Чотириденний робочий тиждень. Плюси та мінуси

У Європі все більш популярним стає чотириденний робочий тиждень, США теж придивляються до такої практики. Виявилося, що це зовсім не шкодить продуктивності і навіть навпаки. Щоправда, свої нюанси також є.

Велика відставка, або Великий відхід (Great Resignation) - економічна тенденція, з якою за останній рік зіткнулися західні країни, особливо США. Люди звільняються з роботи, бо не погоджуються на умови роботодавців. Сильно сприяла цій тенденції пандемія коронавірусу. Ще одна проблема - професійне вигоряння, яке ВООЗ офіційно визнало професійним ризиком. Впоратися з негативними змінами на ринку праці допомагає запровадження чотириденного робочого тижня, до чого вдаються все більше країн та окремих компаній. Проте воно підійде не всім. Корреспондент.net розповідає подробиці.

Вдалий експеримент

У більшості людей, які працюють п'ять днів поспіль, один вихідний йде на відновлення після попереднього тижня і ще один - на підготовку до наступного. Мінус домашні справи, і власне на відпочинок залишається не так багато часу.

Усвідомлюючи сучасні ризики, пов'язані з вигорянням та Великою відставкою, все більше роботодавців та країн переосмислюють стандартний 40-годинний робочий тиждень.

Першопрохідцем у цьому питанні стала Ісландія, яка з 2015 року експериментує зі скороченням робочого тижня без зменшення заробітної плати. Експеримент був визнаний вдалим, і за оцінками, 86 відсотків працівників офіційно перейдуть на таку модель, пише The Washington Post.

Тепер і Бельгія оголосила, що дозволить працівникам вимагати дозвіл на скорочення робочого часу до чотирьох днів. Компанії в Північній Америці наслідують їхній приклад. Очікується, що коаліція британських компаній повторить експеримент цього літа. Минулого року подібний пілотний проект запровадила Іспанія.

Член палати представників США Марк Такано (штат Каліфорнія) запропонував законопроект, який скоротить усі стандартні робочі тижні до 32 годин та запровадить обов'язкову виплату понаднормових для всіх, хто працює більше за цей час.

А що із продуктивністю?

Можливо, головний аргумент на користь коротшого робочого тижня полягає в тому, що це не шкодить продуктивності, хоч би як нелогічно це звучало. Частково це пов'язано з людською схильністю розтягувати або скорочувати час, необхідний на виконання завдання, залежно від наявного ресурсу.

Якщо людина знає, що вона має вісім годин, які вона має заповнити роботою, вона сама вибирає свій темп виходячи з цього. А якщо їй сказати, що вона може звільнитися раніше, то співробітник мобілізується і виконає ту ж таки роботу швидше, впорядковуючи свої робочі звички.

Ще один важливий момент полягає в тому, що наш розум і м'язи можуть функціонувати лише доти, доки не настане втома, а робота "через силу" позначається на здоров'ї у довгостроковій перспективі.

Після певного періоду часу віддача від зусиль працівника починає зменшуватися. А після 50 робочих годин на тиждень починають проявлятися спричинені стресом проблеми зі здоров'ям у вигляді високого кров'яного тиску, порушеного серцевого ритму, інсулінорезистентності та інших небезпечних симптомів.

Деякі види роботи краще виконувати спринтами - короткими "забігами" протяжністю менше восьми годин на день. Дослідження показали, що для завдань, які потребують постійної глибокої концентрації та стану "потоку", збільшення часу не призводить до більш якісного мислення. Для таких робіт шестигодинні зміни можуть бути оптимальними.

Скорочений робочий день також дозволить багатьом батькам синхронізувати свій графік із розкладом дітей шкільного віку та бути більш активними та менш втомленими під час сімейного відпочинку.

Загалом, на думку експертів, графік чотири дні роботи та три дні відпочинку виглядає більш збалансованим, ніж переважна модель 5/2.

Зворотній бік

Короткі робочі тижні, звичайно, мають і зворотний бік. Скорочений графік підійде не для всіх професій.

Для працівників, які повинні виконувати конкретні завдання, кількість часу, що витрачається, не повинна мати значення - якщо робота завершена і відповідає стандарту. Проте для тих професій, які пов'язані з розкладом клієнтів, синхронізованими процесами або оплачуваними годинами, робочий час неможливо скоротити без шкоди для продуктивності та прибутковості.

Крім того, працівники, які виконали свої завдання і прибирають на столі перед відходом, не надто мотивують колег, які залишаються. Це може викликати образу, тоді як спільна робота, навпаки, сприяє більш міцним та дружнім стосункам у колективі. З іншого боку, час простою у роботі часто пов'язаний зі спілкуванням колег на робочому місці.

Заміна п'ятиденного восьмигодинного робочого тижня чотириденним, але з десятигодинними змінами, як це робить Бельгія, може не допомогти впоратися зі стресом, навіть якщо працівники відпочиватимуть три дні. Продуктивність та якість роботи співробітників, не кажучи вже про їхнє здоров'я, можуть постраждати за більш тривалих змін.

Скорочення робочого тижня не допоможе і підприємствам, які змушені заощаджувати. Одна з причин Великої відставки полягає у незадовільних умовах праці, коли працівники надто довго робили те, за що не отримували адекватної віддачі.

Компанії, чиї співробітники хронічно відчувають нестачу ресурсів і при цьому перевантажені роботою, повинні будуть збільшити штат або скоротити обсяг завдань, щоб уможливити більш короткий робочий тиждень.

Як і у випадку з розподілом доходів, ті, хто найбільше потребує найменшої ймовірності, матимуть можливість користуватися перевагами скороченого робочого тижня.

Але незважаючи на всі ці побоювання, стає очевидним: те, як ми розподіляємо свій час, настав час переосмислити. Це стосується кожного окремого індивідуума, і суспільства загалом.

Колись 40-годинний робочий тиждень став величезним покращенням у порівнянні з 80-100-годинним робочим тижнем. "Працюй, доки не впадеш мертве" - такою логікою керувалися роботодавці.

Але тепер, після десятиліть автоматизації та інновацій, які дозволяють працювати ефективніше, можливо, нема чого намагатися втиснути ще більше продуктивності у нібито заощаджений час.

Раніше агентство Bloomberg повідомляло, що за останні три роки у світі потроїлася кількість вакансій із чотириденним робочим тижнем.

А експеримент компанії Microsoft Japan показав, що скорочений на 20 відсотків робочий тиждень підвищив ефективність праці на 40 відсотків.