Найвигідніша покупка. Китай про двигуни України

 

Китайські ЗМІ позитивно відгукнулися про українські двигуни, представлені на авіасалоні в Чжухаї минулого тижня.

 

Видання Гуаньча, авторами статті якого є китайські вчені та дослідники, розповіли про те, як двигуни, вироблені компанією Мотор Січ, позитивно вплинуть на розвиток авіапромисловості Китаю.

 

У США засуджували Україну за співпрацю з Китаєм у цій сфері, називаючи його "ударом в спину". Корреспондент.net розповідає подробиці.

 

Китай вчиться у Мотор Січі

 

6 листопада Китай вперше показав випробувальний зразок винищувача з векторним керуванням J-10В власного виробництва.

 

"Він виконав фігури вищого пілотажу, довівши успішне освоєння Китаєм технологій, пов'язаних з двигунами на векторному керуванні і стрімке просування у сфері авіаційних двигунів", - зазначає видання.

 

Йдеться про двигуни, які випускає українська компанія Мотор Січ. У матеріалі "Д-436 - найвигідніше придбання Китаю" вона називається "знаменитою компанією".

 

Морська держава. Китай обзавівся двома авіаносцями

 

 

"З огляду на досвід, накопичений цією компанією, Китаю є чому у неї повчитися", - зазначає автор.

 

На виставці були представлені чотири авіадвигуни: турбовентиляторні двигуни АІ-25ТЛК з малим ступенем двоконтурності, вертолітні двигуни ТВ3-117ВМА-СБМ1В, турбовентиляторний двигун Д-436-148ФМ, а також турбогвинтові двигуни МС-500В-C.

 

Найзначнішим серед цих двигунів є "нічим не примітний на вигляд" турбовентиляторний двигун Д-436-148ФМ, який використовується в цивільних літаках.

 

Особливості цього трикаскадного двигуна ефективно скорочують споживання пального, а, отже, підвищують його експлуатаційні характеристики. Подібні двигуни також виробляються англійською компанією Rolls-Royce.

 

Оволодіння китайською авіаційною промисловістю технологіями, пов'язаними з двигуном Д-436, може принести чимало плюсів, зазначається у статті.

 

Наприклад, він може замінити американський CF34-10A, вироблений компанією General Electric, в китайських регіональних пасажирських літаках ARJ-21.

 

Також у разі розробки військового зразка кращої альтернативи, ніж Д-436, Китаю не знайти, йдеться в статті. Д-436 значно перевершує свого конкурента за вагою, витратою пального і тягооснащенністю.

 

Цей двигун також може стати альтернативною силовою установкою для широкофюзеляжного пасажирського літака CR929, що спільно розробляється Росією і Китаєм.

 

На виставці також представили Xian Y-20 - перший китайський важкий військово-транспортний літак. Розроблений спільно з українським Антоновим / Фото EPA

 

За словами представника компанії Тянцзяо, що займається інвестиціями в авіабудівній сфері, чотири представлених двигуни можуть вироблятися в Китаї.

 

"Є надія, що для сфери виробництва авіаційних двигунів це стане такою ж гарною можливістю, як впровадження українського газотурбінного двигуна ГТД 25000, що дозволить заповнити прогалини в галузі виробництва тривальних, важких турбовальних і гвинтовентиляторних двигунів і сприяти бурхливому розвитку цієї галузі", - підбиває підсумок автор статті.

 

Удар у спину США

 

Реактивні двигуни були головною слабкістю китайської авіаційної промисловості як мінімум десятиліття, зазначає Washington Times.

 

Влітку цього року Китай поставив на озброєння один авіаносець і планує поповнити свій арсенал ще як мінімум трьома в процесі масштабного посилення своїх військових можливостей.

 

На ньому працюватимуть навчально-бойові літаки JL-10, за допомогою яких пілоти військово-морських сил Народно-визвольної армії КНР навчатимуться приземлятися на його борту.

 

Як зазначала тоді газета China Daily, перші 12 літаків оснащені двигунами українського виробництва.

 

Гонка наддержав. Навіщо США відродили Другий флот

 

15 серпня критики закликали адміністрацію президента США Дональда Трампа натиснути на Україну і змусити припинити продаж авіадвигунів Китаю - так само, як і інших товарів військового призначення.

 

Колишній радник комітету Сенату у закордонних справах Вільям Тріплетт наголосив, що Україна допомагає Китаю вирішити багаторічні проблеми.

 

"Ми ні за що не хочемо допомагати китайським пілотам вчитися приземлятися на авіаносцях швидкими темпами", - сказав він.

 

Інформація про те, що Китай починає використовувати JL-10 з українськими двигунами, з'явилася саме тоді, коли Пентагон оголосив про передачу військової допомоги для Збройних сил України на 200 мільйонів доларів.

 

"В цілому українці беруть гроші американських платників податків однією рукою, а іншою - б'ють американські військово-морські сили ножем у спину", - сказав Тріплетт.

 

Друга причина для Вашингтона натиснути на Київ полягає в тому, що вперше за багато десятиліть уряд США визнав Китай стратегічним суперником, зазначає Washington Times.

 

Електромагнітна гармата. Новітня зброя ВМС Китаю

 

Угоду про постачання двигунів для JL-10 було укладено з українською компанією Мотор Січ у 2016 році. Тоді ж відбулася поставка перших 20 двигунів, хоча загалом, згідно з домовленостями, їх має бути 250. За це Китай заплатить 380 мільйонів доларів, пише газета.

 

Пізніше в Мотор Січ відповіли, що критика пов'язана з "лобіюванням інтересів російських виробників".

 

"Це довгоочікувана допомога військово-промислового комплексу Росії. Такі методи мають всі ознаки недобросовісної конкуренції ", - йдеться в заяві Мотор Січі.

 

Відмова від ринку збуту в Китаї не вплине на боєздатність китайських ВПС, але призведе до погіршення ситуації в українській авіагалузі і звільнення фахівців з Мотор Січі, зазначається в повідомленні.

 

Українська зброя для Китаю

 

Китай залишається одним з головних покупців української зброї. Крім двигунів для тренувальних літаків, Київ продав Пекіну 50 дизельних двигунів для танків, а також газові турбіни для ескадрону міноносців Luyang-2 і Luyang-3.

 

У 2009 році Китай купив два українських малих десантних кораблі на повітряній подушці класу Зубр. Їхня поставка відбулася незадовго до початку вторгнення Росії в Україну й анексії Криму, зазначає Washington Times.

 

Волноплан. Китай випробував гіперзвукову ракету

 

Ще два таких кораблі будуть побудовані на території Китаю під наглядом українських фахівців.

 

У 2016 році Пекін також заплатив 45 мільйонів доларів Укроборонпрому за три літаки-заправники Іл-78м.

 

 

Крім того, свій перший авіаносець Китай купив в України в 1998 році і назвав його Ляонін. Спочатку цей корабель у 1985 році закладався в Миколаєві під назвою Рига, але після розпаду Радянського Союзу отримав ім'я Варяг.

 

Флагман Ляонін увійшов до складу китайського військово-морського флоту у 2012 році і вважається перлиною ВМФ Китаю.