

Наразі санкції продовжують діяти проти Віктора та Олександра Януковичів, Миколи Азарова, Віталія Захарченка, Віктора та Артема Пшонки, Олени Лукаш, Андрія і Сергія Клюєва, Віктора Ратушняка, Раїси Богатирьової, Дмитра Табачника, Юрія Іванющенка, Олександра Клименка, Едуарда Ставицького, Сергія Курченка, Сергія Арбузова.