Про що говорять резонансні слова Лукашенка про Крим

 

Білоруський правитель Олександр Лукашенко на онлайн-засіданні з питань створення Союзної держави з РФ дорікнув, що російський президент Володимир Путін не взяв його із собою в анексований Крим. На той момент Путін був у Севастополі. Зміну риторики Лукашенка в ЗМІ назвали "подарунком Путіну". Корреспондент.net розповідає, що за цим може стояти.

 

 

"Поїхав без мене"

 

Невизнаний президент Білорусі Олександр Лукашенко, коли виступав на засіданні Вищої держради Союзної держави, поскаржився, що його російський колега Володимир Путін не взяв його сьогодні із собою в Крим і попросив з'їздити разом у Санкт-Петербург.

 

"Володимир Володимирович мені все обіцяв, що із собою візьме в Крим і покаже новинки, що там нового зроблено... Але сьогодні один поїхав - і мене із собою не запросив... Ну якщо не в Крим, то, може, в Пітер з'їздимо", - сказав Лукашенко і додав, що у свою чергу запрошує Путіна відвідати Білорусь.

Несподівана заява Лукашенка про бажання відвідати анексований Росією український півострів не залишилася непоміченою ні в російській, ні в білоруській столиці.

 

Путін у відповідь заявив, що він у Криму через відкриття пам'ятника, який присвячено закінченню Громадянської війни. "Звісно, ми завжди будемо раді бачити Вас, щоб Ви могли подивитися на це [пам'ятник]", - додав президент РФ.

 

Пізніше прес-секретар російського президента Дмитро Пєсков заявив, що Лукашенко має дійсне запрошення відвідати Крим. "У президента Білорусі є запрошення відвідати Крим, давнішнє", - сказав він.

 

 

Позиція Лукашенка з приводу Криму

 

Позиція Мінська з приводу анексії Криму залишається неоднозначною. З одного боку, Білорусь голосує проти всіх міжнародних резолюцій, де міститься засудження анексії. З іншого - білоруська влада офіційно не визнає Крим російською територією, а ідея запуску прямого авіарейсу з Мінська в Сімферополь так і залишилася лише словами.

 

Щодо риторики самого Лукашенка, то він зазвичай звинувачує Україну у "втраті Криму". "Якби в мене хоч клаптик землі спробували забрати, там би лягли вже тисячі людей. Ми б воювали. Це ж твоя земля, твої люди, як ти міг не воювати?" - говорив він, зокрема, в інтерв'ю українському журналісту Дмитру Гордону.

 

Але голова Постійної комісії з міжнародних справ Палати представників Білорусі Андрій Савіних заявив, що тепер подібна двозначність у минулому. За його твердженням, слова Лукашенка, "поза всякими сумнівами", означають визнання Криму територією Росії "і де-факто, і де-юре".

 

"Єдине, чого не було - якоїсь політичної заяви, щоб формалізувати це, скажімо так, для російського медійного простору... Заява президента була, що це є політична реальність. Сьогодні це недвозначно було оголошено. І для нас Крим, скажімо так, і місяць тому був невилучною частиною Російської Федерації", - заявив він в ефірі російської пропагандистської передачі Соловьев.Live ввечері 4 листопада.

 

Так само сказав білоруський політолог Олексій Дзермант, який часто висловлює точку зору влади.

 

"Формальне визнання по суті не є потрібним. Крим автоматично визнається територією Російської Федерації, а відповідно, і Союзної держави. У союзному договорі прописано, що держава складається з територій Росії та Білорусі", - заявив він Коммерсанту.

 

Провладний експерт підкреслив, що заява Лукашенка була "дуже важливою". "Прозвучала публічна обіцянка відвідати Крим. Якщо подібне запрошення буде чи вже є, його треба реалізовувати", - заявив він.

 

У серпні Лукашенко заявив, що визнає анексований Крим російським, коли останній російський олігарх почне постачати продукцію на півострів.

 

"Коли Білорусь Крим визнає? Я відповідаю публічно: коли останній олігарх у Росії визнає Крим і почне постачати туди продукти. За мною справа не заіржавіє", - сказав він.

 

Правитель Білорусі при цьому підкреслив, що піде на цей крок, хоча його "багато пов'язує".

 

"Пам'ятаєте про Будапештську декларацію? Ми її підписували - Назарбаєв, Єльцин, Лукашенко, Клінтон, по-моєму, Тоні Блер, здається, від Великої Британії був, хтось ще. Ми підписали, почитайте її. Мій підпис там стоїть, але я і через це переступлю. Україна, бачите, що творить? У мене руки розв'язані. І Крим, і все інше", - додав Лукашенко.

 

Путін у Севастополі 4 листопада 2021 року / EPA

 

 

Що стоїть за словами Лукашенка

 

Незалежні експерти натомість впевнені, що Лукашенко своєю новою заявою про Крим "намагається продати Москві свій улюблений товар - союзницьку риторику" і не збирається відвідувати анексований півострів.

 

Можливі наслідки його візиту в Крим - це не лише можливі поступки в рамках створення Союзної держави, яку Лукашенко затягував більше 20 років, а й ще більше погіршення відносин Білорусі з Україною та втрата товарообігу, який становить чималу частину білоруського бюджету.

 

"Лукашенко слово дав, слово забрав. Для нього немає принципів: суцільні ігри, вихляння, маніпуляції. Зараз він, хоч висить на волосині, як капітан Титаніка, який тоне, визнає і Крим, і все, хоч що попросиш. Йому важливо показати свою корисність. Але він уже рік нікого і нічого не представляє, тому його дії навряд чи на щось вплинуть", - білоруський аналітик Франтішек В'ячерко.

 

Білоруський політолог Артем Шрайбман вважає, що натяки Лукашенка на можливий візит у Крим означають, що замість дій Мінськ фокусуватиметься на риториці. Такий підхід аналітик називає "масажем кремлівських ерогенних зон".

 

"Зазвичай Лукашенко робить це, коли не здатен запропонувати реальні поступки. Цікаво, що буде, якщо Путін серйозно його запросить, і, наприклад, публічно. Давати задній хід? Соловйови-Кисельови знищать його того ж вечора у своїх шоу. Їхати - ризикнути мільярдними продажами палива в Україні", - пояснює Шрайбман.

 

Аналітик Європейської ради з міжнародних відносин Павло Слюнкін, який до серпня 2020 року працював в МЗС Білорусі, каже, що "Лукашенко знайде тисячу й одну причину, щоб не їхати в Крим особисто, або виставить за цей візит непомірно високий рахунок". Тому, на його думку, "недоневизнання" зміниться на "недовизнання".

 

"Чому це сталося? По-перше, Лукашенку необхідно розплачуватися з Путіним за політичну й економічну підтримку, завдяки якій він зміг всидіти у своєму кріслі. Платити реальною інтеграцією, тобто фактично ділитися своєю владою, йому не хочеться. Тому він намагається продати Москві свій улюблений товар - союзницьку риторику. Але зізнань у любові і братерстві вже, мабуть, недостатньо, тому довелося дістати козир серйозніший", - сказав експерт.

 

При цьому, за словами експерта, серйозною інтригою є реакція України на слова Лукашенка. Проігнорувати таку зміну позиції Білорусі з приводу Криму буде неможливо, а отже, якісь наслідки це також може мати для торговельно-економічних відносин, вважає він.

 

На момент виходу матеріалу Україна відреагувала лише на візит Путіна в Севастополь. В МЗС висловили "рішучий протест" і нагадали, що розцінюють його, а також інші неузгоджені з українською стороною поїздки російських чиновників на півострів як "грубе порушення Росією суверенітету України, норм міжнародного права, резолюцій Генасамблеї ООН, зобов'язань Росії за договорами, сторонами яких є Україна і Росія".

 

 

Що візит Путіна в Крим означає для Білорусі й України

 

Білоруський політичний аналітик Олександр Класковський, коли пояснює візит Путіна в Севастополь, говорить про "продуману піар-політику Кремля", якою Москва намагається змусити Лукашенка визнати Крим частиною Росії.

 

"Сьогодні він змушений був робити реверанси перед кримчанами і передавати їм вітання. Це теж момент вказівки білоруському керівництву на його місце - свого часу вона була надмінною", - цитує оглядача сайт Zerkalo.

 

Головний редактор Щоденного журналу Олександр Риклін, у свою чергу, вважає, що святкування на державному рівні Дня народної єдності, на якому Путін наголошував у Криму, є "наслідком імперської політики", ключове завдання якої інтегрувати Білорусь у російський простір.

 

"Сьогодні найважливіша політична історія Росії - це приєднання Білорусі. Не хочу сказати, що всі із захопленням зустрінуть приєднання Білорусі, але це цікавить росіян. Я не впевнений, що навколо цього буде такий самий ажіотаж і схвальна позиція, як це було з Кримом у 2014 році. Але для Путіна історія з Білоруссю є першорядною. Він хоче залишитися в історії збирачем земель російських, які до нього всі розбазарювали: Крим відкусили, Білорусь відсмокчемо", - цитує його Крим.Реалії.

 

Політикою "збирання земель" також пояснює візит Путіна в Крим голова Кримськотатарського ресурсного центру, член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв.

 

"У День народної єдності Путін міг би бути в Москві, поїхати на Кавказ чи Урал, але він поїхав саме в Крим, щоб дати посил російським громадянам, з одного боку, про те, що Крим це - "частина Росії". З іншого - дати посил кримчанам, що вони (російська влада. - Ред.) тут надовго. І також дати посил Білорусі про те, що Крим - це частина проекту з реалізації Союзної держави", - сказав він.

 

Барієв відзначає, що процес створення Союзної держави Росії та Білорусі становить загрозу територіальній цілісності України та інших пострадянських країн, тому потребує реакції з боку влади інших держав.

 

Новини від Корреспондент.net у Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet