Обмін санкціями. Китай пішов на ескалацію з ЄС

 

Євросоюз ввів санкції проти Китаю, Росії, Північної Кореї, Лівії, Еритреї та Південного Судану за порушення прав людини. У центрі уваги опинився Китай, який пішов на ескалацію стосунків і ввів непропорційні санкційні заходи. Пекін також накинувся з критикою на західні фірми. Корреспондент.net розповідає подробиці.

 

 

 

Рада Євросоюзу ввела санкції проти 11 осіб і чотирьох організацій з Росії, Китаю і ще кількох країн за їх причетність до грубих порушень прав людини. Ці заходи міністри закордонних справ 27 країн ЄС затвердили на своєму засіданні в Брюсселі 22 березня.

 

Виконавчі органи Євросоюзу працювали над механізмом, що дозволяє вводити санкції за порушення прав людини по всьому світу проти осіб та організацій, причетних до порушення прав людини в усьому світі, кілька років.

 

Новий інструмент досить обмежений, оскільки йдеться про персональні санкції. Особам зі списку заборонений в'їзд до ЄС, а їхні активи на території країн-членів спільноти заморожуються.

 

Санкції проти чотирьох осіб і однієї організації з Китаю введені за звинуваченням у порушенні прав людини, переслідування, тортури і безсудні страти в Синьцзян-Уйгурському автономному районі Китаю, де проживає тюркомовна народність уйгури.

 

Під обмеження потрапили партійні функціонери і силовики з провінції Синьцзян, а також відділу безпеки синьцзянських виробничо-будівельного корпусу.

 

На початку 2021 року США оголосили дії Китаю щодо уйгурів у Сіньцзян-Уйгурському автономному районі геноцидом і злочинами проти людяності. Китай, як мінімум, з березня 2017 року активізував багаторічну кампанію репресій проти уйгурських мусульман, відзначали тоді в Держдепі.

 

Правозахисні організації повідомляють, що більше одного мільйона уйгурів і представників інших мусульманських меншин перебувають у так званих таборах для перевиховання, де їх примушують відмовитися від їх релігії, культури і мови.

 

Переслідування уйгурів почалося в 2009 році після заворушень в Урумчі, адміністративному центрі Синьцзяна, в ході яких загинули сотні людей, і посилилося після того, як деякі уйгури примкнули до терористичної організації "Ісламська держава".

 

Пекін запустив тотальну систему контролю за жителями регіону. Свої дії він пояснює профілактикою ісламського тероризму та екстремізму, а табори називає місцями для "професійної підготовки". Детально про це - в матеріалі Концтабори для мільйонів уйгурів.

 

На відміну від інших країн, Китай відреагував на європейські санкції в лічені години. На думку міністерства закордонних справ КНР, це рішення ЄС "грунтується ні на чому іншому, як на брехні і дезінформації", а також є "грубим втручанням у внутрішні справи Китаю".

 

У відповідь Пекін ввів санкції відразу проти десяти фізичних осіб і чотирьох організацій з ЄС. Йдеться про вчених, євродепутата, Комітет з питань політики і безпеки Ради ЄС, а також підкомітет з прав людини Європарламенту.

 

Попередні серйозні санкції відносно Китаю Євросоюз вводив у 1989 році, заборонивши торгівлю озброєннями за придушення протестів на площі Тяньаньмень. Після цього були прийняті санкції у 2020 році відносно двох китайських хакерів і однієї компанії за кібератаки.

 

КНР наполягає на тому, щоб Брюссель "усвідомив свою неправоту і виправив допущену помилку". В іншому випадку, за словами китайської влади, ЄС може зіткнутися з серйозними наслідками.

 

Відразу кілька країн Євросоюзу викликали у свої міністерства закордонних справ послів Китаю.

 

Так, МЗС Німеччини запросило дипломатичного представника КНР на "невідкладну розмову". Статс-секретар у німецькому зовнішньополітичному відомстві Мігель Бергер назвав рішення китайської сторони невідповідним кроком. Заходи Пекіна створюють непотрібну напругу у відносинах Євросоюзу і Китаю, відзначив він.

 

Глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель, своєю чергою, висловив жаль у зв'язку з санкціями з боку Китаю.

 

"Китай помстився на ці санкції. Замість того, щоб змінювати свою політику і розглянути наше законне занепокоєння, Китай знову закрив очі. Ці заходи викликають жаль і неприйнятні", - сказав Боррель на прес-конференції за підсумками засідання міністрів закордонних справ країн ЄС.

 

Брюссель закликає Пекін до діалогу з питання прав людини. Боррель стверджує, що не хоче, щоб сторони прийшли до конфронтації.

 

Проте 25 березня Китай запустив широку кампанію проти західних компаній: державні ЗМІ, відомі публічні персони та інтернет-користувачі напали з різкою критикою на шведський концерн H&M, спортивні марки Adidas і Nike та цілий ряд інших західних фірм.

 

"Китайський народ не допустить, щоб деякі іноземці їли китайський рис і при цьому розбивали його посуд. Китайський ринок відкритий для іноземних підприємств. Однак ми будемо захищатися від злісних нападок на Китай, що базується на чутках і брехні та підривають інтереси Китаю", - заявив один з представників зовнішньополітичного відомства КНР.