МГЗ відповів екологам на загрозу катастрофи через шламосховища

 

На Миколаївському глиноземному заводі неможлива екологічна катастрофа через сховища відходів червоного шламу за типом тієї, що сталася в 2010 році в Угорщині через прорив дамби. Про це йдеться в заяві директора МГЗ з виробництва Володимира Красноярського у відповідь на заяви екологів.

 

 

За його словами, на сьогодні можливість подібних катастроф виключена. Зокрема, перше шламосховищ МГЗ, що межує з річкою, виведено з експлуатації, йде його рекультивація.

 

"Ми практично повністю закрили чашу "Б" на березі - 64 гектари вивели з експлуатації. Там тепер травичка росте. Але це величезна робота і непростий дорогий проект рекультивації - прибрати воду, шар за шаром привести ділянку в порядок, щоб потім її можна було використовувати для інших потреб, наприклад, під спортмайданчики. Це планова робота, займаємося другою частиною першого шламового поля", - розповів Красноярський.

 

Він зазначив, що на МГЗ існує авторський нагляд спеціалізованого підприємства.

 

"По суті шламосховище - це гідроспоруда. Зрозуміло, що у нього є термін експлуатації і через якийсь час його треба закривати. Ми постійно моніторимо стан дамби, виробляємо виміри, є спеціальні свердловини, п'єзометри. По території понад 500 точок забору, включаючи свердловини до 60 метрів глибиною. Сертифікована лабораторія проводить 20 тис. аналізів на рік", - говорить чиновник.

 

Красноярський також уточнив, що у спрощеному вигляді технологія виглядає так: невеликі ділянки на шламосховищі захищаються, потім викачується вода, засипається зверху більш щільним грунтом, ще раз відкачується вода. Далі ущільнюється технікою і засипається шаром супісу. Далі там починає рости трава, якої зараз 64 гектари.

 

Таким чином, більше половини першого шламосховища рекультивовано і виведено з використання. Воно служить тільки для прийому води з другого шламосховища - передбачено технологічним проектом.

 

Крім того, сьогодні МГЗ будує ставок-накопичувач, який часто помилково називають новим шламосховищем. Він потрібен для завершення рекультивації.

 

"У річку від нас взагалі нічого не потрапляє, абсолютно! З проммайданчика ми все збираємо і знову відправляємо у виробництво. І добираємо поступово нову воду. До речі, водовід Дніпро - Миколаїв місто отримало саме завдяки будівництву заводу", - розповідає він.

 

За словами Красноярського, показуючи фотографії десятирічної давності і розповідаючи про екологічну катастрофу, намагаються маніпулювати громадською думкою і атакувати підприємство.

 

Нагадаємо, в кінці травня громадська організація Стоп Шлам повідомила, що суд зобов'язав Миколаївський глиноземний завод відшкодувати моральну шкоду 1279 асоційованим членам організації в розмірі 9,2 млрд гривень.

 

Працівники заводу влаштовують мітинги, вимагаючи скасувати рішення. За їх словами, такий штраф повністю зупинить роботу підприємства.

 

 

Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet