Мін'юст відзвітував про порушення в люстрації

Виступаючи на засіданні комітету Верховної Ради з питань запобігання і протидії корупції, директор департаменту з питань люстрації Мін'юсту Тетяна Козаченко розповіла про перебіг виконання закону про люстрацію.

Загалом, за її словами, люстрація в Україні спрацювала, але є поодинокі знакові випадки порушень, окрім того залишаються на своїх посадах люди, звільнення яких знаходиться в компетенції президента.

 

Говорячи про люстраційний процес в органах прокуратури, вона зазначила, що 401 особа потрапила під люстрацію, проте чотири людини із цього переліку і зараз знаходяться в органах прокуратури. За її словами, йдеться про рішення судів, за якими певні особи звільняються від люстрації.

 

Зокрема, за словами Козаченко, на своїх посадах, незважаючи на те, що вони потрапили під люстрацію, залишаються головний бухгалтер і заступник головного бухгалтера Генпрокуратури, керівник Генеральної інспекції внутрішніх розслідувань Максим Мельниченко, а також перший заступник прокурора Києва Олег Валендюк. Окрім того, підкреслила Козаченко, у лавах прокуратури є ще шестеро осіб, яких "переховують від люстрації", переводячи в різні прокуратури, під час буття Віктора Януковича президентом України вони обіймали ключові посади в прокуратурі Києва.

 

"У прокуратурі насправді люстрація спрацювала, але є поодинокі проривні випадки, і вони знакові, однак це винятки. Така сама ситуація і в МВС", - підкреслила вона.

 

За словами Козаченко, у системі МВС було 535 люстраційних посад, однак є проблеми із самостійними структурними підрозділами. Так, зокрема, до цього часу НЦБ Інтерпол в Україні очолює Василь Неволя. Вона також нагадала про те, що неоднозначна ситуація склалася навколо Василя Паскала і Анатолія Сіренка, які також потрапляли під люстрацію.

 

Що стосується керівного складу СБУ, то, за словами Козаченко, управління спецслужби в трьох областях очолюють люди, які потрапляють під люстраційну заборону. Це керівники Вінницького, Хмельницького і Чернівецького управлінь. При цьому вона зазначила, що звільняти цих людей має повноваження лише президент.

 

Говорячи про голів обладміністрацій, звільнення яких також є повноваженням глави держави, вона зазначила, що керівник Кіровоградської області потрапляє під люстрацію, але до сих пір займає свою посаду.

 

Окрім того, Козаченко повідомила про те, що і в Адміністрації президента працює заступником Олексій Дніпров, який свого часу був заступником міністра освіти і науки Дмитра Табачника.

 

Говорячи про люстрацію у суддівському корпусі, директор департаменту Мін'юсту наголосила на тому, що у суддів в цьому плані найбільша проблема. Так, за її словами, судову адміністрацію України очолює людина, яка підпадає під люстраційні критерії.

 

Що стосується Конституційного суду України, то, за словами Козаченко, фактично закон про люстрацію Конституційний суд не розглядав. Однак, нагадала вона, на 22 березня призначений розгляд, а "шестеро суддів Конституційного суду мають в цьому випадку конфлікт інтересів".

 

Козаченко також звернула увагу на те, що судові інстанції України за позовами людей, які потрапляють під люстрацію, або звільняють їх від люстраційного процесу, або ж призупиняють провадження до ухвалення рішення Конституційним судом щодо цього питання. "Суди або дають індульгенцію, або призупиняють провадження аж до ухвали Конституційного суду", - зазначила вона.

 

Нагадаємо: Кабінет міністрів схвалив ключові напрямки концепції змін до Конституції України щодо судової реформи. Реформа передбачає звільнення з посад усіх суддів України, при цьому в ЄС виступили проти звільнення українських суддів.