Судова реформа Зеленського. За що критикує ЄС

Посли Канади, Великобританії, Німеччини та Євросоюзу заявили про стурбованість законопроектом про реформу судової системи України.

Верховна Рада 236 голосами прийняла закон про перезапуск судової реформи, який знижує роль Верховного суду. За законопроект голосувала лише фракція Слуга народу. Проти - фракції Голос, Європейська солідарність і Опозиційна платформа - За життя.

Головні зміни: зменшення складу Верховного суду, введення нового порядку формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів, створення Комісії доброчесності та етики, розширення переліку посад, на які поширюється люстрація.

Ініційовану президентом Володимиром Зеленським реформу розкритикували як експерт і самі судді, так і західні партнери України. Корреспондент.net розповідає подробиці.

Що змінює законопроект Зеленського

1. Склад Верховного суду скоротиться з 192 до 100 суддів. Заробітна плата суддів ВС зменшується з 75 до 55 неоподатковуваних прожиткових мінімумів, тобто до 110 тисяч гривень.

2. Склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів, яка відповідає за формування суддівського корпусу, переведення суддів і забезпечення їхнього відповідного кваліфікаційного рівня, скоротиться з 16 до 12 членів. Чинний на сьогоднішній день склад розпускається.

3. Склад кваліфікаційної комісії буде вибирати конкурсна комісія, що складається з трьох представників Ради суддів і трьох міжнародних експертів. Обирати колишніх членів Вищої ради правосуддя забороняється. Раніше вона обиралася з'їздом суддів, Радою, президентом.

Закон про імпічмент. Чому не буде працювати

4. При Вищій раді правосуддя створять Комісію доброчесності та етики, яка буде складатися з трьох представників самої ВРП, а також трьох міжнародних експертів.

Вона буде відповідати за призначення і звільнення суддів і покарання за дисциплінарні проступки. При цьому міжнародні експерти, які увійдуть до Комісії, будуть мати право вето, а члени ВРП - ні.

5. Розширюється список посад, на які буде поширена люстрація. До нього увійдуть керівники ВККС і Державної судової адміністрації, які працювали з 21 листопада 2013 року по 19 травня 2019 року, щонайменше один рік.

За що критикують

Посли Канади, Великобританії, Німеччини та Євросоюзу випустили спільне звернення, в якому йдеться про їхню стурбованість законопроектом про реформу судової системи.

Звернення послів було направлено до голови Верховної Ради Дмитра Разумкова, прем'єра Олексія Гончарука та голови Офісу президента Андрія Богдана.

У листі посли вітають і підтримують "високий рівень амбіцій", який демонструє новий уряд України, і поділяють думку, що судова реформа лежить в основі успішної трансформації України.

Але водночас посли зазначають, що турбуються стосовно "відповідності деяких елементів законопроекту принципам незалежності суддів".

Сумніви у дипломатів викликає повторний відбір суддів Верховного Суду і скорочення їхньої кількості "без чіткої процедури і незрозумілими термінами", а також ймовірне підпорядкування нової Вищої кваліфікаційної комісії суддів нереформованій Вищій раді правосуддя.

Також посли вважають, що вимоги про створення конкурсної комісії з відбору членів ВККС і Комісії з питань доброчесності та етики при ВРП, зокрема щодо участі та залучення міжнародних експертів, повинні бути переглянуті.

Провал монобільшості. Підсумки першого місяця Ради

Посли західних країн запропонували зустрітися з українською владою, щоб обговорити ризики для реформи та можливі альтернативні рішення.

"Ми також рекомендуємо вам співпрацювати з Венеціанською комісією для повного забезпечення відповідності закону нашим спільним цінностям", - наголошується в заяві.

Як заявив глава фракції Слуга народу Давид Арахамія, парламентарії врахували критику експертів і міжнародних партнерів щодо законопроекту про судову реформу.

"Ми врахували ті правки, які нам міжнародні експерти давали, і немає жодної стурбованості. Багато людей, особливо ті активісти, які фактично були дуже проти, вони зараз пишуть хвалебні пости і кажуть - "Це нормальна реформа", - заявив він.

Глава Верховного суду України Валентина Данішевська, в свою чергу, вважає, що прийнятий закон спрямований на руйнування судової системи.

"Я не вважала б те, що відбувається, судовою реформою. Тому що судовій реформі повинен передувати бодай аналіз того, що вже зроблено, які проблеми існують, побачити кілька альтернатив вирішення цих проблем, а потім у співпраці з судовою гілкою влади знайти найкращі шляхи", - сказала Данішевська в ефірі Радіо Свобода.

При цьому, за її словами, будь-яких конкретних причин "фактичного руйнування" Верховного суду влада не озвучує.

"Без претензій руйнується ВСУ. Зменшується кількість суддів вдвічі. Це при тому що на розгляді у ВСУ перебуває величезна кількість справ. Ті, які ми отримали від своїх попередників, від тих, хто раніше розглядав касаційні скарги, а також до нас щодня надходить 360 звернень", - сказала суддя.

Данішевська акцентувала увагу на тому, що судова система і так страждає від нестачі кадрів, а новий закон б'є саме в це хворе місце.

"Верховний суд України є тим органом, який буде приймати остаточне рішення не тільки у справах (бізнесмена Ігоря - ред.) Коломойського, а й з виборів на непідконтрольних територіях. Тому, напевно, незалежний ВСУ не дуже влаштовує чинну владу. Оскільки і причин немає , і пояснень немає", - вважає суддя.