Безпрецедентне рішення. Суд у Гаазі щодо Криму
Корреспондент.net,
10 травня 2018, 17:47
💬
1
👁
3306
Суд у Гаазі прийняв рішення за першим позовом українських компаній, які вимагають від Росії компенсації за втрачені в Криму активи. Подробиць сама міжнародна палата не наводить.
Українські компанії виграли перший міжнародний спір проти Росії з приводу націоналізації активів у Криму.
Міжнародна постійна палата третейського суду в Гаазі присудила 159 млн доларів за позовом 18 українських підприємств.
Корреспондент.net розбирався в безпрецедентному рішенні Гааги щодо анексії Криму.
Хто подав позов до Гааги стосовно Криму
Позов проти Росії подали 19 позивачів (18 компаній і одна фізособа - колишній голова правління ПриватБанку Олександр Дубілет), майно яких у Криму після анексії півострова Росією у 2014 році було націоналізоване.
Вони звинуватили Росію в порушенні договору з Україною про захист інвестицій і перешкоді їхнім інвестиціям у кримські об'єкти, що в підсумку призвело до експропріації цих інвестицій.
Частина компаній, які ініціювали цей розгляд в червні 2015 року, пов'язана з українським олігархом Ігорем Коломойським, проти якого в Росії порушено кримінальну справу. Коломойський є кінцевим бенефіціаром "1+1 Медіа", в групу якого входила ТРК "Жиса" в Сімферополі.
Заголовний позивач "Еверест Істейт" (забудовник комплексу апартаментів "Наутілус" у Гурзуфі і готельного комплексу "Кримський дворик" у Ялті) був пов'язаний з ПриватБанком, яким раніше володів Коломойський, повідомляла ГПУ.
Також серед позивачів - компанії "Дайріс" і "Дилайн ЛТД", які володіли землею в Алушті і пляжем у Форосі. Кінцевими бенефіціарами цих компаній є Коломойський і Геннадій Боголюбов, згідно з інформацією українського реєстру юросіб.
Ще один позивач - санаторій "Енергетик" - належав Коломойському, пишуть ЗМІ.
Поданих позовів уже кілька. Крім того, є низка компаній, які поки тільки заявили про свої наміри відсудити у Росії компенсацію за втрачені активи і недоотриманий прибуток у Криму.
"Укренерго" оцінила вартість втрачених активів в Криму на один мільярд доларів. Про збиток заявляли і ПриватБанк, і севастопольський аеропорт "Бельбек".
"Нафтогаз України" у вересні минулого року заявив про подання схожого позову, оцінивши свої збитки від втрати активів у Криму в п'ять мільярдів доларів, а через "втрачені можливості розробки нафти і газу в Криму" сума може бути ще більшою.
У минулому році міжнародний суд ООН в Гаазі почав розгляд справи за позовом України про причетність Москви до фінансування тероризму на Донбасі і порушенні прав людини в анексованому Криму.
Вирок суду
Гаазький арбітраж за правилами конфіденційності не розкриває суть рішення, але авторитетні юридичні видання Global Arbitration Review і Law360 повідомили, що суд присудив групі позивачів компенсацію на загальну суму 159 млн доларів.
"Суд постановив, що Росія відповідальна за порушення прав українських інвесторів, починаючи з 21 березня 2014 року", - повідомляв телеканал "1+1".
Сума компенсації складається зі 130 мільйонів доларів оціночних збитків плюс відсотки в розмірі приблизно 20 мільйонів. Арбітраж також зобов'язав Росію компенсувати витрати позивачів на юристів і витрати на участь у судовому процесі.
У 2017 році ЗМІ писали, що сума вимог складає 231 мільйон доларів. Таким чином, арбітри, найімовірніше, задовольнили їхні вимоги лише частково.
Заступник голови МЗС України Лана Зеркаль, яка представляє державу в низці міжнародних процесів проти Росії, розкрила деякі деталі вердикту.
"Є перше рішення щодо компенсації за майно, втрачене в результаті окупації Криму. І перша перемога на цій ділянці юридичної фронту", - написала Зеркаль у Facebook 10 травня.
За її даними, судді вирішили, що Росія несе відповідальність за свої дії в Криму на основі угоди про взаємний захист інвестицій між Україною і РФ. Націоналізація майна владою Росії визнана порушенням інвестиційної угоди.
Вона також повідомила, що Росія повинна виплатити 159 млн доларів.
Росія відмовляється від претензій
Росія не брала участь в арбітражному процесі. Обѓрунтовуючи свою відмову, Росія повідомляла арбітраж у 2015 році, що двостороння російсько-українська інвестиційна угода від 1998 року "не може бути підставою для формування арбітражу для врегулювання спору".
Також Москва заявила, що вона "не визнає юрисдикцію міжнародного арбітражу при Постійному третейському суді з розгляду спору".
Такої ж позиції Росія апріорі дотримується по всіх спорах, ініційованих українськими компаніями у зв'язку з втратою їхніх інвестицій у Криму.
10 травня в Кремлі заявили, що російська влада не вважає себе стороною судового розгляду в міжнародному арбітражному суді в Гаазі.
"Росія ніяк не була представлена (на цьому суді) і не направляла свого представника на цей судовий процес, тому ми не вважаємо себе стороною (процесу) в цьому випадку", - сказав прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков.
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтеся на наш канал https://t.me/korrespondentnet