В Україну надійшла велика партія нафтохімічної сировини
Додавання бутан-бутиленової фракції в бензин і зріджений газ призводить до різкого погіршення якості продукту, стверджують експерти.
Компанія катма груп, яка є постачальником палива для мережі АЗС БРСМ-Нафта, імпортувала в травні-червні 2 836 тонн бутан-бутиленової фракції (ББФ). Ця нафтохімічна сировина має схожі зі зрідженим газом характеристики, повідомляє Enkorr з посиланням на Консалтингову групу А-95 в середу, 7 липня.
Зазначено, що залізничні партії ББФ були поставлені з Мозирського НПЗ на нафтогазозберігаючий комплекс БРСМ в село Переяславське (Київська область).
Бутан-бутиленова фракція - побічний продукт установки каталітичного крекінгу, отриманий в процесі зупинки Мозирського НПЗ, з вмістом близько 50% бутиленів. Традиційний спосіб застосування ББФ - підвищення октанової кількості бензинів і в якості сировини для виробництва синтетичного каучуку. В Україні основною сферою застосування цієї сировини є змішання з товарним зрідженим газом з метою зниження його собівартості й підвищення прибутку від продажів. Водночас побічним ефектом такого змішання є втрата якості газу через високу корозійність ББФ і підвищений показник залишку, що не випаровується.
"Жодна українська мережа АЗС не купує ББФ, який у випадку з Мозирським НПЗ є відходом нафтопереробного виробництва. У Переяславському, куди БРСМ транспортує цю сировину, технологічно є можливість його додавання як в зріджений газ, так і в бензин. В обох випадках це призведе до різкого погіршення якості продукту", - прокоментував фахівець Консалтингової групи А-95 Артем Куюн.
Аналогічну думку висловив аудитор із сертифікації нафтопродуктів ОС Серт АСУ Олександр Лютий.
"Бутан-бутиленова фракція не є товарним продуктом, це сировина для отримання інших нафтохімічних продуктів шляхом складної переробки. Від товарного автогазу його відрізняє підвищений вміст вуглеводнів С5 і вище, а також зміст дієнових вуглеводнів, тому залишок після випаровування буде сильно перевищувати норму", - каже Олександр Лютий.
За словами технічних фахівців, використання ББФ як автогазу може завдати серйозної шкоди паливній системі транспортного засобу.
"Будуть страждати редуктори, газові фільтри і форсунки. Залишок, що не випаровується, після нагрівання газу в редукторі випадає в осад у вигляді маслянистої рідини, що негативно позначається на точності роботи газових форсунок, блокує роботу клапанів в редукторі і знижує пропускну здатність газових фільтрів", - заявив технічний директор мережі СТО Profigas Євген Устименко.
За словами Артема Куюна, сенс операції змішування ББФ зі зрідженим газом полягає в отриманні додаткового прибутку.
"Завезена на нафтобазу БРСМ фракція дешевша від товарного скрапленого газу Мозирського НПЗ в цей період на $65-90/т, або на 1,17-1,55 грн/л. На закупленій партії ББФ, реалізованій за ціною скрапленого газу, заробіток складе до 7 млн грн", - розповів експерт А-95.
Він також допустив, що для підвищення октанового числа частина ББФ може бути змішана зі стабільним бензином, який виробляється на галицькому міні-НПЗ, що належить виробничій ланці БРСМ компанії Стандарт Ойл 2000. Однак в даному випадку отриманий продукт буде мати наднормативний тиск насичених парів, що вкрай небезпечно в літній період.
Видання нагадує, що в 2020 році група БРСМ закупила 117 тис. т сировини і компонентів для виробництва нафтопродуктів. За підсумком січня-травня 2021 року група є одним з лідерів з імпорту безакцизних розчинників. Продаваний в мережі БРСМ бензин з октановим числом 95 і альтернативне паливо виробляється ТОВ Стандарт Ойл 2000 року на міні-НПЗ в Гадячі і нафтобазі в селі Переяславському. Вона ж виробляє частину дизельного палива, рецептура якого невідома.
На основі проведення лабораторних досліджень експерти Консалтингової групи А-95 також вважають, що додаткової дії з боку технологів БРСМ зазнає і бензин А-92, в якому навесні 2021 року був виявлений вміст моно-метил-аніліну (ММА) - забороненої до використання в Україні, Європі та США октанозбільшувальної присадки.
Нагадаємо, цього тижня в Україні зросли роздрібні ціни на паливо. Зростання цін стало результатом коригування вартості палива відповідно до постанови Кабміну про граничну торговельну націнку.