Боявся війни. Спогади Єльцина про розвал СРСР

 

На роль людини, яка "розвалила Радянський Союз", претендентів вистачає. Тут і Борис Єльцин, і Михайло Горбачов, і Джордж Буш-старший разом з Рональдом Рейганом і ще маса політичних діячів.

 

Президентський центр Бориса Єльцина опублікував відеоінтерв'ю Бориса Єльцина, в якому він згадує свої відносини з Горбачовим і суперечки в момент розпаду СРСР.

 

 

"Все почалося з 19-ї партконференції, коли я зрозумів, що нам з Горбачовим не по дорозі. Ці його напівзаходи, це його забалакування - це ні до чого не приведе. Цей його "покращений соціалізм", знову нова форма соціалізму - це не той шлях для країни, і ми повинні були розійтися з ним", - згадує Єльцин.

 

За його словами, тоді виникло побоювання, що протистояння може перейти в громадянську війну: тому, зазначив Єльцин, діяти потрібно було максимально акуратно, і він вирішив тягнути з новим Союзним договором.

 

"Я з ним не був згоден щодо головних двох пунктів, у чому ущемлювалася Росія. Що всі податки йдуть у союзну казну, і союзна скарбниця знову починає ділити. І що залишиться Росії - нікому не відомо. Я був категорично проти цього, вважав, що треба наймати союзні органи для виконання союзних функцій. Наймати і платити їм. Кожна республіка оплачує за виконання цих функцій якусь свою частку, а податки залишають у себе", - пояснив він.

 

 

Саме з цього питання їх думки з останнім генеральним секретарем ЦК КПРС розійшлися, підкреслив Єльцин. Потім, коли стало зрозуміло, що СРСР розвалюється, надійшла пропозиція про створення конфедерації держав, проте Горбачов не погодився з таким варіантом, додав екс-президент. "А могло б його врятувати ще щось на зразок Швейцарської Конфедерації", - вважає Єльцин.

 

Радіо Свобода

 

 

Зміни в економічному і політичному житті СРСР, що відбувалися з середини 1980 років, призвели до поглиблення протиріч між центром і союзними республіками. Щоб зупинити процес розпаду, в березні 1991 року відбувся референдум про збереження Союзу: за висловилися 76,4 відсотка громадян. На цій основі влада розробила проект з укладення договору федерації "Про Союз суверенних республік". Підписання мало відбутися 20 серпня, проте зірвалося через серпневий путч. Після цього 11 союзних республік послідовно прийняли рішення про вихід з СРСР.

 

Восени 1991 року підготували новий проект Союзного договору зі створення "Союзу Суверенних Держав" - як конфедерації незалежних країн. Його попереднє підписання запланували на 9 грудня, але напередодні президенти Росії та України Борис Єльцин і Леонід Кравчук, а також голова Верховної Ради Білорусі Станіслав Шушкевич у Біловезькій пущі уклали угоди, після ратифікації яких Радянський Союз перестав існувати.

 

Сам Горбачов кваліфікував дії Єльцина, Кравчука і Щушкевича як антиконституційні. 21 грудня в Алма-Аті керівники 11 з 15 колишніх союзних республік (крім Литви, Латвії, Естонії та Грузії) підписали Протокол до Угоди про створення СНД, а також Алма-Атинську Декларацію, в якій були підтверджені основні цілі та принципи співдружності.

 

25 грудня о 19:00 в прямому ефірі Центрального телебачення Горбачов виступив з 11-хвилинним зверненням до народу, в якому заявив про відхід.

 

«В силу ситуації, що склалася з утворенням Співдружності Незалежних Держав, я припиняю свою діяльність на посту Президента СРСР. Приймаю це рішення з принципових міркувань. Я твердо виступав за самостійність, незалежність народів, за суверенітет республік. Але одночасно і за збереження союзної держави, цілісності країни. Події пішли іншим шляхом. Взяла гору лінія на розчленування країни і роз'єднання держави, з чим я не можу погодитися», - сказав політик на початку виступу.

 

 

На початку грудня радник Єльцина Сергій Шахрай заявив, що покладати всю відповідальність за розвал Радянського Союзу на першого президента Росії Бориса Єльцина і на останнього лідера СРСР Михайла Горбачова несправедливо.

 

Він зазначив, що обидва політики прийшли до влади, коли радянська держава вже тріщала по швах. Звинувачувати в усьому треба колишнє керівництво, яке розвалило економіку і влаштовувало політичні інтриги замість того, щоб вирішувати реальні проблеми, вважає Шахрай.

 

 

«Доля так розпорядилася, що коли я опинився на чолі держави, вже було зрозуміло, що з країною негаразд, - визнав Горбачов. - Всього багато: землі, нафти і газу, інших природних багатств, та й розумом і талантами Бог не обділив, а живемо куди гірше, ніж у розвинених країнах, все більше відстаємо від них. Причину було вже видно - суспільство задихалося в лещатах командно-бюрократичної системи. Приречене обслуговувати ідеологію і нести страшний тягар гонки озброєнь, воно - на межі можливого».

 

 

Новини від Корреспондент.net у Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet