Заміна GPS. Україна в супутниковій системі Galileo

 

Розвиток європейської навігаційної системи Galileo підходить до фінішної прямої. 25 липня на орбіту вивели останні супутники, необхідні для повноцінної роботи системи.

 

У проекті також бере участь й Україна. Уже в цьому році Україна і ЄС планують перейти до практичної фази партнерства по Galileo. Корреспондент.net розповідає подробиці.

 

Конкурент американської GPS

 

Galileo - це спільний проект супутникової системи навігації Євросоюзу і Європейського космічного агентства. Крім країн ЄС у проекті беруть участь Китай, Ізраїль, Південна Корея і Україна.

 

Один з найважливіших проектів ЄС запустили в 1999 році. Galileo забезпечить Європі стратегічну незалежність від США, які зробили в 1983 році загальнодоступною систему геолокалізаціі GPS, призначену спочатку для військових.

 

Знакова подія. Угода Антонова з Boeing

 

Сьогодні американські супутники можуть визначити місце положення мало не кожного власника смартфона. Але з похибкою до 7 метрів.

Європейський конкурент GPS забезпечує приватних і комерційних користувачів навігаційними даними більш високої точності.

 

На сайті ESA йдеться, що точність даних передається з похибкою максимум до одного метра. У платній версії точність обіцяють у декілька сантиметрів.

 

Така точність відкриває перспективи подальшого вдосконалення морського, наземного і повітряного транспорту. Ще до початку роботи системи в ESA називали Galileo найкращим у своєму класі.

 

Перші супутники були встановлені у 2011 році. В експлуатацію система запущена була у 2016 році. 25 липня цього року європейська ракета-носій Ariane 5 вивела на геостаціонарну орбіту чотири супутники системи Galileo.

 

Тепер європейська навігаційна система Galileо може вважатися практично вкомплектованою і вийшла в розряд реальних конкурентів американської GPS.

 

 

Вартість проекту Galileo оцінюється в 10 мільярдів євро. Кількість супутників, запущених на орбіту в рамках проекту, планується довести до 2020 року до 30, тоді в системи в будь-який момент будуть у резерві шість вільних.

 

24 супутники системи Galileo розбиті на три групи. Вісім супутників кожної групи встановлені на рівній відстані один від одного на трьох орбітах, розташованих від землі на дистанції 23 тисяч кілометрів. Інші шість знаходяться на орбіті на випадок поломки будь-якої із систем.

 

Точність геолокалізації гарантується тим, що кожна точка на планеті знаходиться в полі зору як мінімум чотирьох супутників.

 

Участь України в Galileo

 

Україна і ЄС підписали угоду про співпрацю в проекті Galileо в грудні 2005 року в Києві. Україна ратифікувала угоду у 2007 році, ЄС - восени 2013 року.

 

Заходи щодо розширення європейського навігаційного покриття EGNOS на територію України здійснюються в рамках виконання Угоди про асоціацію між Україною і ЄС.

 

Практична підготовка до розміщення в Україні контрольно-корегувальної станції RIMS (Ranging and Integrity Monitoring Stations) для прийому сигналів від європейської Galileо розпочалася у 2015 році.

 

Згідно з першими узгодженими сторонами планами, до 2017 року на території України планувалося розміщення трьох станцій RIMS системи EGNOS.

 

1 серпня голова Державного космічного агентства Павло Дегтяренко розповів в інтерв'ю Інтерфакс-Україна, що вже до кінця року на українській території планується розміщення першої системи RIMS.

 

Місцем розміщення першої станції RIMS стане Київський міжнародний аеропорт Жуляни.

 

"До кінця року сторони мають вирішити технічні питання для старту практичної фази співробітництва в проекті: українська сторона взяла на себе зобов'язання усунути перешкоди в прийомі радіосигналу, європейська - завезти в Україну і змонтувати обладнання станції", - розповів Дегтяренко.

 

Український приймач Galileo збудують в аеропорту Жуляни // Фото: iev.aero

 

Після запуску першої, пробної станції планується прийняти рішення про розміщення в Україні ще двох станцій EGNOS.

 

За словами голови Космічного агентства, Galileo є вигідним для України проектом, оскільки спрощує, здешевлює і робить більш точним отримання навігаційної інформації.

 

"Сьогодні ми можемо вибирати послуги двох з трьох діючих глобальних навігаційних супутникових систем (GPS, Galileo, ГЛОНАСС). Сподіваюся, що з появою можливостей прийому в Україні сигналу китайської Beidou ми зможемо обирати вже послуги трьох з чотирьох систем", - сказав він.

 

Дегтяренко також розповів, що Україна починає переговори з ESA з підготовки технічної угоди щодо співпраці в європейській програмі космічного моніторингу Copernicus.

 

"До кінця року планується ввести в експлуатацію першу чергу інформаційного хаба Copernicus-Україна для прийому, обробки і зберігання даних космічного моніторингу від сімейства європейських супутників ДЗЗ Sentinel", - розповів він.

 

Новини від Корреспондент.net у Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet.