В ЄС скептично сприйняли плани щодо Конституції
Ідею зміни Конституції, запропоновану Порошенком, європейські депутати сприйняли без великого ентузіазму.
Реагуючи на намір президента України Петра Порошенка про закріплення євроатлантичної інтеграції в Конституції - влада Брюсселя не вважає, що зараз актуально говорити навіть про перспективу членства України в Євросоюзі.
А кажучи про членство в НАТО, про План дій щодо членства України (ПДЧ) "і близько не йдеться", пише DW в четвер, 6 вересня.
Зазначається, що, з одного боку, ініціатива Порошенка значної уваги не привернула. Можливо, причина і в тому, що вона поки ще на ранніх етапах. З іншого боку, навіть ті, хто підтримує європейську та євроатлантичну перспективу для України, сприйняли ідею зміни Конституції без великого ентузіазму.
"Ми переконані, що більшість людей дивиться в напрямку Європи. І ми маємо це переконання незалежно від того, закріплено це в Конституції чи ні", - зауважив представник фракції Європейської народної партії постійний доповідач Європарламенту щодо України Міхаель Галер.
Але для Галера є питанням, чи є необхідність закріплювати таке бажання в Основному законі.
Його колега, соціал-демократ Кнут Флекенштайн називає беззаперечним правом українців вирішувати, що прописувати в своїй Конституції. "Втім, я вважаю за краще, щоб ми замість розмов про мрії про завтра зосереджувалися на сьогоднішній роботі. Є досить роботи, щоб спочатку імплементувати угоду про асоціацію", - зауважує член комітету Європарламенту у закордонних справах.
Євродепутат Ребекка Хармс з фракції Зелених називає Угоду про асоціацію між ЄС і Україною "надзвичайно важливим" кроком. "Реалізація того, про що вже домовилися, є шляхом, яким Україна врешті-решт зможе домогтися членства в ЄС", - наполягає член делегації Європарламенту по асоціації з Україною в інтерв'ю DW.
На думку Хармс, Україна зараз потребує інших "великих" рішень. Наприклад, необхідний новий закон про вибори. "Реформа виборчого права стабілізувала б демократію в Україні і зміцнила б фундамент для курсу на Євросоюз", - говорить політик з Німеччини.
Галер нагадує, що часто трапляється, коли реальність відрізняється від Конституції. Тому недостатньо просто мати "хороший текст". "Я хотіла б тієї реальності, яка приведе Україну до ЄС і НАТО. Вона буде тільки тоді, коли основні демократичні та інституційні реформи будуть незворотними", - наголошує депутат.
У прес-службі НАТО на запит DW лише вказали на декларацію саміту в Брюсселі, зокрема на таку цитату в ній: "Ми непорушні в нашій підтримці права України вирішувати своє майбутнє і зовнішню політику самостійно і без втручання ззовні. В світлі знову заявлених прагнень України до членства в НАТО, ми вірні нашим рішенням, прийнятим на саміті в Бухаресті".
Порошенко неодноразово заявляв, що хотів би провести референдум щодо членства в НАТО. Міхаель Галер застерігає: в Європі вже не раз траплялися ситуації, коли референдуми ставали майданчиком для висловлення невдоволення владою. "Якщо люди недостатньо задоволені урядом, то яке би питання цей уряд не поставив, люди спершу говорять "Ні!", - пояснює депутат.
Але є ризики навіть і без проведення референдуму. Галер висловлює надію, що у Верховній Раді під час голосування в другому читанні знайдуться 300 голосів "за". "Якщо ж не знайдуться, то це виставить в негативному світлі справжнє позиціонування (щодо підтримки європейської і євроатлантичної інтеграції в Україні. - прим.ред.)", - попереджає німецький політик.
Як повідомлялося, президент Петро Порошенко зареєстрував в парламенті проект змін до Конституції щодо прагнення інтеграції України в НАТО і Європейський Союз.
У Раді зміни до Конституції планують розглянути не раніше кінця вересня.
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet