Вкрали гроші ЄС. Скандал з прикордонними пунктами
Корреспондент.net,
23 лютого 2018, 17:26
💬
1
👁
1731
Євросоюз офіційно повідомив, що припиняє фінансування проектів з розвитку більше 10 КПП на західному кордоні України, причому частину коштів Україна буде змушена повернути.
Історія, що вражає своєю дурістю. Європейський союз виділив Україні гроші на модернізацію пунктів пропуску на західному кордоні. В ЄС хотіли, щоб через кордон швидше рухалися автомобілі, швидше працювали митники.
Ще в 2012 році на ці потреби України виділили майже 30 мільйонів євро, але наша держава нічого так і не зробила. Частину грошей просто розікрали, частину навіть не змогли розікрасти.
Тепер Європа проект згортає, і навіть вимагає гроші назад.
ЄС набридло чекати
Прес-секретар ЄС Майя Косьянчич пояснила, що припиняється здійснення проектів, на виконання яких ЄС повинен був перерахувати 29,2 млн євро.
"Мова йде про шість проектів з європейським фінансуванням на загальну суму 29,2 млн євро, основним бенефіціаром яких була Державна фіскальна служба України. З огляду на затримки з їх реалізацією, враховуючи наші оцінки та повідомлення держав-членів ЄС, ми прийшли до висновку, що проекти не могли бути завершені в строк. Ці шість проектів зараз знаходяться в процесі закриття, виділені на них і не витрачені гроші повинні бути повернуті (на рахунки Єврокомісії)", - пояснила прес-секретар ЄС, разом з тим зазначивши, що Євросоюз і надалі готовий підтримувати реформи в Україні.
Рішення Євросоюзу є остаточним.
За час реалізації цих проектів Україна отримала від ЄС третину грантових коштів, виділених на проект - близько 10 млн євро. Велика частина цих коштів залишилася невикористаною.
За попередніми даними, Київ витратив близько 2 млн євро. Відповідно, Україна повинна відшкодувати ЄС близько 8 млн євро.
Що не змогли зробити
Кошти ЄС повинні були піти на переобладнання КПП Рава-Руська, Краковець, Шегині і Ягодин, глибоку реконструкцію КПП в Устилузі (всі перераховані - на кордоні з Польщею). Повинні були бути реконструйовані чотири КПП на українсько-словацькому кордоні, два КПП на кордоні з Румунією і проведена реконструкція на кордоні з Угорщиною для інтеграції України в міжнародну транспортну систему, в тому числі, на КПП в Лужанці.
Також були проекти і спрямовані на переоснащення IT-інфраструктури прикордонників на українсько-польському кордоні.
Тільки на міжнародний пункт Ужгород на українсько-словацькому кордоні Європа дала 2 млн євро авансу, з 7 необхідних. Завершити реконструкцію повинні були ще в грудні 2015 року. Але адмінбудинок пункту пропуску досі без вікон і дверей. Всюди - сміття і розбите скло. А повинні були розширити смуги руху, реконструювати адмінбудівлю і добудувати другий поверх.
На міжнародному автомобільному пункті пропуску в Лужанці на українсько-угорському кордоні справи ще гірше. На його модернізацію європейці дали понад 2 млн євро. Але замість 4 смуг дороги є тільки гігантський котлован. Угорці одночасно з нами почали реконструкцію пропускного пункту зі свого боку. І вже давно її закінчили.
Найскандальнішим в прикордонному проект ЄС став міжнародний пункт пропуску "Устилуг - Зосін". Через Устилуг на Волині найближче дістатися до західного кордону з Києва. Відкрити оновлений пункт перетину кордону планували ще в 2014 році, але роботи затяглися.
На ремонт і розширення поста Європа ще в кінці 2012 року видала €6 мільйонів в рамках прикордонного співробітництва "Україна - Польща - Білорусь".
"Планувалася масштабна реконструкція, перша за 17 років. Якщо зараз Устилуг перетинає 2 тисячі осіб, 700 автомобілів та лише 3 автобуси, то після реконструкції з'явилося б по п'ять смуг на в'їзд і виїзд. Устилуг зміг би пропускати втричі більше людей і машин, а черги, які зросли після введення безвізу, зменшилися б. Але нічого цього не відбулося, хоча дедлайн з реконструкції пройшов ще в грудні 2016 року. З польської сторони вже давно всі збудували. А у нас митниця витратила половину грошей ЄС, за які тільки вирили два котловани уздовж пункту пропуску. Тобто, фактично, вкрадені €3 мільйони. Та що там реконструкція. На нашому боці навіть ями на дорогах не можуть залатати! Кажуть, що багатомільйонний тендер на облаштування КПП три роки тому виграла фірма, близька до тестя Насірова, колишнього глави ДФС. До речі, у сина начальника митного поста "Устилуг" з'явилася дорога машина, BMW X5, якою він хвалився в соцмережах, мовляв, тато дав покататися", - розповів виданню "Страна.юа" колишній співробітник Волинської митниці.
Хто винен?
Головний відповідач за провал - Державна фіскальна служба. У них на все своє пояснення, в основному, звинувачують підрядників і бюрократію, виявляється, затримка сталася, в тому числі, через зміну назви податкової.
Відмазки влади
Прем'єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що буде домовлятися з Євросоюзом про нові проекти з фінансування прикордонної інфраструктури. А в провалі реалізації старих проектів винна попередня влада.
Глава уряду не став заперечувати, що ЄС дійсно прийняв рішення про закриття ряду проектів. Разом з тим, він підкреслив, що ці проекти вже давно зіткнулися з проблемами в реалізації. "Мова йде про проект 2007 - 2013 років. Потім була спроба продовжити його виконання силами ДФС. ДФС не впоралася повноцінно", - розповів він.
"Новий керівник Мирослав Продан намагався врятувати ситуацію, але було вже пізно", - додав прем'єр.
Гройсман підкреслив, що зараз немає небезпеки повторення такої ситуації з іншими проектами: "Немає жодних загроз для спільних проектів з ЄС надалі".
Віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе заявила, що Україна не повинна повертати 8 мільйонів євро, а ЄС зможе недодати цю суму в майбутніх програмах для України.
Системна проблема
Зупинка проектів Євросоюзу через неповне використання коштів не є винятковим випадком: це відбувається у співпраці з різними державами, в тому числі, з членами ЄС. У той же час, майже повне невикористання коштів ЄС, а також одночасне припинення цілого ряду проектів в одному секторі є дійсно загрозливим сигналом про неготовність України ефективно використовувати європейські фонди.
До того ж, наприклад, рівень виконання Україною Угоди про асоціацію з ЄС станом на 2017 рік склав 41%.