Чекають на кризу. ЄС посилює політику щодо мігрантів

 

Єврокомісія підготувала пакет поправок до міграційного законодавства. Нова стратегія охоплює всі аспекти міграційної політики і пропонує, з одного боку, жорсткіше контролювати кордони і відсівати нелегальних мігрантів вже на в'їзді в ЄС, а з іншого - забезпечити більш ефективну інтеграцію біженців.

 

Перед прийняттям нового законодавства очікуються тривалі переговори між країнами Євросоюзу, які по-різному відносяться до прийому мігрантів. Тим часом на європейських кордонах назріває нова криза через події в Східному Середземномор'ї. Корреспондент.net розповідає подробиці.

 

 

Нелегалів розвернуть на кордоні

 

З кульмінації міграційної кризи в 2015 році Євросоюзу не вдається реформувати законодавство про надання притулку. Основні проблеми завжди викликав пункт про розподіл мігрантів по державах - членах ЄС.

 

Найбільше навантаження відчувають Італія і Греція, куди прибуває основна маса біженців. Однак східноєвропейські країни, такі як Угорщина і Польща, категорично відмовляються приймати біженців за квотами.

 

23 вересня голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн офіційно представила підготовлений в Брюсселі пакет поправок до міграційного законодавства Євросоюзу.

 

"Міграція - це складна, комплексна проблема. І старі системи поводження з нею в Європі сьогодні більше не працюють. Єврокомісія пропонує розпочати з чистого аркуша", - заявила фон дер Ляєн.

 

Запропоновані Єврокомісією правки повинні зробити систему менеджменту міграції в ЄС "передбачуваною і надійною".

 

"Ми впораємося з цим спільно, всім Союзом", - підкреслила колишній міністр оборони Німеччини.

 

Єдиної системної політики у міграційній сфері у Євросоюзу досі немає. Пропоновані інститутами блоку заходи часто на практиці або не приймаються, або пробуксовують під час спроби їх реалізувати.

 

Пакет, представлений фон дер Ляєн, повинен забезпечити баланс "між відповідальністю і солідарністю" і, таким чином, усунути всі недоліки попереднього досвіду.

 

Одна з основних умов - довіра, як між країнами-членами, так і з боку громадян.

 

Поправки враховують різні аспекти міграційної сфери: контроль і посилення на кордонах, відсіювання нелегалів, надання притулку й інтеграція, відносини з іншими країнами.

 

У документі також враховуються й особливості приймаючої сторони, зокрема її географічне положення і ставлення до мігрантів.

 

Пропонується система глибокої перевірки, за якою у всіх прохачів притулку, які прибуватимуть, буде встановлюватися особа і зніматимуться відбитки пальців. Вони також будуть проходити перевірку безпеки і медичний огляд.

 

Мігрантів, які не отримають право на прохання притулку після цих процедур, будуть відправляти додому, заявив заступник глави Єврокомісії Маргарітіс Схінас.

 

"Вважаю, що ця перспектива змусить багатьох з них двічі подумати, перш ніж здійснити небезпечну і дорогу подорож до Європи тільки заради того, щоб негайно вирушити додому", - зазначила єврокомісар з питань внутрішніх справ Ільва Юганссон.

 

Прискориться не тільки процедура відправки нелегальних мігрантів назад, але і надання притулку, запевняють в Єврокомісії. Члени Євросоюзу або приймають у себе певну кількість легальних біженців, або беруть участь в репатріації нелегалів.

 

Шукати новий підхід до вирішення спільної міграційної проблеми Європи змусила криза 2015-2016 років. Тоді в Італію, Грецію, Іспанію й Угорщину хлинули потоки із сотень тисяч вихідців з країн Африки та Близького Сходу.

 

Незважаючи на мільйони заявок на надання притулку, країнам Східної Європи вдавалося залишатися осторонь як від дискусії з питання, так і від прийому біженців.

 

Європі все ж вдалося значно знизити кількість заявок на притулок в останні роки і подолати кризу. Раніше Корреспондент.net розповідав, чи впоралась Німеччина з кризою міграції через п'ять років.

 

Однак в цьому місяці дискусії на цю тему різко загострила масштабна пожежа, яка практично знищила табір для мігрантів Моріа на грецькому острові Лесбос.

 

В один день без притулку залишилися майже 13 тисяч осіб. Частина з них ще чекають на рішення за заявками про отримання притулку, але частина вже формально перебувала під захистом ЄС і продовжувала жити в нелюдських, як вважали багато високопоставлених відвідувачів табору, умовах.

 

"Моріа - це ненормально. Міграція - це нормально. І ми повинні справлятися", - рішуче заявила наприкінці минулого тижня єврокомісар з питань внутрішніх справ Ільва Юганссон.

 

 

Криза в Східному Середземномор'ї

 

Геополітична ситуація в Східному Середземномор'ї рідко буває спокійною, але в останні місяці вона стає гарячою навіть за регіональними стандартами.

 

Ліван і до вибуху страждав від нескінченних економічних криз, а потім відбувся серпневий вибух, який знищив значну частину запасів продовольства в країні і завдав майже фатального удару по народному духу.

 

Пандемія коронавірусу продовжить посилювати ситуацію в Лівані. Такий ідеальний шторм цілком може спровокувати масовий вихід ліванських громадян, не кажучи вже про мільйони біженців із Сирії і Палестини, які знайшли хиткий притулок в країні, пише Project Syndicate.

 

Очікується, що настання холодної погоди посилить пандемію, а сувора зима призведе до серйозних проблем в Лівані, тому для Кіпру, Греції, Туреччини та Євросоюзу було б логічно почати підготовку до потенційної нової хвилі біженців з країн Леванту.

 

У найгіршому сценарії пересування мігрантів через крижані води і холодні землі буде поєднуватися з убивчою зимовою хвилею COVID-19, що створить ще більш серйозні гуманітарні проблеми в Східному Середземномор'ї, кажуть автори проекту Phoenix, який вивчає вплив пандемії на мігрантів на Кіпрі.

 

Ситуація в Східному Середземномор'ї, що загрожує потенційною міграційною кризою й ескалацією регіональних протиріч, зараз напружена сильніше, ніж за багато років, кажуть експерти.

 

Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet