Європарламент змінив обличчя. Кому правити в ЄС

 

Євросоюз запекло сперечався три дні, але зумів залагодити розбіжності, які могли призвести до кризи в найбільшому економічному і політичному союзі планети з населенням півмільярда осіб.

 

За підсумками багатогодинних дискусій лідери 28 країн узгодили кандидатури на ключові пости ЄС. Два з чотирьох ключових постів уперше займуть жінки. Корреспондент.net розповідає подробиці.

 

Як у Європарламенті ділили головний пост

 

З 23 до 26 травня у всіх державах-членах ЄС відбулися вибори в головний законодавчий орган Євросоюзу - Європейський парламент (ЄП). Уперше за два десятиліття явка на вибори перевищила 50 відсотків.

 

Європарламент позбавлений законодавчої ініціативи, але без його схвалення закони не приймаються, і він також має право вносити правки до законопроектів. Так було, наприклад, з газовою директивою, яку ЄП посилив через Північний потік-2.

 

У законодавчій гілці першу скрипку відіграє Європейська рада, що складається з глав усіх 28 держав ЄС і визначає політику союзу.

 

На цих виборах центристи позбулися впевненої більшості - і баланс влади змістився від консерваторів до лібералів.

 

 

Вибори кандидатів на ключові пости в керівництві Європарламенту оголили відразу кілька розколів у ЄС і поставили під сумнів єдність і працездатність блоку, що переживає складні часи через Brexit, підйом націоналізму і слабке економічне зростання.

 

За аналогією з національними лідерами - у кожної партії був свій кандидат на пост глави Єврокомісії, і передбачалося, що його займе лідер партії переможниці з політичних сил. Пост пророкували німцеві Манфреду Веберу, який обіцяв зробити все, щоб зупинити Північний потік-2.

 

Але в законах ЄС немає чіткого формулювання, що кандидат на пост голови Єврокомісії повинен вибиратися, "беручи до уваги вибори в Європарламент і провівши необхідні консультації".

 

Уже на першому саміті ЄС після європейських виборів стало ясно, що консенсусу немає. Тоді стали обговорюватися інші претенденти.

 

За ключовий пост - голови Єврокомісії, який займав Жан-Клод Юнкер, - сперечалися Німеччина і Франція, але досягнути компромісу між ними завадили країни Вишеградської четвірки за підтримки Італії, яка віддавна посварилася з Брюсселем через мігрантів.

 

Польщу, Угорщину, Чехію і Словаччину не влаштував пропонований заступник Юнкера, ексміністр закордонних справ Нідерландів Франс Тіммерманс, який на своєму посту вичитував їх за впадіння в авторитаризм.

 

Хто тепер головний в Європарламенті

 

Восени Єврокомісію очолить 60-річна Урсула фон дер Ляєн, давній соратник канцлера Анґели Меркель і перша із жінок на посаді міністра оборони Німеччини. При цьому Меркель - єдина з 28 членів ЄС, яка не голосувала за фон дер Ляєн. У її партії більшість не підтримала цю кандидатуру.

 

Як пише Politico, Урсулу фон дер Ляєн називають вундерфрау. Ця уродженка Брюсселя, шкільна королева краси, поліглот і мати сімох дітей отримала медичну освіту, написала дисертацію, прожила кілька років у США, а потім штурмом взяла висоти німецької політики.

 

Видання зазначає, що фон дер Ляєн з незмінною посмішкою на камеру ідеально підходить для цієї посади. У неї є необхідний досвід, політичний родовід і особисті якості, що дозволяють виконувати цю найважчу в ЄС роботу.

 

Урсулу фон дер Ляєн і Г'ю Джекман в оточенні зірок Голлівуду

 

Вона була одним з найпопулярніших німецьких політиків і улюбленицею ток-шоу, але на посаді міністра оборони Німеччини вона зазнала багато невдач, чим обвалила свій рейтинг. Видання вважає, що тепер важливе місце в кабінеті Меркель займе її наступниця Аннеґрет Крамп-Карренбауер.

 

Урсулу фон дер Ляєн називають проамериканським політиком. Вона проти поставок летальної зброї Україні, але закликає Захід поводитися більш жорстко з Росією для врегулювання ситуації на Донбасі.

 

Інший важливий пост - голови Європейського центрального банку - відійде другій найбільшій країні блоку - Франції. Його займе 63-річна глава Міжнародного валютного фонду Крістін Лаґард.

 

Крістін Лаґард // Фото: EPA

 

Поляка Дональда Туска на чолі Європейської ради змінить 43-річний бельгійський прем'єр Шарль Мішель. Напередодні він пообіцяв працювати над будівництвом "єдиної Європи, яка поважає національне розмаїття".

 

Шарль Мішель // Фото: EPA

 

А за зовнішню політику Євросоюзу замість італійки Федеріки Могеріні відповідатиме 72-річний міністр закордонних справ Іспанії, соціаліст Жозеп Боррель, який називає Росію "старим ворогом".

 

Ще у 2006 році Боррель посперечався з російським президентом Володимиром Путіним про Україну на офіційній зустрічі. Іспанський політик звинуватив Москву на початку енергетичної кризи в Україні.

 

"Ми повинні подякувати Путіну за те, що взимку він перекрив Україні газовий вентиль, адже саме тому ми ведемо тут дискусії про спільну енергетичну політику", - заявив тоді політик, який займав посаду голови Європарламенту.

 

Жозеп Боррель // Фото: EPA

 

Найслабшу посаду - голови Європарламенту - займе італійський політик Давид Сассолі. Він стане наступником італійця Антоніо Таяні.

 

Кандидатуру 63-річного соціал-демократа, колишнього тележурналіста Сассолі підтримали, зокрема, члени консервативної Європейської народної партії, яка, за підсумками виборів до Європарламенту наприкінці травня, отримала найбільше мандатів.

 

Давид Сассолі // Фото: EPA

 

Новини від Корреспондент.net у Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet.