Таємниці, інтриги. Президентські вибори в Італії
Текст:
Людмила Троценко,
25 січня 2022, 17:52
💬
0
👁
353
Вибори президента Італії не мають нічого спільного з прозорістю – це найдивніша процедура серед усіх європейських країн. І хоча президент не головна людина в країні, він має незаперечний вплив та авторитет.
Новина про те, що в Італії стартувало голосування щодо обрання нового президента, привертає не так багато уваги на тлі останніх подій у світі. Але якщо копнути трохи глибше, ця тема набагато цікавіша, ніж здається на перший погляд. Корреспондент.net розповідає, як відбуваються вибори тринадцятого президента Італії і чому вони вважаються найзагадковішими у Європі.
Хто кого обирає
У той час, як в інших країнах нового президента обирають громадяни шляхом голосування, в Італії це роблять 630 депутатів, 321 сенатор та 58 регіональних представників – разом 1009 виборців.
Ще незвичайнішим є той факт, що президентом країни може стати не лише політик, а й будь-яка людина, старша за 50 років, яка має "повні цивільні права".
Цей загадковий процес включає кілька раундів і триває доти, доки кандидат не набере більшість голосів, тому його часто порівнюють із папським конклавом. Ніде в Європі такої процедури немає.
Завдяки такій системі кандидатами в президенти стали Санто – брат Джанні Версаче, актриса Софі Лорен та навіть бос мафії Ндрангета.
"Є певні домовленості та маневри, внаслідок яких десять або п'ятнадцять голосів віддаються за конкретну людину, - розповів Euronews Франческо Сільвестрі, член парламенту від Руху п'яти зірок. - Усе це відбувається за лаштунками".
Юрист та експерт за конституцією Марко Ладу пояснив причину особливостей процесу, а саме – чому президенти таємно обираються законодавцями, а не широким загалом.
"Тому є дві основні причини, - сказав він. - Щоб уникнути протистояння президента з волею двох палат [у парламенті] і гарантувати, що він або вона має необхідний спокій і незалежність для виконання своєї ролі. Адже ці якості можуть бути скомпрометовані прямими виборами".
Президент Італії, резиденція якого міститься в Квірінальському палаці (з 1870 по 1946 рік - резиденція пап та королів), як глава держави має стежити за дотриманням конституції. На відміну від прем'єр-міністра, він не має виконавчої функції, а скоріше є "точкою зв'язку" між трьома гілками влади.
І хоча ця роль значною мірою має церемоніальний характер, президент може "грати м'язами" - наприклад, при призначенні прем'єр-міністра та міністрів або - як глава італійських збройних сил - під час воєн та інших надзвичайних ситуацій.
Главі держави скеровують на затвердження ухвалені у парламенті закони, він має право розпустити парламент. Президент очолює Вищу раду магістратури, яка підбирає кандидатур на посади суддів, призначає одну третину членів Конституційного суду та має право помилування.
Особливо важливою є роль президента у періоди політичної кризи. Маючи можливість обирати прем'єр-міністра, він може суттєво вплинути на долю країни. Так було, наприклад, 2011 року, коли президент Джорджо Наполітано призначив прем'єра Маріо Монті, а також 2021 року, коли нинішній президент Серджо Маттарелла обрав прем'єром Маріо Драгі.
І оскільки політична криза з відставкою уряду за 70-річну історію сучасної Італії відбувалася майже 80 разів, можна сказати, що роль президента не така вже й "церемоніальна", як прийнято вважати.
Хто бере участь у гонці
Перший тур виборів стартував 24 січня. Семирічний термін правління нинішнього президента Серджо Маттарелли спливає наприкінці лютого, і за тридцять днів до цього голова Палати депутатів скликає виборців.
Маттарелла здійснював керівництво в багатьох кризових ситуаціях, у тому числі пов'язаних з COVID-19, а тому заслужив на репутацію маяка стабільності в особливо важкі часи. Він має широку громадську підтримку, а це означає, що знайти йому заміну непросто.
Як можливі кандидати називалися різні імена, але через секретність процедури надати точний перелік ЗМІ не можуть.
Серджо Маттарелла / Getty Images
До списку запропонованих кандидатів увійшли "як свіжі, так і не дуже свіжі особи", зазначає Euronews. Наприклад, серед них - скандальний колишній прем'єр-міністр і медіамагнат Сільвіо Берлусконі.
Подача Берлусконі своєї кандидатури спочатку перетворила президентські вибори на одні з найспекотніших за всю історію країни. Проте за два дні до призначеної дати 85-річний кандидат відмовився від участі у перегонах, заявивши, що має голоси для перемоги, але країна не може дозволити собі політичні розбіжності під час пандемії.
Це хороша новина для України, оскільки Берлусконі вважається близьким другом президента Росії Володимира Путіна.
Берлусконі тричі керував Італією в період з 1994 до 2011 року як голова правоцентристської коаліції країни, до якої входили помірковані християнські демократи, безкомпромісні постфашисти, північні сепаратисти і навіть жменька соціал-демократів.
Протягом усього свого перебування при владі Берлусконі був замішаний у безлічі скандалів, які переплели його особисте та суспільне життя - від повідомлень про оргії та сексуальні домагання до звинувачень у корупції та зв'язках з організованою злочинністю.
У 2013 році Верховний суд Італії засудив Берлусконі за ухилення від сплати податків на суму близько семи мільйонів євро, внаслідок чого політик був засуджений до чотирьох років ув'язнення (покарання потім замінили одним роком громадських робіт) та позбавлений права обіймати державні посади терміном на шість років.
Чинний прем'єр-міністр 74-річний Італії Маріо Драгі вважається популярним кандидатом на роль президента, хоча деякі оглядачі та інвестори побоюються, що його ранній вихід з уряду може поставити країну в нестабільне становище. Він став прем'єр-міністром менш як рік тому, у лютому 2021-го.
Загалом італійські ЗМІ називають близько двадцяти претендентів, але головним із них найчастіше позначають Драгі. Професор економіки за освітою, він з 1991 по 2001 рік керував Казначейством Італії, також був керуючим центробанком, а потім – президентом Європейського центрального банку (2011 - 2019). На останній посаді він отримав прізвисько Super Mario.
Були також припущення, особливо популярні у Руху п'яти зірок, що Маттарелла може бути обраний повторно.
Серед інших імен, які називають ЗМІ як ймовірних кандидатів, - екс-прем'єр Джуліано Амато (83 роки, центрист), європейський комісар з економіки та екс-прем'єр Італії Паоло Джентілоні (67 років, лівий), екс-голова Палати депутатів П'єр Фердинандо Казіні (66 років, центрист).
Вистачає ймовірних кандидатур і серед жінок: міністр юстиції Марта Картаб'я (58 років, правоцентристка), її попередниця Паола Северино (73 роки, правоцентристка), голова сенату Елізабетта Казеллаті (66, права).
Формально виборцям не пропонують конкретних кандидатур: вони самі пишуть у бюлетені ім'я людини, за яку голосують. Експерти переконані, що протягом найближчих кількох днів буде укладено величезну кількість залаштункових угод. На президентських виборах в Італії, як і за обрання Папи Римського, фаворити перемагають нечасто: щоб зберегти шанси, кандидат має бути непомітним.
З першого разу не вийшло
Традиційно голосування відбувається у будівлі Палати депутатів (Палаццо Монтечіторіо). Однак у зв'язку з тим, що більш ніж у двадцяти виборців підтвердився COVID, для них на площі Парламенту в центрі Рима було організовано спеціальний простір, де вони голосували, не виходячи зі своїх автомобілів.
Теоретично вибори могли завершитися вже після першого туру - так в історії республіки було двічі. Але можуть тривати й дуже довго – як у 1978 році, коли президента вдалося обрати лише у шістнадцятому турі. Тури можуть проходити і по кілька разів на день, але не цього разу: через санітарні обмеження для кожного етапу буде призначено окремий день.
У перших трьох турах для досягнення остаточної перемоги потрібна більшість у дві третини голосів (672). Починаючи з четвертого туру, достатньо абсолютної більшості (505 голосів).
Перший тур виборів 24 січня очікувано не виявив переможця: більшість бюлетенів виявилися порожніми. Підрахунок голосів провів у прямому ефірі голова палати депутатів парламенту Роберто Фіко. Участь у першому турі взяли 976 виборців із 1009.
Порожніми виявилися 672 бюлетені, ще 88 голосів визнані "розтраченими" - тобто поданими жартома або заради провокації. Серед тих, за кого проголосували таким чином, були імена колишнього воротаря збірної Італії з футболу Діно Дзоффа, місцевих телеведучих та померлих політиків. Ще 49 бюлетенів визнано недійсними через невідповідність технічним правилам голосування.
Ще до початку голосування всі основні політичні партії оголосили про намір подати у першому турі порожні бюлетені. Політикам не вдалося погодити вагомі кандидатури на пост президента республіки.
Окремі виборці, однак, віддали перевагу деяким кандидатам: наприклад, 36 голосів отримав колишній суддя Конституційного суду Паоло Маддалена. За нинішнього президента Маттареллу віддали свої голоси 16 людей, хоча сам він раніше неодноразово давав зрозуміти, що не має наміру обиратися на другий термін.
Як очікується, ім'я нового президента Італії буде відоме не раніше четверга, 27 січня.
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet