Зближення з Україною. Стратегічна реформа НАТО

 

Міністри закордонних справ 30 країн НАТО обговорили можливі реформи організації. На конференції було вирішено продовжити зміцнення позицій в регіоні Чорного моря на тлі "посилення російської військової присутності в Криму".

 

У зв'язку з цим члени НАТО висловили намір поглиблювати співпрацю з Україною і Грузією. Про це також йдеться в доповіді експертів про реформування альянсу НАТО до 2030 року. Корреспондент.net розповідає подробиці.

 

 

 

Міністри закордонних справ 30 країн Північноатлантичного альянсу на цьому тижні обговорювали можливі реформи організації в режимі відеоконференції. Обговорювався проект НАТО-2030 Підготовка до викликів майбутнього, Росія і ситуація в Афганістані.

 

"Ми адаптуємо політику стримування, що проводиться НАТО щодо дестабілізуючих дій Росії. Одночасно з цим ми всі вважаємо, що діалог з Росією має бути продовжений", - заявив генсек НАТО Єнс Столтенберг.

 

Стратегічна концепція альянсу, яка існує сьогодні, була розроблена в 2010 році, "коли ще зберігалися надії, що час великих розбіжностей з Росією пройшов", підкреслив він.

 

У ній говориться: "Зараз євроатлантичний безпековий простір живе у мирі". Але потім пішла анексія Криму та війна на Донбасі. НАТО, крім Росії, також бачить загрозу в діях Китаю щодо "реалізації своїх планів світової держави".

 

У ході онлайн-зустрічі представили 67-сторінкову доповідь, яка стала результатом незліченних компромісів між десятьма експертами, які відбувають службу з кінця березня для роздумів про стратегічну адаптацію НАТО до 2030 року.

 

Програма складається зі 138 пунктів. Метою пропонованих реформ називається поліпшення політично взаємодії всередині альянсу і прискорення прийняття рішень.

 

Одним з пунктів є обмеження можливості блокування рішень альянсу окремими членами, які не дозволять, наприклад, Угорщині заморожувати спільну роботу альянсу з Україною через політичні розбіжності.

 

"Політичні розбіжності всередині НАТО небезпечні, тому що вони дозволяють зовнішнім гравцям, і зокрема Росії і Китаю, використовувати їх і отримувати вигоду з окремих союзників таким чином, щоб поставити під загрозу їх колективні інтереси і їх безпеку", - йдеться в доповіді.

 

В результаті, вони всі разом відмежовуються від стратегічного діалогу, ініційованого президентом Франції Еммануелем Макроном з Росією влітку 2019 року, відзначає газета Le Monde.

 

"Спроби НАТО налагодити конструктивне партнерство і залучити Росію в створення архітектури євроатлантичної безпеки після закінчення холодної війни, були відкинуті назад", - йдеться в документі.

 

Експерти вважають, до 2030 року Москва збереже статус головної військової загрози для НАТО. Тому альянс у відносинах з Росією підтримуватиме подвійний підхід: стримування і діалог.

 

Постійний представник США при НАТО Кей Хатчінсон, зі свого боку, охарактеризувала Росію як "недоброзичливу" державу і виступила з дуже чіткою заявою.

 

"Ми подбаємо про те, щоб наше стримування і наша оборона відповідали тому рівню, який необхідний, щоб гарантувати, що (вплив Росії) не зачепить нікого з наших союзників чи партнерів", - сказала дипломат.

 

У доповіді наводиться практично повний огляд російського військового арсеналу. Крім космічних можливостей, надшвидкісних і важко перехоплюваних ракет та ракет з ядерним двигуном, що становлять комплект "непереможної зброї" Росії, Москва також помітно наростила свій потенціал радіоелектронної боротьби.

 

У доповіді згадуються комплекс Москва-1 з радіусом дії 400 кілометрів і комплекс Борисоглібська-2, "здатний створювати перешкоди для мобільного супутникового зв'язку і радіонавігаційних пристроїв".

 

 

 

За підсумками другого дня зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів НАТО Столтенберг заявив, що НАТО збільшує свою присутність у Чорному морі, реагуючи на нарощування Росією військової присутності в Криму.

 

Чорноморський регіон має стратегічне значення для НАТО і всіх її союзників, зазначив генсек альянсу.

 

"Росія продовжує порушувати суверенітет і територіальну цілісність Грузії та України. Вона нарощує свою військову міць у Криму і все активніше розгортає сили в Чорноморському регіоні. НАТО відповідає на це, посилюючи нашу присутність на суші, на морі і в повітрі", - сказав він.

 

У зв'язку з цим, як дав зрозуміти Столтенберг, особливого значення набуває розвиток відносин з Україною і Грузією.

 

Зміцнення безпеки в Чорноморському регіоні обговорювалося на окремій сесії, куди були запрошені глави МЗС України і Грузії Дмитро Кулеба і Давид Залкаліані.

 

Про те, що альянсу необхідно і далі зміцнювати партнерство з Києвом і Тбілісі, йдеться і в доповіді експертів про реформування альянсу НАТО-2030.

 

"Двері [в альянс] повинні залишатися відчиненими для всіх європейських демократій, які прагнуть приєднатися до структур НАТО", - йдеться в документі.