Андрій Довбенко: "Судова реформа не ідеальна"
В Україні треба докорінно міняти практично все: суди, банки, освіту, медицину, правоохоронні органи, транспортну систему та інфраструктуру. Кожна реформа дається важко, з болем і невгамовною громадською та експертною дискусією. Адвокат, керуючий партнер міжнародної юридичної фірми, Андрій Довбенко розповів нам про те, як застаріла судова система заважає розвиватися бізнесу, що необхідно міняти у Нацбанку, і чому потрібно відходити від поняття "копірайт".
Реформа судової системи
Компанія Андрія Довбенко спеціалізується на супроводі бізнесу на самих різних етапах: створення та інвестування, злиття і поглинання, вирішення спірних питань, фінансової реструктуризації. Як юрист Андрій Довбенко працює з українськими та іноземними компаніями, в тому числі в правовому полі інших держав. Багаторічний досвід дозволяє йому бачити проблеми комплексно і з різних ракурсів: "Реформа судової системи потрібна перш за все бізнесу. Існуюча система, по суті, радянська - вона не сприймає приватного підприємця як учасника правових відносин. У ній є місце тільки державі і окремій людині".
За словами Андрія Довбенко, українська судова система характеризується певною оперативністю і це її безперечна перевага. "Мінус же полягає у великій кількості стадій оскарження, нам стільки не потрібно. Необхідно робити поправку на ментальність - у нашій країні одночасно працювати і судитися - це нормально. На Заході, коли справа доходить до суду - це фініш, розрив відносин", - пояснює юрист.
Зміни системи ніколи не відбуваються відразу. Уганда не може за одну ніч стати Австрією, але вона може стати Румунією. "Судова реформа не ідеальна, але її потрібно робити навіть в такому вигляді. Вже зараз нам необхідний Верховний суд для реалізації глобальних завдань, які блокуються рішеннями локальних судів", - впевнений Андрій Довбенко.
Ефективні зміни в корпоративному праві
Андрій Довбенко впевнений, що якісні зміни відбуваються в сфері корпоративного права. Наприклад, законодавча ініціатива про механізм так званого squeeze-out сприяє витісненню міноритарних власників акцій. Якщо міноритарії не хочуть продавати свої акції, то в Україні вплинути на них з точки зору права неможливо. Наявність таких міноритаріїв робить придбання контрольного пакета акцій менш привабливим. Результат ситуації може бути різний, аж до відмови від інвестиції. "У моїй практиці досить часто доводилось працювати в умовах англійського права. У ньому є ряд ефективних інструментів, недоступних для права українського. Наприклад, коли власник мажоритарного пакету збирається продати бізнес, потенційний покупець цікавиться про домовленості з міноритарними власниками", - пояснює ситуацію Андрій Довбенко.
"В англійському праві також існує правило tag-along: міноритарний власник акцій може прикріпитися до мажоритарного при продажі. У разі купівлі пакета акцій вище встановленого порогу (як правило, 95% акцій і більше), не тільки новий власник може зажадати продажу, але і міноритарії мають право вимагати у нього викупу своїх акцій за вартістю не нижче ринкової. Однак всі ці корисні механізми і починання будуть працювати тільки за умови нормальної роботи судів і правоохоронної системи", - говорить Андрій Довбенко.
Проблеми банківської системи
Національний банк України щоденно стикається з величезною кількістю нерозв'язних проблем.
Слабке місце української фінансової системи - сфера банкрутства: там відбуваються найабсурдніші та нечесні торги. "Головна проблема - швидкість. Система спрямована на заморожування, а не вирішення питань, закони працюють на боржників. А боржники - це бізнесмени, у яких не збігаються дебіт з кредитом, вони не мають права працювати на ринку", - говорить про процеси, пов'язані з банкрутством, Довбенко Андрій.
Підприємства вмирають, їх розпилюють на металобрухт десятиліттями. І поки немає системної спроби реформувати сферу банкрутства. Ринок недостатньо згуртований, певною мірою підірваний Національним банком. Історично в цьому відношенні були міцними українські банки з більш широким інструментарієм та глибоким розумінням локальних особливостей. Однак таких "дійсних" учасників ринку залишилося дуже мало.
Юрист відверто розмірковує про банківську сферу України: "Те, що сьогодні відбувається, всі ці заяви про те, що якісь банки працювали за для відмивання грошей або для якихось інших цілей - лише виправдовування відсутності політичної волі". Андрій Довбенко впевнений, що фінансовий моніторинг володіє величезною кількістю повноважень, а фінансова розвідка працює на світовому рівні, тому перевірити роботу банків нескладно.
Про інтелектуальну власність
В процесі реформування української держави досить гостро стоїть питання інтелектуальної власності та авторських прав. Відомо, що Україна - держава з проблемами в сфері інтелектуального права. Наш співрозмовник, юрист Андрій Довбенко, вважає, що глобально світ повинен йти від копірайту. Потрібно шукати інші різновиди заробітку від інтелектуального продукту, монетизувати його інакше.
Втім, це не означає, що потрібно порушувати чинне законодавство. На думку юриста, сенсу в судах з питань інтелектуальної власності та антикорупційним ініціативам немає - все це треба регулювати на рівні палат. Також, як і немає сенсу створювати нові органи на зразок НАБУ і КСБУ в надії, що вони будуть працювати по-іншому і їхні послуги будуть ефективніше.
Щодо інтелектуального права, Андрій Довбенко вважає: "Чому в Україні хороші айтішники? Через відсутність копірайту. Вони отримують хорошу освіту, а потім просто скачують все, що їм потрібно, і відточують свої навички. Зайнятися IT в США - це дороге задоволення з урахуванням покупки всіх копірайтів. Компанії, які дивляться в майбутнє, повинні прибирати його зі своїх бізнес-процесів". Інновації не в тому, щоб створювати свої власні приватні системи, як це робив бренд Microsoft, а в тому, щоб розвиватися, створювати щось нове, просувати еволюцію технологій і прогрес. За цим майбутнє.